Вирок № 47514785, 28.07.2015, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

копія

Справа № 690/467/15-к

Провадження № 1-кп/690/45/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

24 липня 2015 року. Ватутінський міський суд Черкаської області

у складі: головуючого-судді Здоровила В.А.

за участі секретаря Мельник С.В.

прокурора Лещенка О.Б.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Ватутіне кримінальне провадження №12015250140000375 від 24.05.2015 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Російської Федерації, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. м.Ватутіне, Черкаської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, інваліда ІІІ групи, відповідно до ст.89 КК України не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.309 КК України,

в с т а н о в и в:

обвинувачений ОСОБА_1 21.05.2015 року близько 10 год. 05 хв. перебуваючи в приміщенні Ватутінської міської лікарні, яка розташована по вул.Чайковського, 11 в м.Ватутіне, Черкаської області, як учасник програми замісної підтримувальної терапії «Метадон», порушивши правила лікування і обманувши лікаря, не випив виданий лікарем препарат «Метадон», та непомітно для останнього, виніс вказану речовину з приміщення лікарні, яку в подальшому незаконно зберігав при собі для власного вживання, без мети збуту.

21.05.2015 року о 10 год.30 хв. навпроти приміщення відділення банку «Аваль Банк», що розташоване за адресою: вул.Леніна,39, м.Ватутіне Черкаської області, було затримано ОСОБА_1 та доставлено до Ватутінського відділення Звенигородського РВ УМВС України в Черкаській області, де близько 10 год. 40 хв. під час проведення працівниками міліції його особистого огляду, у боковій лівій кишені сумки, яку останній тримав при собі в руках у момент огляду, було виявлено та вилучено вищевказану порошкоподібну речовину білого кольору, яка згідно висновку експерта №2/843 від 02.06.2015 року, містить в своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежений «мета дон», маса якого становить 0,033 грама.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Згідно положень ст.12 КК України, злочин у вчиненні якого ОСОБА_1 визнав свою винуватість, є злочином середньої тяжкості. Шкода, внаслідок вчинення зазначеного злочину, була завдана лише суспільним інтересам, тому відповідно до вимог ч.4 ст.469 КПК України, у даному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

26 червня 2015 року між старшим прокурором Звенигородської міжрайонної прокуратури ОСОБА_2, якому на підставі ст.37 КПК Українинадані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12015250140000375 та обвинуваченим ОСОБА_1 на підставах передбачених ст.ст.468, 469,470, 472, 473, 476 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

За умовами даної угоди обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобовязується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, співпрацювати з правоохоронними органами у виявленні та припиненні інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень.

Сторони погодилися на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України 1 рік позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України сторони погоджуються на звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з покладенням на нього обовязків, передбачених п.3 ст.76 КК України, а саме: періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. Із запропонованим видом та мірою покарання обвинувачений ОСОБА_1 згідний.

Сторонам відомо, що відповідно до ст.473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для прокурора та обвинуваченого ОСОБА_1 є обмеження права на оскарження вироку згідно ч.4 ст.394 та ч.3 ст.424 КПК України, а для підозрюваного також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої ст.74 КПК України.

Сторонам відомо та зрозуміло, що обмеженнями у відповідності до ч.4 ст.394 КПК України є право оскарження вироку суду першої інстанції на підставі даної угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості:

-обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав : призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.5 ст.474 КПК України, в тому числі не розяснення йому наслідків угоди.

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст.469 КПК України угода не може бути укладена.

Сторонам відомо і зрозуміло, що обмеження і відповідності до ч.3 ст.424 КПК України є право оскарження в касаційному порядку вироку суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судового рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги:

-засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою - сьомоюстатті 474 цього Кодексу, у тому числі нероз'яснення засудженому наслідків укладення угоди;

-прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертоюстатті 469 цього Кодексуугода не може бути укладена.

Обвинуваченому відомо, що його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим п.1 ч.4 ст.474 КПК Ураїни є відмова від здійснення права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобовязаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у чиненні якого його обвинувачують, та відмовою від права допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, що свідчать на його користь.

Обвинуваченому відомо, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_1 .М. розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

Розглядаючи в порядку п.1 ч. 3ст.314 КПК Українипитання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст.468, 469 КПК Україниу кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правилаКПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив укладену угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно обвинувачений визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 309 КК України, в обсязі пред'явленого обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно ізст.12 КК Україниє злочином середньої тяжкості від якого потерпілих немає.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбаченіст.476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Лещенком О.Б. та обвинуваченим ОСОБА_1, її форма та зміст відповідають вимогамКПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 незаконно зберігав наркотичні засоби без мети збуту, а тому його дії кваліфікує за ч.1ст.309 КК України, за якою належить призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.

Суд стягує з ОСОБА_1 витрати повязані з проведенням судово-хімічних експертиз, в загальній сумі 369 грн. 32 коп..

Речовий доказ поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору, що знаходиться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Звенигородського РВ УМВС у Черкаській області знешкодити.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.314, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України, суд -

з а с у д и в:

затвердити угоду про визнання винуватості укладену 26 червня 2015 року між старшим прокурором Звенигородської міжрайонної прокуратури ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації вкримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області (отримувач: УК у м. Черкаси / 24060300, код отримувача : 38031150, р/р 31116115700002, банк: ГУДКСУ у Черкаській області, МФО: 854018) витрати повязані з проведенням судово-хімічних експертиз, в загальній сумі 369 грн. 32 коп..

Речовий доказ поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору, що знаходиться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Звенигородського РВ УМВС у Черкаській області знешкодити.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 не обирався.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбаченихст.394 КПК України, до апеляційного суду Черкаської області, через Ватутінський міський суд Черкаської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий підпис ОСОБА_3

Суддя В.А. Здоровило