Ухвала суду № 47512738, 28.08.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Апеляційне провадження №11-сс/790/913/14 Слідчий суддя: Піддубний І.А.

Справа № 623/2383/14-к Доповідач: Цілюрик В.П

Категорія: ст. 194 КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.08.2014 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Цілюрика В.П.

суддів - Зубкова Л.Я., Олефір Н.О.,

за участю секретаря - Яковлевої М.В.,

прокурора - Панасенко О.О.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України на ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01.08.2014 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження 1214220000000572 ,-

в с т а н о в и л а:

До Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ Ізюмського МВ ГУМВС України в Харківській області лейтенанта міліції ОСОБА_3, погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного за ч. 2 ст. 260 КК України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тавда, Свердловської області Російської Федерації, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01.08.2014 року клопотання слідчого було задоволено та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах СІЗО № 27 м. Харкова на 60 діб - до 16 години 00 хвилин 29.09.2014 року та визначено заставу у розмірі 97440 (дев'яносто сім тисяч чотириста сорок) гривень.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 вказаного кримінального правопорушення, існування ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України і неможливість їх запобігання шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу, а також відповідно до вимог ст. 182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану, визначив заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 80 мінімальних заробітних плат в сумі 97440 гривень.

З таким рішенням не погодився ОСОБА_2, який подав апеляційну скаргу обґрунтовуючи недоведеністю підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, порушення з боку слідства його прав на захист, фальсифікацію доказів, несвоєчасне повідомлення його про підозру, незаконне затримання без оформлення процесуальних документів, вважаючи, що його дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 263 КК України, і оскільки це є злочин середньої тяжкості, наполягає, що відносно нього можливо застосувати запобіжний захід у вигляді особистої поруки, так як він має постійне місце проживання, родину, позитивну характеристику.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не вказав, які саме ризики вважає доведеними, оскільки слідчим не надано жодних доказів про їх існування.

Крім того автор апеляційної скарги зазначає, що органом досудового слідства та слідчим суддею не встановлено, яку зброю отримав ОСОБА_2 - автомат АК-74, чи снайперську гвинтівку, а також звертає увагу, що слідчим порушені вимоги територіальної підслідності.

У зв'язку з викладеним апелянт просить скасувати ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01.08.2014 року та ухвалити нову ухвалу про застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

Вислухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, захисника, який підтримала апеляційну скаргу і вважала, що у відношенні ОСОБА_2 немає підстав застосовувати будь який запобіжний захід, оскільки не доведено підозру, вивчивши матеріали провадження, та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ухвали яка оскаржується, ОСОБА_2 підозрюється у тому, що на початку квітня 2014 року, на території Донецької області, невстановленими особами, у тому числі невстановленою особою, яка назвалась ОСОБА_4, для протиправного заволодіння території Донецької області і її утримання з метою незаконного змінення територіального устрою України насильницьким шляхом - вирішення завдань громадсько-політичного характеру методами військових операцій, силової підтримки створених структур, що протиправно взяли на себе владні повноваження, придушення збройного та іншого організованого опору владі України, депортації населення Донецької області, встановлення режиму військового стану, знищення живої сили і матеріальних засобів збройних сил та правоохоронних органів України, а також скоєння інших тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень, були створені непередбачені законом України збройні формування, які мають організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, дисципліну, та мають на озброєнні вогнепальну зброю, вибухівку, тяжке військове озброєння та військову техніку.

12 квітня 2014 року, ОСОБА_2 перебуваючи у м. Краматорськ Донецької області, добровільно прийшов до блокпосту, розташованого поблизу виконавчого комітету м. Краматорськ, донецької області по пл. Леніна, 2 , та усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою участі у діяльності непередбаченого законами України збройного формування, назвавши свої анкетні дані увійшов до незаконного збройного формування, під командуванням ОСОБА_4, протиправно отримавши у власне володіння вогнепальну зброю автомат АК-74, набої до вказаної зброї те перебував на посаді старшого бійця блокпосту.

Надалі, у період з початку травня 2014 року до середини червня 2014 року, ОСОБА_2, продовжуючи свої умисні протиправні дії у складі непередбаченого законом України збройного формування, виконуючи накази свого безпосереднього командира на ім'я ОСОБА_2 по пропускному режиму з вказаною зброєю на вищевказаному блокпості, приймав участь в бойових діях проти збройних сил України в зоні проведення Антитерористичної операції.

Дії ОСОБА_2 та невстановлених осіб носили тривалий характер, а саме в період з середини травня 2014 року до середини червня 2014 року, та виразились у активній участі в діяльності непередбаченого законами України збройного формування, що супроводжувались здійсненням пропускного режиму, насильством над особами, захопленнями будівель, вчиненням та подоланням опору представників влади із застосуванням снайперської гвинтівки.

З вивчених апеляційним судом матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, тобто участь у діяльності не передбачених законами України збройних формуваннях.

01.08.2014 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 260 КК України

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_2 свою вину визнав повністю.

Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 вказаного кримінального правопорушення свідчать протокол допиту свідка ОСОБА_5, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотокартками від 31.07.2014 року.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за скоєння якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років.

При наявності таких відомостей, відсутності у підозрюваного постійного місця проживання на території, де проводиться досудове розслідування, колегія суддів не знаходить підстав вважати необґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції про існування зазначених в судовій ухвалі ризиків, а з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення та тяжкості покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні цього кримінального правопорушення, погоджується з висновками слідчого судді про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Обираючи запобіжний захід у вигляді продовження строків тримання під вартою, слідчим суддею відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України визначено можливість звільнення підозрюваного з-під варти у разі внесення застави у розмірі 97440 гривень, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України з покладанням на підозрюваного обов'язків, визначених у судовій ухвалі.

Та обставина, що в оскаржуємій ухвалі вказано що ОСОБА_2 протиправно отримав у власне володіння вогнепальну зброю автомат АК-74, а підозрюється в активній участі в діяльності непередбаченого законами України збройного формування із застосуванням снайперської гвинтівки на думку апеляційного суду не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки ці обставини підлягають з'ясуванню в ході досудового розслідування і не поливають на правову кваліфікацію дій ОСОБА_2

Посилання апелянта та його захисника на порушення прав ОСОБА_2 при його затриманні, територіальної підслідності кримінального провадження, неправильність кваліфікації його дій підлягають з'ясуванню в ході досудового розслідування і не впливають на правильність рішення суду першої інстанції про необхідність задоволення клопотання слідчого.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

постановила

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01.08.2014 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного за ч. 2 ст. 260 КК України ОСОБА_2 залишити без змін.

Оскарження вказаної ухвали в касаційному порядку не передбачено.

Головуючий -

Судді -