Ухвала суду № 47519831, 27.07.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/14331/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого слідчого судді Бірси О.В.,

при секретарі Куса Л.І.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Пономаренка Я.В.,

слідчого Людвиченка О.О.,

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві Людвиченка О.О. про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Потсдам, Федерати?вна Респу?бліка Німе?ччина, громадянина України, не одруженого, з середньоюосвітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, в рамках кримінального правопорушення внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100040007795 від 29 травня 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 345 КК України, -

в с т а н о в и в :

Слідчий СВ Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві Людвиченко О.О. за згодою прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва Пономаренка Я.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою по відношенню до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 3 місяців.

В судовому засіданні, прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити та мотивував його тим, що вина підозрюваного в інкримінованому йому правопорушенні повністю доведена зібраними по кримінальному проваджені доказами, вчинив злочини у сфері наркотичних засобів, офіційно ніде не працює, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового слідства або суду, впливати на свідків та потерпілого, а також продовжувати вчинювати кримінальні правопорушення, а більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти даним ризикам. Більше того його повідомлено про підзру УСБУ в м. Києві та Київській обл. за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 309, ч. 2 ст. 305 КК України. Крім того, на даний час, неможливо прийняти обґрунтоване рішення по кримінальному провадженню, оскільки необхідно проведення певних слідчих та процесуальних дій, а саме: отримати висновок вибухово-технічної експертизи, молекулярно-генетичних експертиз, провести процедуру відкриття матеріалів кримінального провадження (відповідно до ст.290 КПК України), скласти обвинувальний акт, який слід вручити підозрюваному та при необхідності виконати інші слідчі дії.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав зазначених у ньому.

Підозрюваний просив суд відмовити у задоволенні даного клопотання враховуючи, що всі докази у кримінальному провадженні ґрунтуються на припущеннях, зазначені у клопотанні ризики не відповідають дійсності, а його особа, виходячи з положень ст. 178 КПК України, є такою, що має стійкі соціальні зв'язки та допустиму репутацію.

Крім того, підозрюваний подав заяву про розгляд клопотання у відсутність його захисника, тож слідчий суддя, враховуючи положення ст.ст. 22, 26 КПК України, відсутності обставин визначених ст. 52 КПК України для обов»язкової участі захисника, вважає за можливе з урахуванням позиції підозрюваного, розглянути клопотання у відсутність осіб, що не з»явилися.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши надані матеріали, приходить до наступного.

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України, враховуючи, що ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_1 в невстановлений досудовим слідством час, в невстановленому досудовим слідством місці незаконно придбали у невстановленої досудовим слідством особи, корпус ручної гранати РГД-5 та запал до ручної гранати УЗРГМ-2, які в подальшому стали незаконно зберігати в салоні транспортного засобу марки «ДЕУ» модель «Ланос» д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4 без передбаченого законом дозволу та знаходився неподалік ринку «Деміївський» в місті Києві. Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_1 29.05.2015 року приблизно о 20:30 год., знаходячись в салоні вказаного автомобіля, в якому незаконно зберігали корпус ручної гранати РГД-5 та запал до ручної гранати УЗРГМ-2, в цей момент останні помітили працівників міліції та усвідомлюючи, що їх злочинні дії викриті та з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності на автомобілі стали уникати затримання. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на автомобілі «ДЕУ ЛАНОС» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 стали рухатися по автомобільним шляхам міста Києва для уникнення затримання працівниками міліції. В подальшому за адресою: м. Київ, пр-т. Возз'єднання, 21-А працівниками міліції був зупинений автомобіль «Деу Ланос» д.н.з. НОМЕР_1 в, якому були затримані ОСОБА_1 та ОСОБА_4 після чого, працівниками міліції, в присутності двох запрошених понятих, було проведено огляд автомобіля «Деу Ланос» д.н.з. НОМЕР_1, під час якого було виявлено та вилучено під лівим переднім сидінням корпус від ручної гранати ГРД-5 та на задньому пасажирському сидінні зліва запал до ручної гранати УЗРГМ-2, які ОСОБА_1 та ОСОБА_4 незаконно придбали та зберігали в автомобілі без передбаченого законом дозволу. Згідно акту перевірки об'єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів від 30.05.2015. Під час огляду в салоні автомобіля «Деу Ланос» д.н.з.НОМЕР_1 було виявлено під сидінням водія, корпус гранати РГД-5 та на пасажирському задньому сидінні запал до ручної гранати УЗРГМ-2.Крім того, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_1 в невстановлений досудовим слідством час, в невстановленому досудовим слідством місці незаконно придбали у невстановленої досудовим слідством особи, 2 (два) поліетиленові прозорі пакети із застібками в яких знаходився наркотичний засіб амфетамін, який в подальшому стали незаконно зберігати в салоні транспортного засобу марки «ДЕУ» модель «Ланос» д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4 без мети збуту неподалік ринку «Деміївський» в місті Києві. Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4 29.05.2015 року приблизно о 20:30 год., знаходячись в салоні вказаного автомобіля в, якому незаконно зберігали 2 (два) поліетиленові прозорі пакети в яких знаходився наркотичний засіб амфетамін та в цей момент останні помітили працівників міліції та усвідомлюючи, що їх злочинні дії викриті та з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності на автомобілі стали уникати затримання. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на автомобілі «ДЕУ ЛАНОС» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 стали рухатися по автомобільним шляхами міста Києва для уникнення затримання працівниками міліції. В подальшому за адресою: м. Київ, пр-т. Возз'єднання, 21-А ОСОБА_1 усвідомлюючи, що в салоні автомобіля знаходиться незаконно придбаний наркотичний засіб та з метою уникнення відповідальності викинув через праве переднє вікно автомобіля, на якому вони рухалися поліетиленовий прозорий пакет із застібкою, в якому знаходилася наркотична речовина амфетамін. Відразу після чого вказаний автомобіль був зупинений працівниками міліції в, якому були затримані ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Після чого, працівниками міліції, в присутності двох запрошених понятих, на відстані приблизно 30 метрів від зупиненого автомобіля на узбіччі дороги було виявлено та вилучено поліетиленовий прозорий пакет із застібкою в якому знаходилася наркотична речовина амфетамін та в подальшому під час огляду автомобіля «Деу Ланос» д.н.з. НОМЕР_1, було виявлено та вилучено поліетиленовий прозорий пакет із застібкою в якому знаходилася наркотична речовина амфетамін згідно висновку експерта № 1731 х від 30.05.2015 р.

29.05.2015 року було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12015100040007795 за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 345 КК України.

30.05.2015 року - ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

30.05.2015 року - ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України.

01.06.2015 року - слідчим суддею Дніпровського районного суду Рязанову І.В. було обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В подальшому прокуратурою Дніпровського району м. Києва досудове слідство по кримінальному провадженню 12015100040007795 за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 345 КК України було продовжено до трьох місяців.

Зокрема, як убачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України, у зв'язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчиненні діяння, може переховуватись від органів досудового розслідування, іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, впливати на свідків та потерпілого, вчинити інший злочин, у зв'язку з чим продовження такого роду заходу забезпечення кримінального провадження дасть змогу здійснити належне виконання останнім процесуальних обов'язків.

З положень норм ст. 199 КПК України випливає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

При цьому, слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX). Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою (sine qua non) належності її продовжуваного тримання під вартою рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 219, заява № 42310/04).

Аналогічні висновки ЄСПЛ викладено і у п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року та випливають з ч. 3 ст. 17 КПК України.

З рішення ЄСПЛ від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», п. 32, Series А, № 182 убачається, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, долучені до нього документи та безпосередньо саме кримінальне провадження в оригіналі, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язкувважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити ці правопорушення.

Крім того, ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

В судовому засіданні встановлено, що строк тримання під вартою підозрюваного закінчується, однак, на даний час, в зазначений строк неможливо закінчити досудове розслідування, оскільки у кримінальному провадженні необхідно провести ще ряд слідчих дій, зокрема: отримати висновок вибухово-технічної експертизи, молекулярно-генетичних експертиз, провести процедуру відкриття матеріалів кримінального провадження (відповідно до ст.290 КПК України), скласти обвинувальний акт.

Вказані обставини, які, на даний час, унеможливлюють закінчення досудового розслідування, до закінчення строку дії попередньої ухвали, слідчий суддя визнає обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим та підтверджуються наявними матеріалами.

При цьому, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цими злочинами, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань КПК України визначених ст. 2 цього Кодексу.

Разом з тим, в даному судовому засіданні, стороною захисту, у супереч положень ст. 132 КПК України, не надано до суду жодних належним та допустимих доказів, які б свідчили про те, що встановлені слідчим суддею ризики при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час, втратили свою актуальність, а особа підозрюваного перестала бути суспільно небезпечною; належного обґрунтування про можливість запобігання встановленим риизкам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, беззаперечних відомостей, що особа підозрюваного, виходячи з положень ст. 178 КПК України, є такою, що має стійкі соціальні зв'язки та допустиму репутацію; порушення вимог ч. 3 ст. 17 КПК України; даних, які б свідчили про недоведність стороною обвинувачення обставини визначених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 та ст. 199 КПК України.

Тобто, викладені стороною захисту доводи у даному судовому засіданні за своєю суттю являються в цій частині сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту" (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).

В свою чергу, мотиви наведені стороною обвинувачення дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, будучи підозрюваним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України, може переховуватись від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальному провадженню, впливати на свідків, та потерпілого, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та про неможливість їх уникнення шляхом застосування інших заходів забезпечення кримінального провадження.

За таких обставин, слідчий суддя, враховує той факт, що вчинені підозрюваним кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів мають надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, що свідчить про наявність у справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та низки об'єктивних обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставини, у тому числі: вагомістю наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкістю покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; відсутністю постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, клопотання слідчого задовольнити.

Пи цьому, виходячи з положень ст. 183 КПК України, слідчий суддя з урахуванням вищезазначених відомостей про особу обвинуваченого вважає за можливе зменшити раніше визначений слідчим суддею розмір застави у сумі 365 000 гривень, до розміру який буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 80мінімального розміру заробітної плати, яка з урахуванням положень п. 16 ч. 1 ст. 3 КПК України, становить - 97 440гривень та покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки на момент розгляду даного клопотання виключні обставини для визначення застави у ромірі більшому ніж вона передбачена п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131-132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 199, 309, 372-376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 3 місяців, а саме до 28 серпня 2015 року та тримати під вартою в Київському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби України.

Визначену ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу в сумі 365 400 гривень зменшти до 80мінімальних розмірів заробітної плати, що становить 97 440 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (одержувач - Дніпровський районний суд м. Києва, код ЄДРПОУ - 02896696, банк одержувач - ГУДКСУ у м. Києві, МФО - 820019, розрахунковий рахунок - № 37318001003058).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов»язати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибувати до СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві за першою вимогою та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:

? не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: О.В. Бірса