Постанова № 47530322, 04.10.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2010 року Справа № 2а-1562/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сагун А.В.;

при секретарі Джебко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Інтерресурси" до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Інтерресурси" (далі по тексту ТОВ "Інтерресурси") звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді (далі по тексту ДПІ у м. Кіровограді), заміненої на правонаступника Кіровоградську обєднану державну податкову інспекцію (далі по тексту Кіровоградська ОДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000282350/0 від 19.03.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваним податковим повідомленням рішенням позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 572 910,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 246 918 грн.

Позивач вважає, що воно прийнято з порушенням норм податкового законодавства. Позивач стверджує, що його право на віднесення до податкового кредиту суму сплаченого контрагенту ПДВ у загальному розмірі 1 572 910 грн. під час перевірки було підтверджено належними бухгалтерськими документами. Доводи податкового органу при зменшенні бюджетного відшкодування про відсутність сплати контрагентом суми ПДВ до бюджету, на думку позивача, суперечить чинному законодавству, оскільки такої залежності ним не передбачено.

Кіровоградська ОДПІ у своїх письмових запереченнях, просила у задоволенні адміністративного позову відмовити, пославшись на законність і обґрунтованість податкового повідомлення-рішення. Відповідач вважає, що позивач не має підстав для відшкодування заявленої суму в частині, що не підтверджена фактичною сплатою контрагентами суми ПДВ до Державного бюджету. Посилаючись на п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість, податковий орган стверджує, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення згідно позовної заяви.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Судом встановлено, що ВАТ „Інтерресурси зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПО 01882172) та взяте на податковий облік Кіровоградською ОДПІ як платник податку на додану вартість (т. I а.с. 78, 79).

05 травні 2009 року позивачем до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, правонаступником якої є Кіровоградська ОДПІ, подано уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з ПДВ, у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкових декларацій за минулі періоди, довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді та підлягають включенню до складу податкового періоду, розрахунки сум бюджетного відшкодування ПДВ за минулі періоди та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за минулі періоди за минулі періоди, згідно яких позивачем заявлено бюджетне відшкодування ПДВ. (т. I а.с.111 - 219).

Згідно пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року №327, передбачено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

З матеріалів справи встановлено, що для перевірки законності нарахування заявленого позивачем бюджетного відшкодування ПДВ ДПІ у м. Кіровограді проведено ряд позапланових виїзних документальних перевірок, результати яких викладено в актах (довідках): за квітень жовтень 2007 року - акт від 03.07.2009 року №49/23-50/170/01882172, за грудень 2007 року, січень 2008 року, березень червень 2008 року - акт від 15.07.2009 року №52/23-50/170/01882172, за вересень 2008 року довідка від 11.02.2009 року №13/23-50/170/01882172 та за липень серпень 2008 року, жовтень грудень 2008 року - акт від 19.08.2009 року №64/23-50/170/01882172 (т. II а.с. 1-183).

Як вбачається із вказаних актів та довідки, податковим органом в окремій частині заявленої до відшкодування суми ПДВ виявлено певні порушення, внаслідок чого встановлено завищення суми відшкодування. Одночасно з цим, в іншій частині заявленої суми бюджетного відшкодування, а саме в загальному розмірі 1572910,00 грн., в тому числі: за квітень 2007 року - на 22628,00 грн., за травень 2007 року - на 40650,00 грн., червень 2007 року - на 114413,00 грн., липень 2007 року - на 53965,00 грн., серпень 2007 року - на 108083,00 грн., вересень 2007 року - на 61357,00 грн., жовтень 2007 року - на 52342,00 грн., грудень 2007 року - на 100490,00 грн., січень 2008 року - на 5500,00 грн., березень 2008 року - на 215532,00 грн., квітень 2008 року - на 179922,00 грн., травень 2008 року - на 72265,00 грн., червень 2008 року - на 105600,00 грн., вересень 2008 року - на 64406,00 грн., липень 2008 року - на 104943,00 грн., серпень 2008 року - на 117112,00 грн., жовтень 2008 року - на 123617,00 грн., грудень 2008 року - на 30085,00 грн., порушень не встановлено, однак зазначені суми не підтверджені.

В іншій частині заявленої суми в загальному розмірі 1572910,00 грн. в період з 04 по 11 березня 2009 року ДПІ у м. Кіровограді здійснено виїзну позапланову документальну перевірку ВАТ „Інтерресурси з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за квітень-жовтень 2007 року, грудень 2007року, січень 2008 року, березень- червень 2008 року, липень-серпень 2008 року, вересень 2008 року, жовтень-грудень 2008 року, про що складено акт від 15.03.2010 року №306/23-50/01882172 (т. I а.с. 111-139 ).

На підставі акту перевірки 19 березня 2010 року ДПІ у м. Кіровограді прийнято податкове повідомлення-рішення №0000282350/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ( в тому числі заявленої в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) заявленої в уточнених розрахунках податкових зобовязань з ПДВ в загальному розмірі 1 572 910,00 грн., в тому числі: за квітень 2007 року - на 22628,00 грн., за травень 2007 року - на 40650,00 грн., червень 2007 року - на 114413,00 грн., липень 2007 року - на 53965,00 грн., серпень 2007 року - на 108083,00 грн., вересень 2007 року - на 61357,00 грн., жовтень 2007 року - на 52342,00 грн., грудень 2007 року - на 100490,00 грн., січень 2008 року - на 5500,00 грн., березень 2008 року - на 215532,00 грн., квітень 2008 року - на 179922,00 грн., травень 2008 року - на 72265,00 грн., червень 2008 року - на 105600,00 грн., вересень 2008 року - на 64406,00 грн., липень 2008 року - на 104943,00 грн., серпень 2008 року - на 117112,00 грн., жовтень 2008 року - на 123617,00 грн., грудень 2008 року - на 30085,00 грн., а також за несплату відповідного податкового зобовязання, яке виникло в наслідок не визнання суми податкового кредиту відповідного звітного періоду за березень, травень липень, вересень 2008 року нараховано штрафні санкції в загальному розмірі 246 199 грн.(т. I а.с. 140).

Дослідивши процедуру прийняття податкового повідомлення-рішення №0000282350/0 від 19.03.2010 року, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено порушення вимог пп. 7.7.5, п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість щодо перевищення встановленого строку протягом якого податковий орган повинен був провести перевірку та скласти висновок про підтвердження суми бюджетного відшкодування або прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення, передбачене п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону.

Крім того, як слідує із акту 15.03.2010 року №306/23-50/01882172 та пояснень представника відповідача у судовому засіданні, порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість виявилось у неможливості підтвердити факт надмірної сплати ПДВ контрагентами до бюджету, в наслідок чого, на думку відповідача, позивач втрачає право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за перевіряємий період в загальному розмірі 1 572 910,00 грн., в тому числі: за квітень 2007 року - на 22628,00 грн., за травень 2007 року - на 40650,00 грн., червень 2007 року - на 114413,00 грн., липень 2007 року - на 53965,00 грн., серпень 2007 року - на 108083,00 грн., вересень 2007 року - на 61357,00 грн., жовтень 2007 року - на 52342,00 грн., грудень 2007 року - на 100490,00 грн., січень 2008 року - на 5500,00 грн., березень 2008 року - на 215532,00 грн., квітень 2008 року - на 179922,00 грн., травень 2008 року - на 72265,00 грн., червень 2008 року - на 105600,00 грн., вересень 2008 року - на 64406,00 грн., липень 2008 року - на 104943,00 грн., серпень 2008 року - на 117112,00 грн., жовтень 2008 року - на 123617,00 грн., грудень 2008 року - на 30085,00 грн.

Позиція відповідача ґрунтується на тому , що у нього немає можливості дослідити ланцюг постачання товару до виробника (або імпортера) та підтвердити факт надмірної сплати ПДВ до бюджету.

Суд не погоджується з такими доводами податкового органу, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та суперечать обставинам справи.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Із зазначеного слідує, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість, зокрема, необхідно підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару (послуги) та його оплати, а також наявність мети отримання послуг, повязаної із подальшим використанням отриманих послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

Згідно п. 7.1 ст. 7, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. При здійсненні господарської операції у момент виникнення податкових зобовязань продавця складається податкова накладна у двох примірниках.

Згідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 того ж Закону платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість, бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку із надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом про ПДВ.

У відповідності з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні періоди ( у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість, платник податків може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів або про його бюджетне відшкодування. Зазначене рішення відображається платником податків у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

Із зазначеного вище слідує, що підставою зарахування сплаченого податку до податкового кредиту відповідного звітного періоду, та при наявності умов, визначених пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість, бюджетного відшкодування суми ПДВ в наступному періоді, є наявність передбачених законом бухгалтерських документів, що підтверджують факти отримання товару (послуги) та його оплати, а також наявність мети отримання послуг, повязаної із подальшим використанням отриманих послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.

Суд вважає безпідставними посилання податкового органу на положення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість, як на обґрунтування необхідності встановлення фактичної надмірної сплати контрагентом суми ПДВ до бюджету, оскільки зазначені норми такої залежності не встановлюють.

Згідно п.1.8 ст.1 вказаного Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За правовим механізмом справляння податку, визначеного ст. ст. 6, 7 Закону України „Про податок на додану вартість, ПДВ є непрямим податком, який включається як надбавка до ціни, при цьому реальним платником є покупець, який придбаває товар (послугу) і сплачує ПДВ продавцю в їх ціні, а останній його фактично сплачує до бюджету і несе відповідальність за повноту і своєчасність його сплати.

Таким чином, п.1.8 ст.1, 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість необхідно тлумачити, виходячи із правової природи ПДВ, і розуміти не як фактичну сплату платником податку чи його контрагентами ПДВ до Державного бюджету України, а потім відшкодування надміру сплаченого, а як сплату його в ціні товару, з наступним відшкодуванням у відповідних випадках, за рахунок загальних доходів Державного бюджету України.

Як слідує із зазначених вище актів перевірки, що не заперечувалось у судовому засіданні представниками відповідача, в ході перевірки позивачем надано було відповідні первинні бухгалтерські документи та інші документи, як то податкові накладні, видаткові накладні тощо, які підтверджували факти придбання товару (послуг), в більшості випадків пиломатеріалів та запчастин до станків, та його оплати, в тому числі сплати контрагентам, таким як ПП „Освальд, ТОВ „Техпромсоюз, ТОВ „Центр технологій деревообробки, ПП „ВО Інструмент, ТОВ „АМС-Групп ПП ОСОБА_1, ТОВ „Група підприємств Автек, ТОВ „Постачально-збутова компанія „Кремінь, ПП ОСОБА_2, ТОВ „Мегаполіс, ПП „Реаліс, в ціні сум ПДВ.

Крім того, в актах перевірок, що не заперечувалось в судовому засіданні, підтверджено факт відображення зазначеними контрагентам у своєму бухгалтерському обліку господарські операції з ВАТ «Інтерресурси»на визначену суму податкового зобовязання, зазначеного в оскаржуваному податковому-повідомленні рішенні. Фактично підставою, для винесення оскаржуваного повідомлення рішення є можливість відповідача дослідити ланцюг постачання товару до виробника (або імпортера) та підтвердити факт надмірної сплати ПДВ до бюджету.

В актах перевірки та представниками у судовому засіданні, також, не заперечувались обставини придбання товару (послуг), в ціні яких наявна була спірна сума ПДВ, в межах його господарської діяльності, оскільки видами діяльності позивача є: 20.10.0 лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини; 36.12.0 Виробництво меблів для офісу та підприємств торгівлі; роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом; 45.21.1 будівництво будівель; 63.21.2 функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту; 52.11.0 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

Таким чином, з урахуванням ч. 3 ст. 72 КАС України, суд вважає встановленими у судовому засіданні обставини наявності під час перевірки у позивача всіх первинних бухгалтерських документів, які підтверджують фактичні підстави для віднесення суми сплаченого ПДВ на загальну суму розмірі 1572910,00 грн. до податкового кредиту за березень-жовтень 2007 року, грудень 2007 року, січень 2008 року, березень-червень 2008 року, липень-серпень 2008 року, вересень 2008 року, жовтень-грудень 2008 року та в подальшому до відємного значення податкового зобовязання з ПДВ в наступних відповідних звітних періодах, які дали підстави для бюджетного відшкодування суми ПДВ в загальному розмірі 1572910,00 грн.

Відповідно, відповідачем неправомірно, як наслідок протиправного не зарахування заявленого позивачем податкового кредиту з ПДВ за березень, травень липень 2008 року, вирахувані податкові зобовязання з ПДВ за березень, травень липень 2008 року, вересень 2009 року, за несплату у період з вересня 2009 року по березень 2010 року яких, ним оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням протиправно нараховано штрафні санкції в загальному розмірі 246 918 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000282350/0 від 19.03.2010 року щодо зменшення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 1572910,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 246 918 грн. підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є субєктом владних повноважень, у відповідності до ч. 1, 3 ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути документально підтверджені судові витрати по справі, що складаються із сплаченого судового збору в сумі 3,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Кіровограді №0000282350/0 від 19 березня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства "Інтерресурси" сплачений судовий збір у сумі 3,40 гривень.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_3