Ухвала суду № 47539387, 24.07.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/141/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.07.2015 Справа № 908/6198/14

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С., розглянувши заяву про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення суду від 14.01.2015р. по справі № 908/6198/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН", м. Донецьк

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники:

Від позивача: Голіков Д.Д., дов. № 93 від 22.10.2012р.

Від відповідача: Барков С.Є., дов. № 3112 від 25.12.2013р.

26 червня 2015р. на адресу господарського суду Запорізької області від Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (боржник по справі) надійшла заява про затвердження мирової угоди на стадії виконавчого провадження.

Обґрунтовуючи заяву, ВАТ «Запоріжсталь», керуючись ст.ст. 22, 78, 121 ГПК України, вказує на те, що 26.02.2015р. під час апеляційного перегляду справи №908/6198/14, між сторонами було укладено мирову угоду. 22.06.2015р. ТОВ «Регіон» (стягував по справі) звернувся до Заводського відділу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження. Постановою Заводського ВДВС Запорізького МУЮ від 24.06.2015р. відкрито виконавче провадження (реєстраційний номер 47912994) про примусове виконання наказу господарського суду Запорізької області № 908/6198/14 від 23.03.2015р. , встановлено для боржника строк для добровільного виконання. Враховуючи те, що строк на добровільне виконання постанови Заводського ВДВС Запорізького МУЮ для ВАТ «Запоріжсталь» минає, боржник звернувся до суду про затвердження мирової угоди на стадії виконавчого провадження (постанова про відкриття виконавчого провадження від 26.04.2015р.), укладеної сторонами 26.02.2015р.

Ухвалою суду від 30.06.2015р. заява прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 24.07.2015р.

Ухвала суду була направлена в установленому законом порядку на адреси, зазначені матеріалах, наданих заявником.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

До канцелярії господарського суду Запорізької області від боржника (відповідача) по справі надійшли додаткові пояснення до заяви про затвердження мирової угоди, а також клопотання про проведення судового засідання із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу.

Письмові пояснення та клопотання відповідача долучені до матеріалів справи.

23 липня 2015р. від стягувача (позивач по справі) надійшли письмові пояснення на заяву ВАТ «Запоріжсталь» про затвердження мирової угоди на стадії виконавчого провадження. Обґрунтовуючи свої заперечення, стягувач вказує на те, що мирова угода була підписана сторонами 26.02.2015р., ще до відкриття виконавчого провадження (постанова про відкриття виконавчого провадження від 26.04.2015р.) і не може бути затверджена судом, як укладена на стадії виконавчого провадження.

Розглянувши заяву Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" суд встановив, що в задоволенні заяви про затвердження мирової угоди на стадії виконавчого провадження слід відмовити з наступних підстав:

14.01.2015р. рішенням господарського суду Запорізької області по справі №908/6198/14 частково задоволено позовні вимоги ТОВ «РЕГІОН» до ВАТ «Запоріжсталь» про стягнення заборгованості.

Ухвалою від 05.02.2015р. Харківським апеляційним господарським судом було прийнято до розгляду апеляційну скаргу ВАТ «Запоріжсталь» на рішення господарського суду від 14.01.2015р.

У період розгляду апеляційної скарги - 26.02.2015, за ініціативою відповідача, між сторонами по справі ТОВ «РЕГІОН» та ВАТ «Запоріжсталь» укладено мирову угоду.

Тобто мирова угода, яку заявник просить суд затвердити, на стадії виконавчого провадження, керуючись ст.121 ГПК України, була укладена між сторонами ще до відкриття виконавчого провадження (постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.06.2015р.)

Згідно п. 7.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», відповідно до частини четвертої статті 121 ГПК України, мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Судом може бути затверджено мирову угоду на підставі зазначеної норми лише за умови наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення згідно з Законом України "Про виконавче провадження". Якщо таке виконавче провадження не відкрито на момент звернення до суду щодо затвердження мирової угоди, суд відмовляє в її затвердженні, що не виключає повторного звернення з відповідною заявою вже після відкриття виконавчого провадження.

Заявник наддав текст мирової угоди від 26.02.2015р.

Крім того, ВАТ «Запоріжсталь» (боржник) звернувся до суду з заявою, яка не була узгоджена з ТОВ «РЕГІОН», про що свідчать заперечення стягувача (позивача по справі), що суперечить вимогам діючого законодавства, поскільки укладення та згода на затвердження мирової угоди є добровільним волевиявленням обох сторін.

Приймаючи до уваги те, що мирова угода, яка подана ВАТ «Запоріжсталь» на затвердження до господарського суду Запорізької області, в порядку ст.121 ГПК України, була укладена сторонами ще до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а також враховуючи заперечення стягувача щодо затвердження даної мирової угоди судом, суд прийшов до висновку, що заяву ВАТ «Запоріжсталь» слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 78, 86, 121 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" залишити без задоволення.

Ухвала набирає чинності з дня її винесення (24.07.2015р.)

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет