Вирок № 47505721, 24.07.2015, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Провадження № 1-кп/616/40/15

Справа № 616/441/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2015 року Великобурлуцький районний суд Харківської області

в складі:

головуючого-судді Малюкіна Ю.П.

при секретарі Бабак К.А.

за участю прокурора Харьков Р.О.

представника потерпілого адвоката Хуторненка Е. В.

обвинуваченої ОСОБА_2,

адвоката Зінченко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук кримінальне провадження № 12015220250000088 внесеного до ЄРДР 22.04.2015 р. за обвинуваченням ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Миколаїв, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1, українки, освіта повна-середня? вдови, пенсіонерки, громадянки України, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 умисно нанесла тяжкі тілесні ушкодження своєму співмешканцю ОСОБА_4 за наступних обставин.

22.04.2015 р. приблизно 11 год. 00 хв. ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на території свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, після того, як поколола дрова вирішила зайти до житлового будинку, проте не змогла через те, що двері, які ведуть до будинку були зачиненні з середини на металевий засов.

Достовірно знаючи, що в житловому будинку перебуває її співмешканець ОСОБА_4 вона почала стукати у двері та просити ОСОБА_4 відчинити двері і надати їй можливість зайти до приміщення будинку, але ОСОБА_4 не відповідав.

Після чого ОСОБА_2, взявши сокиру, якою колола дрова, підійшла до вікна будинку, що розташоване з двору, і за допомогою сокири витягнула віконні рами та через отвір у вікні, тримаючи сокиру в руці, залізла до приміщення спальні в будинку.

Опинившись в приміщені будинку ОСОБА_2 біля вхідних дверей побачила ОСОБА_4, який стояв опираючись на металевий прут, за допомогою якого ОСОБА_4 ходив. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виникла сварка з причин того, що ОСОБА_4 зачинив вхідні двері до будинку.

Під час сварки ОСОБА_4 наніс своїй співмешканці ОСОБА_2 металевою тростиною один удар по руці та один удар по тулубу, а ОСОБА_2 у відповідь штовхнула ОСОБА_4 правою рукою в область грудної клітини, внаслідок якого ОСОБА_4 впав на підлогу в коридорі будинку.

Після цього ОСОБА_2 діючи навмисно, маючи умисел направлений на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, нанесла тому 2 удари обухом сокири в область голови, чим заподіяла потерпілому тілесні пошкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми в формі забої головного мозку з формуванням субарахноїдального крововиливу, епідуральної гематоми в лівій тім'яно - потиличної області, багатоуламкового перелому лівої тім'яної кістки та потиличної кістки зліва, множинних забитих ран лівої скронево - тім'яної області, які є тяжкими тілесними ушкодженнями.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 пояснила, що 22.04.2015 р. вона прийшла додому від подруги, яку ходила поздоровляти із днем народження. Там вжила спиртне. Заходила в будинок, а після чого вийшла у двір де почала колоти дрова. Через деякий час знову вирішила зайти в будинок, але вони були зачинені з середини. Зрозуміла, що це зробив ОСОБА_4. На її вимогу відчинити двері він цього не зробив. Після чого вона за допомогою сокири, якою колола дрова, виставила віконну раму та через цей отвір проникла разом із сокирою до будинку. Побачила ОСОБА_4, який стояв опираючись на металевий прут біля вхідних дверей. Між ними почалась сварка під час якої ОСОБА_4 двічі ударив її металевим прутом. У відповідь вона штовхнула його у грудну клітину від чого той впав на підлогу. Після цього вона нанесла ОСОБА_4 2 удари сокирою в область голови, а побачивши у того кров на голові побігла до сусідки ОСОБА_5 щоб викликати швидку допомогу. Намагалася надати допомогу потерпілому. Про наслідки від цього удару вона не задумувалася. Не оспорювала достовірності доказів, які є в матеріалах кримінального провадження. Розкаювалася у вчиненому. Не бажала нанесення ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень.

Крім того вина ОСОБА_2 в нанесенні ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

-поясненнями свідка ОСОБА_5 про те, що 22.04.2015 р. приблизно о 13 год до неї прийшла сусідка ОСОБА_2 і сказала, що її співмешканець ОСОБА_4 лежить в коридорі і вмирає. Викликали швидку допомогу. ОСОБА_2 пояснювала, що ОСОБА_4 вдарив її, а вона у відповідь теж декілька разів вдарила його. Зараз ОСОБА_2 здійснює догляд за ОСОБА_4 у якого інших близьких родичів, які б надавали йому допомогу, поруч немає;

-протоколом огляду 22.04.2015 р. місця події та фотографіями до нього (а.с.8-15);

- наявність сварки між потерпілим та обвинуваченою підтверджується висновком судово-медичної експертизи №29-ВБ/15 від 30.04.2015 р. згідно якої у ОСОБА_2 мали місце наступні тілесні ушкодження: « кровоподтек в области левого предплечья, кровоподтек в области правой молочной железы, которые образовались в результате механического воздействия тупого твердого предмета… и не исключено, что образовались в срок указанный освидетельствуемой. По степени тяжести телесных повреждений кровоподтеки оцениваются как легкие телесные повреждения» (а.с.70);

-висновком судово-медичної експертизи №83-ОКБ/15 від 04.06.2015 р. згідно якої у ОСОБА_4 мали місце відкрита черепно-мозкова травма у формі забою головного мозку з формуванням субарахноїдального крововиливу, епідуральної гематоми в лівій тім'яно-потиличній області, багатоуламкового перелому лівої тім'яної кістки та потиличної кістки зліва, множинних забитих ран лівої скронево-тім'яної області. Зазначена черепно-мозкова травма відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя. Вказана травма не могла бути отримана при падінні з висоти власного зросту та нанесена власною рукою(а.с.87-89);

-висновком судово-криміналістичної експертизи №55 від 29.04.2015 р.(а.с.99-104);

-висновком судово-медичної експертизи сокири №474-Ц/15 від 04.06.2015 р. згідно якої: «при проведении судебно-медицинской експертизы топора с деревянным топорищем, изьятом при осмотре домовладения расположенного по адресу: АДРЕСА_1, обнаружены следы крови человека, в которой выделен антиген А. Следовательно, следы крови человека могли произойти от человека групповой дифференцировкой крови А (11) с изогемагглютинином анти-В, в том числе и от гражданина ОСОБА_4»(а.с.115-119);

-висновком судово-медичної імунологічної експертизи №1153-И/15 від 19.05.2015 р. (а.с.126-128);

-висновком судово-медичної імунологічної експертизи від 22.05.2015 р. згідно якої «на спортивных брюках (обьекты №№2,5), принадлежащих подозреваемой ОСОБА_2, обнаружена кровь человека группы А с изогемагглютинином анти-В, происхождение которой от ОСОБА_4 не исключается» (а.с.129-130);

-висновком судово-медичної імунологічної експертизи №1155-И/15 згідно якої: «на футболке (обьекты №№1-10) и левом рукаве от футболки (обьекты №№11-14), изьятых у ОСОБА_2. обнаружена кровь человека группы А с изогемгглютинином анти-В, происхождение которой от гр-на ОСОБА_4 не исключается..»(а.с.132-134);

Сторони кримінального провадження висновків експертиз не оспорювали, а тому судом вони визнаються об'єктивними і правильними.

Суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_2 повністю доведена, а її злочинні дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

Відповідно до ст. 337 КПК України суд проводить судовий розгляд лише в межах висунутого особі обвинувачення.

Призначаючи міру покарання обвинуваченій суд враховує, що вона раніше не судима, характеризується позитивно, щиро розкаюється у вчиненому, що визнається обставиною, яка пом'якшує її відповідальність(п.1 ст.66 КК України).

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи та особу обвинуваченої, яка є пенсіонеркою і здійснює догляд за потерпілим ОСОБА_4, суд відповідно до ст.65 КК України вважає необхідним призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі.

Разом із тим суд вважає, що обвинувачена ОСОБА_2 може виправитись без ізоляції від суспільства, а тому згідно із ст.75 КК України вважає можливим звільнити її від призначеного основного покарання, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

Суд також вважає необхідним згідно із п.п.2-4 ст.76 КК України покласти на обвинувачену обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти КВІ про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в КВІ.

Суд також вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України із ОСОБА_2 в дохід держави слід стягнути 294 грн. 84 коп. понесених витрат на проведення судово-криміналістичної експертизи(а.с.105).

Долю речових доказів визначити відповідно до положень ст.100 КПК України шляхом їх знищення після набрання вироком законної сили, оскільки вони не мають ніякої цінності(а.с.23-24).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 373-376,395 КПК України, суд-

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити їй покарання за даною статтею у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Згідно із ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від призначеного покарання, якщо вона протягом двох років шести місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

Згідно із п.п.2-4 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в КВІ.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави(код доходів-24060300; розрахунковий рахунок-31419544700005; код банку-37999680; МФО-851011; установа банку- УДКС України в Комінтернівському району м. Харкова) 294 грн. 84 коп. понесених витрат на проведення судово-криміналістичної експертизи.

Речові докази у справі(а.с.23-24) після набрання вироком законної сили знищити, оскільки вони не мають ніякої цінності.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляції через Великобурлуцький районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ю.П. Малюкін