Рішення № 47516767, 22.07.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Литвинюк І. М.

суддів: Височанської Н.К., Міцнея В.Ф.,

секретар: Шерівська Ю.А.

за участю: представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи - ОСОБА_2, публічне акціонерне товариство «Промінвестбанк» про визнання договору поруки припиненим, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 21 травня 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») в грудні 2014 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 08 листопада 2007 року між акціонерним комерційним Промислово-Інвестиційний банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2844, згідно умов якого ОСОБА_2 були надані кредитні кошти в сумі 50 000 дол. США з кінцевим терміном повернення 05 листопада 2027 року зі сплатою 13% річних.

Як забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 2844 від 08 листопада 2007 року, між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 2847 від 08 листопада 2007 року, відповідно до умов якого остання поручилася перед Банком за виконання позичальником ОСОБА_2 зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 2844.

________________________

№22-ц/794/1002/15 Головуючий у 1 інстанції: Павлінчук С.С.

Категорія: 19/27 Доповідач: Литвинюк І.М.

2

Відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестаційний банк» передає (відступає), а ТОВ «Кредитні передає (приймає) кредитний портфель та зобов'язується сплатити за нього первісному кредиторові грошову винагороду на умовах, визначених цим договором.

Також зазначало, що ОСОБА_2 порушує взяті на себе зобов'язання щодо сплати платежів за кредитним договором, і станом на 20 листопада 2014 року його заборгованість за кредитним договором становить розмірі 520 261,94 грн., а саме: за кредитом - 504 426, 43 грн., по відсотках - 13 654 грн., по комісії - 1 260,90 грн., пеня за рік - 920,58 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 654,00 грн., які просило стягнути солідарно з відповідачів.

Відповідач ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Кредитні ініціативи» про визнання договору поруки припиненим.

Посилалася на те, що 08 листопада 2007 року між акціонерним комерційним Промислово-Інвестиційним банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2844, згідно умов якого ОСОБА_2 були надані кредитні кошти в сумі 50 000 дол. США з кінцевим терміном повернення 05 листопада 2027 року зі сплатою 13% річних.

В той же день між нею та Банком було укладено договір поруки, відповідно до якого вона поручилася перед Банком за виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором.

Однак їй стало відомо, що з 02 червня 2008 року згідно договору про внесення змін № 708 до кредитного договору № 2844 від 08 листопада 2007 року та з 22 вересня 2008 року згідно договору про внесення змін №1203 до кредитного договору №2844 від 08 листопада 2007 року, Банк без її згоди вніс істотні зміни в кредитний договір № 2844 від 08 листопада 2007 року, а саме, збільшив на 14% та 16% відповідно процентну ставку за користування кредитом, чим значно збільшив розмір грошових зобов'язань позичальника, а відповідно і обсяг її відповідальності, як поручителя.

Посилаючись на те, що додаткова угода була укладена без згоди і повідомлення її, як поручителя, просила визнати договір поруки № 2844 від 08 листопада 2007 року, укладений між нею та ЗАТ Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк, припиненим з 02 червня 2008 року.

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 21 травня 2015 року первісний позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість по кредитному договору № 2844 від 08 листопада 2007 року в розмірі 520261, 94 грн..

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Зустрічний позов задоволено.

Визнано припиненим договір поруки №2847 від 08 листопада 2007 року, укладений між ЗАТ «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк» та ОСОБА_3.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На дане рішення позивач ТОВ «Кредитні ініціативи» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

3

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, винесеним з порушенням нормам матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Посилається на те, що 19 жовтня 2009 року відповідно до договору про внесення змін №678 до договору поруки №2847 від 08 листопада 2007 року, ОСОБА_3 надала свою згоду на підвищення відсоткової ставки за договором поруки №2847 до 16 % річних.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача ОСОБА_1, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково первісний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 допустив неналежне виконання своїх обов'язків, передбачених кредитним договором, не сплачував кредит та проценти за його користування відповідно до умов договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором.

Задовольняючи зустрічний позов, суд виходив з того, що договором про внесення змін № 708 від 02 червня 2008 року було викладено в новій редакції п.2.2 вищевказаного кредитного договору, згідно якого збільшено відсоткову ставку до 14 відсотків річних. Дане збільшення обсягу відповідальності відповідачів було підписано представником банку та ОСОБА_2, а доказів того, що ОСОБА_3 дала свою згоду на зміну зобов'язань в сторону збільшення відповідальності, подано не було, а тому, відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України, порука згідно договору № 2847 від 08 листопада 2007 року припинилася.

Колегія суддів апеляційного суду погодитись з таким висновком суду першої інстанції не може.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 2 ст. 1046 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

З огляду на викладене, графіком платежів, який є складовою частиною

4

договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд із встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 08 листопада 2007 року між акціонерним комерційним Промислово-Інвестиційний банк та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2844, згідно умов якого ОСОБА_2 були надані кредитні кошти в сумі 50 000 дол. США з кінцевим терміном повернення 05 листопада 2027 року зі сплатою 13% річних (п.п. 2.1., 2.2.договору).

Згідно з п. 2.4. кредитного договору погашення кредиту здійснюється позичальником щомісячно у відповідності до графіку погашення кредиту.

02 червня 2008 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк» та ОСОБА_2 було підписано договір про внесення змін № 708 до кредитного договору № 2844 від 08 листопада 2007 року, відповідно до якого збільшено проценту ставку до 14 % річних дол. США.

22 вересня 2008 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк» та ОСОБА_2 було підписано договір про внесення змін № 1203 до кредитного договору № 2844 від 08 листопада 2007 року, відповідно до якого збільшено проценту ставку до 16 % річних дол. США.

19 квітня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк» та ОСОБА_2 було підписано договір про внесення змін № 97 до кредитного договору № 2844 від 08 листопада 2007 року, відповідно до якого збільшено проценту ставку до 16 % річних дол. США, починаючи з 22 вересня 2008 року.

В результаті неналежного виконання умов даного кредитного договору у відповідача ОСОБА_2 станом на 20 листопада 2014 року утворилась заборгованість в сумі 33 304,12 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 504 426,43 грн. - основний борг за кредитом; 901,49 дол. США, що курсом НБУ на дату розрахунку складає 13 654,03 грн. - заборгованість по відсотках; 83,25 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 1 260,90 грн. - комісія; 60,78 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 920,58 грн. США - пеня.

Вказана заборгованість підтверджується поданим розрахунком позивача.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному

5

розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

У зв'язку з порушенням боржником графіка погашення платежів та виникненням заборгованості за кредитним договором кредитор використав передбачене частиною другою статті 1050 ЦК України про дострокове повернення всієї суми кредиту та пов'язаних із ним платежів.

Суд першої інстанції, посилаючись на вимоги ст.ст. 526, 611, 1050, 1054 ЦК України, дійшов правильного висновку про те, що оскільки борг в добровільному порядку не погашено, то він підлягає стягненню в примусовому порядку на рахунок позивача, до якого перейшло право вимоги.

Як забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 2844 від 08 листопада 2007 року, між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 2847 від 08 листопада 2007 року, відповідно до умов якого остання поручилася перед Банком за виконання позичальником ОСОБА_2 зобов'язань, що випливають з укладеного між ним та Банком кредитного договору № 2844.

Згідно ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Підставою для припинення поруки в порядку ч. 1 ст. 559 ЦК є сукупність двох умов - внесення без згоди поручителя змін до основного зобов'язання та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок таких змін (постанова Верховного Суду України від 5 лютого 2014 р. у справі № 6-160цс13).

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України підставою для припинення поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну є не будь-яка зміна умов основного зобов'язання, а лише така, внаслідок якої обсяг відповідальності поручителя збільшується.

З матеріалів справи вбачається, що 19 жовтня 2009 року між ПАТ «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було підписано договір про внесення змін № 678 до договору поруки № 2847 від 08 листопада 2007 року, відповідно до якого збільшено проценту ставку до 16 % річних дол. США.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 5 лютого 2014 року у справі за № 6-152цс13, згода поручителя зі змінами до кредитного договору, які визначають конкретні умови, порядок та обсяг збільшення відповідальності боржника, висловлене шляхом підписання

6

додаткової угоди до договору поруки, не потребує додаткової згоди поручителя на збільшення відповідальності та не суперечить ч. 1 ст. 559 ЦК України. Така згода поручителя у формі додаткової угоди до договору поруки є належною.

З огляду на викладене, оскільки суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про визнання договору поруки припиненим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги ТОВ «Кредитні ініціативи» про відсутність законних підстав для задоволення зустрічного позову.

Отже, враховуючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Кредитні ініціативи»" підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, як таке, що ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, при невідповідності висновків суду обставинам справи та наявним у справі доказам ( пункти 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України), з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи», із стягненням з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № 2844 від 08 листопада 2007 року в розмірі 520 261,94 грн., та відмову ОСОБА_3 в задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання договору поруки припиненим з зазначених вище підстав.

Судові витрати між сторонами підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з урахуванням того, що позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» підлягають задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити.

Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 21 травня 2015 року скасувати.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 2844 від 08 листопада 2007 року в розмірі 520 261 (п»ятсот двадцять тисяч двісті шістдесят одна) гривня 94 копійки, з яких: заборгованість за кредитом - 504 426, 43 грн., за відсотками - 13 654 грн., по комісії - 1 260,90 грн., пеня за рік - 920,58 грн..

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі по 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою

7

відповідальністю «Кредитні ініціативи» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1948 (одна тисяча дев»ятсот сорок вісім) грн. 80 коп..

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи - ПАТ «Промінвестбанк», ОСОБА_2, про визнання договору поруки припиненим відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: