увійти
УКР
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
----------------------------------------
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
| Від "02" квітня 2009 р. | Справа № 9/297 Господарський суд Житомирської області у складі: судді Алексєєва М.В. за участю представників сторін від позивача Гаврилюк В.К. - директор Штогрін С.П. - дов. від 24.02.09. від відповідача не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Приватного підприємства "ВК" (м.Вінниця) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1(м.Житомир) про стягнення 6773,16 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 6773,16грн.з яких: 4140,36 грн. боргу за отриманий товар, 2590,25 грн. пені, 42,55 грн. 3% річних. Представники позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, свого представника в засідання суду не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Суд вважає вказану обставину такою, що не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами справи. Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, господарський суд, ВСТАНОВИВ: На підставі домовленості, досягнутою між сторонами - Приватним підприємством "ВК" (далі - позивач) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1(далі - відповідач), позивачем передано відповідачу товар на суму 4140,36 грн. грн. що підтверджується накладними № 1049 від 05.09.08р., №1163 від 11.09.08р., №1354 від 18.09.08р., №1681 від 02.10.08р., №1978 від 16.10.08р., №2456 від 07.11.08р., №2869 від 25.11.08р. (а.с.15-21). Згідно з ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Відповідно до ч. 2 ст.11, ч. 2 ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення зобов'язань є правочини. Оскільки сторони при здійсненні господарської діяльності довели свою волю до настання правових наслідків при здійсненні поставки, то між ними виникли відповідні зобов'язання. Відповідно до ч. 1 ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідач за переданий товар розрахунки провів частково на суму 21499,47 грн. Таким чином, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений товар на день подання позову заборгованість становила у сумі 124350,93 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 04.02.09р. з вимогою в добровільному порядку погасити заборгованість. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. На день розгляду справи заборгованість відповідача не змінилась та становить 4140,36 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків станом на 26.03.09р.(а.с.26). Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу до сплати 3% річних від простроченої суми у розмірі 42,55 грн., про що свідчить розрахунок позивача (а.с.10). Розрахунок 3% річних обґрунтований. Оскільки проценти річних є самостійним способом захисту цивільних прав кредиторів у грошових зобов'язаннях, вказана вимога підлягає задоволенню. Також позивач просить стягнути з відповідача 2590,25 грн. пені, згідно п.5.3 Договору, укладеного сторонами 21.11.06р. (а.с.12-14). Що стосується позовної вимоги в частині стягнення пені, то суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно ст.546 ЦК України неустойка (пеня) є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання. Статтею 547 ЦУ України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання неустойкою вчиняється у письмовій формі. Зазначена вимога кореспондується зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" - де зазначено, що розмір пені встановлюється за згодою сторін. З наданих позивачем накладних, не вбачається, що товар було поставлено на підставі Договору від 21.11.06р. Отже позивачем не доведено факту наявності встановлення за згодою сторін у письмовій формі неустойки у вигляді пені в певному розмірі. Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, позов за предметом та підставами пред'явлення не оспорив. Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Оцінивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами, що є в матеріалах справи, підлягає задоволенню частково у сумі 4182,91 грн. з яких: 4140,36 грн. борг, 42,55 грн. 3% річних . В частині стягнення 2590,25грн. пені суд відмовляє за необґрунтованістю. Судові витрати по сплаті державного мита та на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 625 ЦК України та керуючись ст. 22, 33, 49, 69, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,
ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код ЗКПО НОМЕР_1 на користь Приватного підприємства "ВК", 21034, м.Вінниця, пров. К. Маркса,19-А, а/с 1054, код ЄДРПОУ 30164662 - 4140,36 грн. боргу, 42,55 грн. 3% річних, 62,99 грн. державного мита та 72,87 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
|
