Ухвала суду № 47512750, 26.08.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Апеляційне провадження №11сс/790/967/14 Слідчий суддя: Шелест І.М.

Справа № 646/6709/14-к Доповідач: Цілюрик В.П.

Категорія: ст. 194 КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.08.2014 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Цілюрика В.П.

суддів - Зубкова Л.Я., Олефір Н.О.,

за участю секретаря - Яковлевої М.В.,

прокурора - Якубішина В.В.,

захисника - ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 14.08.2014 року про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15; ч. 1 ст. 115 КК України за матеріалами кримінального провадження № 12014220060001569 від 19.06.2014 року, -

в с т а н о в и л а:

До Ленінського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, погоджене з прокурором про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Єреван, Республіки Вірменія, громадянина України, вірмена, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15; ч. 1 ст. 115 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 14.08.2014 року у задоволенні клопотання було відмовлено, та застосовано у відношенні ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з абороною покидати місце проживання цілодобово та покладанням на підозрюваного обов'язків, передбачених п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя зазначив, що органом слідства не доведені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на протязі часу тримання підозрюваного під вартою лише допитано декілька свідків, та проведено два слідчих експерименти, а з підозрюваним та його захисником не проведено жодної слідчої дії. У зв'язку з чим слідчий суддя вважає, що орган слідства не зміг обґрунтувати, чому ним протягом двох місяців він не провів усі необхідні слідчі дії.

Крім того, слідчий суддя відмітив, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання та реєстрацію в м. Харкові, він раніше не судимий, займається суспільно корисною працею, хоча і офіційно не працевлаштований, має онкохвору матір. З цих підстав слідчий суддя вважає, що немає підстав для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2

З таким рішенням не погодився прокурор, який подав апеляційну скаргу.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, тому існують ризики, передбачені п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, він ніде офіційно не працює, у нього немає утриманців, про обґрунтованість підозри свідчать протоколи допиту свідків, та інших слідчих дій, яких на теперішній час виконано чимало, але є необхідність виконати ще певну кількість слідчий дій, для чого 11.08.2014 року прокурором м. Харкова продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців.

Апелянт просить скасувати ухвалу слідчого судді від 14.08.2014 року, ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого, та продовжити до 3 місяців строки тримання ОСОБА_2 під вартою.

Вислухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, захисника та підозрюваного ОСОБА_2, які заперечували проти її задоволення, вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ухвали яка оскаржується, ОСОБА_2 підозрюється у тому, що 19 червня 2014 року, приблизно о 01:00 годині знаходився біля кафе „Сіті", розташованого за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 18, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи намір на навмисне позбавлення життя раніше не знайомого працівника міліції ОСОБА_3, маючи при собі ніж, умисно наніс ним один удар ОСОБА_3 зі сторони спини в область грудної клітини зліва. Згідно з довідкою НАМН України ГУ „Інституту загальної невідкладної хірургії №3576 від 19.06.2014 року потерпілому ОСОБА_3 спричинено проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва по задній поверхні, лівобічний гемоторакс. Свій злочинний намір до кінця ОСОБА_2 не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілому була надана своєчасна медична допомога.

З вивчених апеляційним судом матеріалів вбачається, що 19.06.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідування внесені дані про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15; ч. 1 ст. 115 КК України за № 12014220060001569.

19.06.2014 року о 18:25 ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

19.06.2014 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15; ч. 1 ст. 115 КК України.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.06.2014 року у відношення ОСОБА_2 застосований запобіжний захід - тримання під вартою до 17.08.2014 року.

Слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку, що органом слідства доведена вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що у даному кримінальному провадженні виконано ряд слідчих дій, спрямованих на отримання та перевірку доказів, але з метою забезпечення загальних засад кримінального провадження, а саме забезпечення права на захист і презумпції невинуватості, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, виникла необхідність виконати ряд слідчих (розшукових) дії, а саме: провести та долучити до матеріалів кримінального провадження судово-медичну експертизу: провести та долучити до матеріалів кримінального провадження судово-дактілоскопічну експертизу; провести та долучити до матеріалів кримінального провадження медико-криміналістичну експертизу; провести та долучити до матеріалів кримінального провадження судово-біологічну експертизу; провести та долучити до матеріалів кримінального провадження судово-психіатричну експертизу; провести слідчий експеримент за участю ОСОБА_4; провести слідчий експеримент ОСОБА_5; провести одночасні допити за учасію свідків, потерпілого та підозрюваного; вручити письмове повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення в остаточній редакції; виконати вимоги ст.290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Колегія суддів вважає висновок слідчого судді про зволікання органом слідства виконанню слідчих дій з підозрюваним в період часу дії ухвали від 21.06.2014 року про застосування у відношенні ОСОБА_2 запобіжного заходу - тримання під вартою таким, що відповідає змісту клопотання про продовження строків тримання під вартою та матеріалам справи. Відповідно до матеріалів судової справи органом досудового розслідування у цей час не було виконано жодної слідчої дії з підозрюваним, а проведено лише два слідчих експерименти за участю потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7, впізнання предметів за фотознімками потерпілим ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_7, і допитано двох свідків. Такий висновок слідчого судді був підтверджений і учасниками апеляційного провадження.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Суд, розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Колегія суддів відмічає, що орган досудового розслідування звертаючись до слідчого судді з клопотанням про застосування у відношення ОСОБА_2 запобіжного заходу - тривання під вартою вважав наявним існування ризиків, передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, при зверненні ним із клопотанням про продовження строку тримання під вартою вважав наявними існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не навівши при цьому ніяких обґрунтувань виникнення нового ризику. А в апеляційній скарзі прокурор посилається на існування ризиків, передбачених п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Аналізуючи вказані обставини апеляційний суд вважає висновок суду першої інстанції про необґрунтованість та недоведеність слідчим та прокурором усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України таким, що не суперечить обставинам справи.

Про відсутність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України на думку апеляційного суду свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_2 21 та 26 серпня 2014 року прибував до апеляційного суду для участі у судовому засіданні по розгляду вказаної апеляційної скарги.

Крім того, у судовому засіданні апеляційного суду захисник підозрюваного пояснила, що після відмови слідчим суддею у задоволення клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою, останнього було допитано слідчим і змінено кваліфікацію його дій на ч. 1 ст. 121 КПК України. Ці обставини підтверджені прокурором.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, приймаючи до уваги наведені вище обставини, враховуючи дані про особу підозрюваного, апеляційний суд погоджується з рішенням слідчого судді про відсутність законних та обґрунтованих підстав для продовження у відношенні ОСОБА_2 строку тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

постановила

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 14.08.2014 року про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15; ч.1 ст. 115 КК України - залишити без змін.

Оскарження вказаної ухвали в касаційному порядку не передбачено.

Головуючий -

Судді -