Рішення № 47499503, 23.07.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 531/56/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2288/15Головуючий у 1-й інстанції Жмурко П. Я. Доповідач ап. інст. Буленко О. О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді - Буленко О.О.

Суддів: Бондаревської С.М., Омельченко Л.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства " Комерційний банк " НАДРА" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ " КБ " Надра" - Стрюкової Ірини Олександрівни

на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 12 травня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства " Комерційний банк " НАДРА" в особі відділення № 1616 ПАТ " КБ " Надра" Полтавського регіонального управління, за участю третіх осіб: Національного Банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов′язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

14.01.2015 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд зобов'язати відповідача видати готівкою, одноразовою операцією через касу банку, належні йому за договором банківського вкладу 3498,20 Євро, з яких 3477,91 Євро - основна заборгованість, 20,29 Євро - заборгованість за відсотками. В обґрунтування позову вказав, що 28.10.2014 року між ним та банком укладено договір строкового банківського вкладу без поповнення, за яким вкладник зобов'язався передати, а банк прийняти 3477,91 Євро. Банк зобов'язався повернути такий вклад вкладникові і сплатити проценти на умовах та в порядку, визначених договором. День повернення вкладу - 28.11.2014 року. Відсоткова ставка - 7%. Банк зобов'язання не виконав. Заборгованість перед вкладником становить 3498,20 Євро, з них 20,29 Євро - сума невиплачених відсотків. 17.12.2014 року позивач звернувся до банку з письмовою вимогою повернути вклад та сплатити відсотки, але кошти не повернуті. Зазначене порушує право позивача мирно володіти своїм майном. За таких обставин, позивач звернувся до суду.

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 12 травня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «НАДРА», в особі відділення №1616 публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «НАДРА» Полтавського регіонального управління, треті особи - Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «НАДРА», в особі відділення №1616 (код ЄДРПОУ 20025456, МФО 380764), видати готівкою одноразовою операцією через касу банку, належні ОСОБА_3, за договором банківського вкладу від 28.10.2014 року №2055215, кошти у валюті вкладу, у розмірі 3494,91 Євро (три тисячі чотириста дев'яносто чотири Євро дев'яносто один євроцент), що за курсом НБУ станом на 12.05.2015 року еквівалентно 80732,42 грн., з яких 3477,91 Євро - основна заборгованість, 17 Євро - заборгованість за відсотками.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовлено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «НАДРА» на користь держави судовий збір у розмірі 807,32 грн. (вісімсот сім гривень тридцять дві копійки).

З вказаним рішенням не погодився відповідач в зв'язку з чим уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ " КБ " Надра" - Стрюкова Ірина Олександрівна оскаржила його в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційної скарги вказала, що 06.02.2015 року в ПАТ «КБ «Надра» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 06.02.2015 по 05.05.2015 року. Суд не врахував, що у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, а вказаний Закон - пріоритетним відносно інших законодавчих актів. Під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку. Не враховано судом і те, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Підстави для стягнення грошових коштів на користь позивача в судовому порядку відсутні, оскільки таке стягнення суперечить Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та може стати підставою для подвійної виплати грошових коштів.. Що стосується судових витрат, то судом не враховано, що якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави.

Також апелянтом вказано, що 15.05.2015 року, до набрання законної сили оскаржуваним рішенням суду, позивачем було отримано готівку через уповноважений банк гарантовану суму вкладу - 3496, 94 Євро, у відповідному еквіваленті у національній валюті гривні.Тому просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст. 309 ч.1 п. 3 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Так, задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач має право на отримання внесених грошових коштів за договором банківського вкладу, банк порушив умови договору, тим самим позбавивши позивача права вільно володіти та користуватися належними йому грошовими коштами.

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком місцевого суду, виходячи з наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 28.10.2014 року між сторонами у справі було укладено договір № 2055215 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення. За договором ОСОБА_3 (вкладник) зобов'язався передати, а банк прийняти грошову суму у розмірі 3477,91 Євро (вклад) і повернути вкладникові вклад та сплатити проценти на умовах та в порядку визначених договором. (а.с. 11).

Згідно п. 2.3 договору, дата повернення вкладу є 28.11.2014 року. Пунктом 2.4 визначено процентну ставку по вкладу, протягом 1 місяця, - 7%. Згідно п. 2.6 договору, повернення вкладу та сплата нарахованих процентів, здійснюється банком за домовленістю сторін, шляхом перерахування коштів на рахунок, після чого зобов'язання банку вважаються виконаними належним чином. (а.с. 11)

12.12.2014 року, по закінченню терміну визначеного п. 2.3 договору № 2055215 строкового банківського вкладу (депозиту) позивач звернувся до банку з заявою, в якій просив повернути банківський вклад та нараховані відсотки готівкою. (а.с. 8)

Як вбачається з матеріалів справи на підставі постанови Правління Національного банку України № 356 від 04 червня 2015 року прийнято рішення про ліквідацію та відкликання банківської ліцензії ПАТ "Комерційний банк "Надра".

Отже, з часу прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Надра", банк не має права здійснювати ведення рахунків фізичних та юридичних осіб, тобто фактично позбавлений права виконувати будь-які операції по рахунках власних клієнтів, у тому числі й щодо ОСОБА_3.

Також, враховуючи те, що відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті, згідно ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації.

В свою чергу, колегія суддів вважає вірними та такими що ґрунтуються на законі, доводи апеляційної скарги про те, що під час тимчасової адміністрації та початку здійснення процедури ліквідації банку, не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів, оскільки Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, та повинен бути застосований у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", норми якого є пріоритетними відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Також, колегія суддів враховує, що після ухвалення рішення суду першої інстанції позивачу 15.05.2015 року,в порядку, передбаченому Законом України « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виплачено відшкодування в розмірі 3496, 64 Євро у відповідному еквіваленті к національній валюті гривні,

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про помилкове застосування судом першої інстанції до правовідносин, які виникли між сторонами, загальних норм ЦК України, оскільки дані правовідносини повинні бути врегульовані виходячи з положень спеціального закону, яким є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Ураховуючи те, що судом неповно зясовано фактичні обставини справи, його висновки не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, постановлене ним рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні ОСОБА_3 у повному обсязі.

Також, не можливо погодитись з висновком суду першої інстанції про стягнення з ПАТ «КБ «Надра понесених судових витрат.

Так, згідно з ч.2 ст. 88 ЦПК України якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У даній справі і позивач і відповідач звільнені від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

З цих підстав колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 12 травня 2015 року, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, 314, 316 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства " Комерційний банк " НАДРА" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ " КБ " Надра" - Стрюкової Ірини Олександрівни- задовольнити .

Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 12 травня 2015 року-- скасувати та постановити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства " Комерційний банк " НАДРА" в особі відділення № 1616 ПАТ " КБ " Надра" Полтавського регіонального управління, за участю третіх осіб: Національного Банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов′язання вчинити дії - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ

Головуючий суддя: О.О.Буленко

Судді: С.М.Бондаревська Л.М.Омельченко