Ухвала суду № 47524755, 21.05.2015, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 428/1993/14-к

Провадження № 11кп/782/61/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2015 р. м. Сєвєродонецьк

Апеляційний суд Луганської області в складі:

головуючого - судді Белаха А.В.,

суддів - Борзаниці В.І. та Савича Ю.М.,

за участю секретаря - Гончарової П.М.,

прокурора - Кіма Р.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецього міськсуду Луганської обл. апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Сєвєродонецького міськсуду Луганської обл. від 10.03.2015 р., -

в с т а н о в и в:

Цим вироком ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 р. у м. Луганськ,

громадянин України, має середню спеціальну освіту, не одружений, не працює, раніше судимий:

- 31.03.2004 р. Жовтневим райсудом м. Луганська за ч. 1 ст. 296 КК України до 1 року обмеження волі з застосуванням ст. 75 КК України, випробу-вальний строк 1 рік;

- 23.12.2004 р. Новопсковським райсудом Луган-ської обл. за ч. 2 ст. ст. 309, 71 КК України до 1 року позбавлення волі,

- 11.12.2009 р. Жовтневим райсудом м. Луганська за ч. 1 ст. 309 КК України до арешту строком 6 місяців;

- 12.04.2010 р. Жовтневим райсудом м. Луганська за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі,

- 10.09.2013 р. Ленінським райсудом м. Луганська за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від покарання звільнено з випробувальним строком 2 роки,

зареєстрований та проживає АДРЕСА_1

засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю

скоєних злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно приз-

начено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю

вироків, до призначеного покарання частково у вигляді 6 місяців позбавлення волі приєднано не-відбуте покарання за вироком Ленінського райсуду м. Луганська від 10.09.2013 р. та остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально виконавчій установі закритого типу.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишено у вигляді тримання під вартою, строк відбування покарання обчислено з 10.03.2015 р., зараховано в строк відбування покарання період його утри-мання під вартою з 6.03.2014 р. по 10.03.2015 р.

Питання про речові докази та судові витрати вирішені судом відповідно до чинного КПК України.

Вироком суду встановлено, що 27.02.2014 р. о 18 год. ОСОБА_1 знаходився на передній площадці тролейбусного маршруту № 1 за напрямком руху від ПрАТ «Азот» до «нових районів» м. Сєвєродонецька Луганської обл. На зупинці громадського транспорту «Автовокзал» до перед-ньої площадки увійшла ОСОБА_2, поряд з якою опинився ОСОБА_1. В лівій руці ОСОБА_2 тримала свою жіночу сумку, яка була зачинена на замок «блискавка». В цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний намір спрямований на таємне викрадення майна ОСОБА_2 з її жіночої сумки.

Після чого, ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, переконавшись, що за його діями ніхто не спосте-рігає, в районі зупинки громадського транспорту «Пр-т Космонавтів» притулився до ОСОБА_2 своїм тулубом та своєю рукою непомітно відчинив сумку, заліз до неї, намагаючись витягти жіно-чий гаманець, який не має для потерпілої матеріальної цінності, в якому знаходилися гроші в сумі 200 грн., але довести свій злочинний намір до кінця та викрасти гаманець з грошима в сумі 200 грн. ОСОБА_1 не зміг, тому що не виконав усіх дій які вважав необхідними до доведення злочин-ного наміру до кінця, з причин які не залежали від його волі, тому що потерпіла ОСОБА_2 по-чула рух руки ОСОБА_1 у своїй сумці та почала голосно кричати, привертаючи увагу громадян в тролейбусі. Після чого ОСОБА_1, не доводячи до кінця свій злочинний намір, спрямований на вик-радення гаманця з сумки ОСОБА_2, на зупинці «Пр-т Космонавтів» вибіг з тролейбусу.

Також, 1.03.2014 р. о 14 год. ОСОБА_1, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 у квартирі, яка належить ОСОБА_3, розпиваючи спиртні напої з ОСОБА_4, який орендував дану квартиру, побачив на стіні в кімнаті телевізор мар-ки «ВВК» модель LEM 224 HD в корпусі чорного кольору, який належить потерпілій ОСОБА_3, після чого реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та скориставшись тим, що ОСОБА_4, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння та заснув, ОСОБА_1 підійшов до стіни, зняв з неї телевізор та вийшов з вказаної квартири на вулицю. Після цього Ал-ташин розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Згідно висновку товарознавчої екс-пертизи ринкова вартість телевізора на момент скоєння злочину за умови вільного ціноутворення на території України може складати 1718,40 грн.

Крім того, постановою суду закрито кримінальне провадження у зв'язку з відмовою про-курора від підтримання обвинувачення за епізодом від 3.03.2014 р. за фактом викрадення телефо-ну «HTC One Mini 601» у потерпілої ОСОБА_5

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування вироку суду та про нап-равлення справи на новий судовий розгляд. Вважає, що судом у відношенні нього винесено необ-ґрунтований та невмотивований вирок, оскільки ніякої крадіжки телевізора він не скоював, що підтверджено показами свідка ОСОБА_6, оскільки він пішов раніше усїх з квартири потерпі-лого. Вважає, що за епізодом крадіжки гаманця також в судовому засіданні не було надано пере-конливих доказів йоого винуватості, свідки та потерпілі давали свідчення в суді, які не узгоджува-лись з їхніми показами під час досудового розслідування. Також, вважає, що при досудовому слід-стві неповно були проведені слідчі дії, а саме не проведено впізнання, допити свідків, очні ставки.

До початку судового розгляду ст. прокурор прокуратури м. Сєвєродонецька Луганської обл.

ОСОБА_7 відмовилась від раніше поданої апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, обвинуваченого, який підтримав апеляційну скар-гу, просив скасувати вирок та направити справу на новий судовий розгляд з підстав, які вказані у його апеляції, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної ска-рги та просив залишити вирок без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обго-

воривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішен-ня суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, суд першої інстанції належним чином проаналізував зібрані по справі докази в їх сукуп-ності та взаємозв'язку і виклав у вироку докладні мотиви свого рішення.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів при обставинах, викла-дених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується розглянутими у су-довому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Так, суд правильно послався як на показання потерпілої ОСОБА_2, так і свідка ОСОБА_8 саме в судовому засіданні суду першої інстанції, в яких вони повідомили суду дані, щодо кон-кретних обставин вчинення обвинуваченим замаху на таємне викрадення гаманця потерпілої, а са-ме, що ОСОБА_1 намагався викрасти гаманець з її сумки під час руху у тролейбусі та про те, що в цей час його затримав свідок ОСОБА_8 Вона під час досудового розслідування впізнала Алта-шина по фотографії, стверджувала, що в неї нема сумнівів, що саме ОСОБА_1 намагався викрасти гаманець з її сумки.

Свідок ОСОБА_8 про обставини вчинення ОСОБА_1 замаху на злочин безпосередньо суду пояснював, що він дійсно їхав у тролейбусі разом з потерпілою і бачив як ОСОБА_1, увійшов-ши до тролейбусу, став впритул до потерпілої позаду, хоча вільного місця в тролейбусі було бага-то. Під час руху тролейбусу потерпіла стала кричати, що замок на її сумочці розстебнутий, тобто хтось сторонній намагався викрасти у неї майно, при цьому вона звинувачувала ОСОБА_1 в тому, що саме він це зробив і дістав звідти її гаманець. На найближцій зупинці ОСОБА_1 вібіг з тролей-бусу, він намагався викликати міліцію, щоб затримати ОСОБА_1, але останній втік. Він все одно повідомив міліцію про подію і вже у міліцію на одній з наданих фотографій він упізнав ОСОБА_1. Також, у судовому засіданні впізнав і підтвердив, що саме ОСОБА_1 намагався вкрасти майно у потерпілої.

Покази наведених вище осіб у об'ємі подій, встановлених судом першої інстанції, знайшли своє повне підтвердження і в приведених у вироку джерелах доказів та в процесуальних докумен-тах, а саме в даних протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно яких по-терпіла ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_8 впевнено впізнали обвинуваченого ОСОБА_1, як осо-бу, яка намагалася здійснити крадіжку гаманця ( т. 4, а.пр. 41-42, 44-45).

Доводи апеляції обвинуваченого про те, що прокурор не надав в судовому засіданні дока-зів його винуватості спростовуються наведеними вище показами потерпілої ОСОБА_2 та свід-ка ОСОБА_8, що саме ОСОБА_1 вчинив замах на таємне викрадення гаманця із сумки потерпі-лої.

Також, потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що в 2012 р. вона придбала телевізор «BBK», який знаходився у квартирі за адресою АДРЕСА_2. Цю квартиру вона здавала в оренду ОСОБА_4 1.03.2014 р. їй повідомили, що телеві-зор, що їй належав, відсутній, про що вона повідомила міліцію.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що дійсно 1.03.2014 р. він розпивав спиртні напої у квар-тирі за адресою АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_1, його дівчиною та ОСОБА_4, який проживав у цій квартирі. В квартирі він бачив «плазмовий» теле-візор. Він точно пам'ятає, що коли уходив з квартири, то телевізор був у квартирі, а ОСОБА_1 за-лишався в квартирі разом з дівчиною.

Покази наведених вище осіб у об'ємі подій, встановлених судом першої інстанції, знайшли своє повне підтвердження і в приведених у вироку джерелах доказів та в процесуальних докумен-

тах, а саме в даних протоколу огляду місця події та фототаблицею до нього, яким було встановле-

но взаємне розташування речей та майна у квартирі і відсутність телевізора ( т. 3, а.пр. 9-13) та висновком товарознавчої експертизи, щодо ринкової вартості телевізора, яка становить 1718,40 грн.

Доводи апеляції обвинуваченого про те, що прокурор не надав в судовому засіданні дока-зів його винуватості спростовуються наведеними вище показами потерпілої ОСОБА_3 та сві-дка ОСОБА_6, що саме ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення телевізора потерпілої.

Безпідставними є й посилання ОСОБА_1 на неповноту проведеного досудового слідства, в тій частині, що не були проведені додаткові впізнання, допити свідків, очні ставки, оскільки, як

витікає з матеріалів проваджень, безпосередньо досліджених судом першої інстанції, по даній справі органом досудового слідства були проведені необхідні слідчі дії, які узгоджуються з інши-ми доказами по справі і обґрунтованість яких обвинуваченим та захисником не ставилися під сум-нів, що з огляду на положення ст. 26 КПК України, відповідно до якої сторони кримінального про-вадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом, сторони не заявили в суді першої інстанції клопотань про проведення слідчих дій, тому апеляцій-ний суд вважає, що це не вплинуло на повноту, об'єктивність та всебічність проведеного як досу-дового, так і судового слідства, крім того не позбавляють доказової сили наведених у вироку дока-зів та не ставлять під сумнів висновки суду про доведеність вини обвинуваченого. Про будь-які клопотання які залишились поза увагою суду обвинувачений не вказує у скарзі, а тому підстав вважати судове слідство не повним, як вказано у його скарзі, апеляційний суд не знаходить.

Дослідженим доказам, зміст яких наведений у вироку, суд першої інстанції дав правильну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_1 у скоєнні незакінченого за-маху на таємне викрадення чужого майна та таємне викрадення чужого майна, повторно.

Таким чином, підстав для скасування вироку, передбачених ст. ст. 409 та 415 КПК України, апеляційний суд не вбачає, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 405, 407 та 419 КПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Вирок Сєвєродонецького міськсуду Луганської обл. від 10.03.2015 р. стосовно ОСОБА_1 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги без-посередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення апеляційної інстанції, а засудже-ним - в той самий строк з дня вручення йому копії цієї ухвали.

Повний текст ухвали буде проголошено 21.05.2015 р. о 14 год.

Головуючий

Судді