Ухвала суду № 47539232, 20.07.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр. Леніна, 5

У Х В А Л А

20.07.2015р. № 908/3264/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», Донецька область, м.Горлівка

до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», Донецька область, м.Маріуполь

про: стягнення 53920,14грн. боргу за активну електроенергію, спожиту у листопаді-грудні 2014 року; 7,08грн. боргу за реактивну електроенергію, спожиту у грудні 2014 року; 324,54грн. – 3% річних; 5344,18грн. інфляційних; 3402,88грн. пені

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

20.07.2015р. з 10-50год. до 10-55год.

СУТЬ СПОРУ:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: Договір про постачання електричної енергії №503/29-10 від 14.12.2009р. з додатками, протоколами розбіжностей і узгодження розбіжностей та додатковими угодами до нього; акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за листопад – грудень 2014 року, а також на рахунки за ті самі періоди, тощо.

До позову додає розрахунок сум пені, 3% річних та інфляційних (а.с.34).

Протягом розгляду справи позивач надав, зокрема, клопотання №51-юр/1402/15 від 17.07.2015р., в якому повідомив про зміну своєї юридичної адреси (а.с.91-92).

Відповідач протягом розгляду справи надав відзив №682 від 06.07.2015р. з додатками, в якому просив розстрочити виконання рішення на три роки і відмовити у стягненні пені, річних та інфляційних (а.с.63-86).

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

14.12.2009р. між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (позивач, Постачальник) та Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» (Споживач, відповідач) було укладено Договір про постачання електричної енергії №503/29-10 (далі – Договір, а.с.12-18).

З Загальних положень статуту ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» (а.с.53) вбачається, що Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” змінило назву на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”, а надалі – на Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго”. Зміни найменувань постачальника відображено у Додаткових угодах від 27.05.2011р. та від 21.06.2012р. до Договору (а.с.30, 31).

Таким чином, Постачальником за Договором є позивач у даній справі.

Відповідно до розділу 1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб його електроустановок із загальною (за всіма об’єктами) приєднаною потужністю 378,14кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Згідно з підп.2.3.4. Договору Споживач зобов’язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та №5 «Порядок розрахунків» до Договору.

Згідно підп.2.3.5. Договору Споживач зобов’язався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» до Договору.

Згідно з підп.4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених підп.2.3.4.-2.3.5. Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком №5 «Порядок розрахунків», Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов’язання за Договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Відповідно до п.9.5. Договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Розрахунковим вважається період з 00-00год. 20 числа місяця, попереднього розрахунковому, до 24-00год. 19 числа поточного місяця (п.1 Додатку №5 до Договору, а.с.24-25).

Пунктом 9 Додатку №5 (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей) визначено, що остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника, які вказані у розділі 10 Договору, у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

Для проведення остаточного розрахунку Споживач не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі за місцем надання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії та інших платежів, що передбачені Договором (а.с.24, зворотній бік; а.с.33, зворотній бік).

Пунктом 17 Додатку №6 до Договору визначено, що за підсумками розрахункового періоду Постачальник видає Споживачу розрахункові документи на оплату за перетікання реактивної електроенергії. Кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються Споживачем на поточний рахунок Постачальника протягом 5 днів від дня отримання розрахункових документів (а.с.27, зворотній бік).

Договір, Протокол узгодження розбіжностей, Додаткові угоди та Додатки до нього підписано обома сторонами та скріплено печатками обох сторін.

Відомості про наявність заяв будь-якої зі сторін про припинення дії Договору або про перегляд його умов у матеріалах справи відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов’язання за Договором: у листопаді - грудні 2014 року постачав відповідачу електричну енергію, на підтвердження чого надав суду: підписані Споживачем та скріплені його печаткою Звіти про покази розрахункових приладів обліку (а.с.36, 40), Акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії), підписані сторонами та скріплені їхніми печатками (а.с.37, 41), а також рахунки на оплату за спожиту активну та реактивну електроенергію (а.с.35, 38, 39).

Виставлені рахунки були отримані відповідачем, про що свідчать відповідні відмітки на них, зроблені уповноваженим представником Споживача за довіреністю №03-37 від 19.12.2014р. (а.с.48).

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати електроенергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору, вимоги ст.ст.525, 526, 530 Цивільного кодексу (далі – ЦК) України та ст.193 Господарського кодексу (далі – ГК) України.

Заявлені до стягнення суми основної заборгованості суд визнає такими, що відповідають умовам Договору, а також первинним документам, що містяться у справі.

З урахуванням викладеного суд визнає вимоги позивача про стягнення 53920,14грн. заборгованості за спожиту у листопаді – грудні 2014 року активну електричну енергію та 7,08грн. заборгованості за спожиту у грудні 2014 року реактивну електричну енергію – обґрунтованими, документально доведеними та такими, що не спростовані відповідачем і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач з посиланням на підп.4.2.1. Договору, Додаток №5 до нього та приписи ст.625 ЦК України також нараховує відповідачу пеню, річні та інфляційні з моменту виникнення заборгованості за кожний місяць до 28.02.2015р. включно.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Нарахування пені, річних та інфляційних за період 07.02. – 28.02.2015р. здійснене позивачем всупереч вимогам ч.2 ст.2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси», якою до 31.12.2015р. встановлено мораторій на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами – виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції. Закон набрав чинності 07.02.2015р.

Так, з преамбули Договору (а.с.12), Переліку точок розрахункового обліку Споживача (Додаток №3 до Договору – а.с.19, зворотній бік), а також змісту Звітів про покази розрахункових приладів обліку (а.с.36, 40) та Актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) (а.с.37, 41) вбачається, що енергопостачання за Договором здійснювалось на об’єкти відповідача, розташовані на території м.Донецьк (Кіровський, Калінінський та Ворошиловський райони). З п.3.1., п.3.2. Статуту відповідача (а.с.71-72) вбачається, що Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» є виконавцем житлово-комунальних послуг. Через наявність великої кількості відповідних новин, офіційних заяв і повідомлень (зокрема, Штабу АТО, Штабу антитерористичного центру при Службі безпеки України) в засобах масової інформації та мережі Інтернет, суд визнає факт проведення антитерористичної операції на території м.Донецьк загальновідомою обставиною, яка відповідно до приписів ч.2 ст.35 ГПК України не потребує доказування. На підставі викладеного суд визнає, що на правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, розповсюджується дія зазначеного вище мораторію.

З огляду на викладене суд відмовляє позивачу у стягненні пені та річних, нарахованих за період 07.02. – 28.02.2015р., а також у стягненні інфляційних, нарахованих за період лютий 2015 року.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в загальній сумі 3402,88грн. (а.с.34), суд встановив, що її нарахування здійснене позивачем відповідно до умов Договору, приписів ч.6 ст.232 ГК України, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», але суперечить приписам ч.2 ст.2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси».

З огляду на викладене та приписи ст.6, ч.ч.1, 3 ст.549, ст.627 ЦК України, ст.ст.216-218 ГК України стягненню на користь позивача підлягає пеня у сумі 2118,98грн., нарахована на заборгованість згідно з рахунками №503:

за активну електроенергію:

- за листопад 2014 року – у сумі 1196,48грн. за період 29.11.2014р. – 06.02.2015р.;

- за грудень 2014 року – у сумі 922,29грн. за період 31.12.2014р. – 06.02.2015р.;

за реактивну електроенергію:

- за грудень 2014 року – у сумі 0,21грн. за період 31.12.2014р. – 06.02.2015р.

На підставі ст.625 ЦК України, підп.4.2.1. Договору та Додатку №5 до нього позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 324,54грн. та інфляційні у розмірі 5344,18грн.

Судом перевірено розрахунок 3% річних (а.с.34) та встановлено, що він не відповідає приписам ч.2 ст.2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси», про що вже зазначалось у даному рішенні.

З огляду на викладене стягненню на користь позивача підлягає сума 3% річних у розмірі 227,03грн., нарахована на заборгованість згідно з рахунками №503:

за активну електроенергію:

- за листопад 2014 року – у сумі 128,19грн. за період 29.11.2014р. – 06.02.2015р.;

- за грудень 2014 року – у сумі 98,82грн. за період 31.12.2014р. – 06.02.2015р.;

за реактивну електроенергію:

- за грудень 2014 року – у сумі 0,02грн. за період 31.12.2014р. – 06.02.2015р.

Судом перевірено розрахунок суми інфляційних (а.с.34а) та встановлено, що він суперечить приписам ч.2 ст.2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси», про що вже зазначалось у даному рішенні.

З огляду на викладене стягненню на користь позивача підлягає сума інфляційних у загальному розмірі 2360,91грн., нарахована на заборгованість згідно з рахунками №503:

за активну електроенергію:

- за листопад 2014 року – у сумі 1379,89грн. за період грудень 2014р. - січень 2015р.,

- за грудень 2014 року – у сумі 980,80грн. за період січень 2015р.,

за реактивну електроенергію:

- за грудень 2014 року – у сумі 0,22грн. за період січень 2015р.

Викладені у відзиві №682 від 06.07.2015р. заперечення щодо нарахування пені, річних та інфляційних у зв’язку з настанням для відповідача обставин непереборної сили (а.с.63-67) суд до уваги не приймає з огляду на таке.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 4.2.4. Договору передбачено, що Споживач не несе відповідальності перед Постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1. – 4.2.3. Договору, якщо доведе, що порушення є наслідком дії обставин непереборної сили. При цьому сторони домовились (п.4.3.2. Договору, а.с.14), що сторона, для якої виконання зобов’язань стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили, має не пізніше, ніж через 5 календарних днів письмово повідомити іншу сторону про початок, тривалість та вірогідну дату припинення дії обставин непереборної сили, а також надати документальні докази наявності обставин непереборної сили: відповідну довідку Торгово-промислової палати України або інших уповноважених органів державної влади.

До відзиву відповідач не надав доказу письмового повідомлення позивача про початок дії обставин непереборної сили або взагалі про їх наявність, а отже, через порушення умови п.4.3.2. Договору у відповідача відсутні підстави посилатися на настання для нього обставин непереборної сили з метою уникнення передбаченої п.4.2.1. Договору відповідальності.

Посилання відповідача на ст.58 Конституції України спростовуються пунктом 1 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України №1-рп/99 від 09.02.1999р. у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів, згідно з яким «Положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи)».

Відповідно до абз.1, 2 п.7.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» заяву про надання розстрочки виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК України у межах розглянутої господарським судом справи. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування. У разі неподання заявником доказів надіслання другій стороні відповідних копій заява і додані до неї документи повертаються заявникові без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 63, статті 121 ГПК України.

Частиною 3 ст.22 ГПК України передбачено, що сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Отже, викладене у відзиві №682 від 06.07.2015р. клопотання про надання розстрочки виконання рішення на три роки суд залишає без розгляду на підставі приписів ч.3 ст.22, ч.1 ст.56, п.2 ч.1 ст.57, п.6 ч.1 ст.63 ГПК України через неподання доказів надіслання позивачу відзиву та доданих до нього документів листом з описом вкладення.

Зазначене не перешкоджає повторному (після усунення допущеного порушення) зверненню відповідача до господарського суду з заявою про надання розстрочки за правилами ст.121 ГПК України – у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання.

Судовий збір відповідно до приписів абз.3 ч.1 ст.49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі ст.ст.6, 258, 525, 526, 530, 549, 614, 625, 627 Цивільного кодексу України; ст.ст.193, 216-218, 232, 233 Господарського кодексу України; Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96ВР; Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» від 13.01.2015р. №85-VІІІ; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 35, 43, 49, 56, 57, 63 (п.6 ч.1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», Донецька область, м.Горлівка до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», Донецька область, м.Маріуполь про стягнення 53920,14грн. боргу за активну електроенергію, спожиту у листопаді-грудні 2014 року; 7,08грн. боргу за реактивну електроенергію, спожиту у грудні 2014 року; 324,54грн. – 3% річних; 5344,18грн. інфляційних; 3402,88грн. пені – задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (87547, Донецька область, м.Маріуполь, вул.К.Лібкнехта, буд.177а; код ЄДРПОУ 00191678) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, 8; код ЄДРПОУ 00131268) 53920,14грн. боргу за активну електроенергію, спожиту у листопаді-грудні 2014 року; 7,08грн. боргу за реактивну електроенергію, спожиту у грудні 2014 року; 227,03грн. – 3% річних; 2360,91грн. інфляційних; 2118,98грн. пені; 1700,39грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Клопотання Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про надання розстрочки виконання рішення на три роки – залишити без розгляду.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 20.07.2015р. оголошено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 27.07.2015р.

Суддя О.М. Шилова