Ухвала суду № 47519905, 10.02.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2768/15-ц

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2015 р. м. Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛ" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 07 листопада 2014 року та ухвали Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 07 листопада 2014 року,

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛ" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 07 листопада 2014 року та ухвали Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 07 листопада 2014 року.

Відповідно до ст.1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Як вбачається зі змісту поданої заяви, заявник ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва , як компетентного суду, з вимогою скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 07 листопада 2014 року по справі №Д-08/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії №ВКЛ-2005191 від 20 листопада 2010 року, та ухвалу Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 07 листопада 2014 року про забезпечення позову, яка винесена третейським суддею Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків Кисельовим М.Є., в межах розгляду справи №Д-08/14.

Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду.

Третейський суд це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та (або) юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні, а також вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб встановлені Законом України „Про третейські суди".

Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних правовідносин це вид недержавної юрисдикційної діяльності і не є здійсненням правосуддя.

Відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом, зокрема статтею 6 Закону України "Про третейські суди".

Рішення третейського суду може бути оскаржено стороною у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Підстави для скасування рішення третейського суду визначені у статті ст.389-5 Цивільного процесуального кодексу України, якою передбачено, що рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.

Рішення третейського суду може бути скасовано у разі:

1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішенні питання, які виходять за межі третейської угоди, або цим рішенням вирішенні питання , які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішенні питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону ;

5) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Виходячи з положень ч.3 статті 51 Закону України "Про третейські суди", яка кореспондується з положеннями ст.389-5 Цивільного процесуального кодексу України, законодавцем визначено перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Таким чином, місцевий загальний суд, як компетентний суд, не перевіряє рішення третейського суду на відповідність нормам матеріального або процесуального права, а лише на дотримання процедурних вимог, які встановлені Законом України "Про третейські суди", при цьому рішення третейського суду може бути скасовано лише з підстав, визначених у ст.389-5 Цивільного процесуального кодексу України.

В той же час, Закон не передбачає можливості оскарження ухвал, постановлених третейським судом з питань, що виникають у процесі розгляду справи, оскільки детальна процедура прийняття, оформлення та скасування ухвал, які постановляє суддя третейського суду, визначається в регламенті постійно діючого третейського суду.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.122 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкриті провадження, якщо заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛ" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 07 листопада 2014 року та ухвали Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 07 листопада 2014 року в частині вимог щодо оскарження ухвали Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 07 листопада 2014 року про забезпечення позову, яка винесена третейським суддею Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків Кисельовим М.Є., в межах розгляду справи №Д-08/14.

Враховуючи викладене та керуючись п.1 ч.2 ст.122, ст.ст. 209-210 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛ" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 07 листопада 2014 року та ухвали Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 07 листопада 2014 року в частині вимог щодо оскарження ухвали Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 07 листопада 2014 року про забезпечення позову, яка винесена третейським суддею Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків Кисельовим М.Є., в межах розгляду справи №Д-08/14.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Києва. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

С у д д я :