Рішення № 47499233, 26.05.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/1003/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/1548/14

Головуючий у 1-й інстанції Мурашко А.О.

Доповідач Корнієнко В. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Корнієнка В.І.,

Суддів: Винниченка Ю.М., Панченка О.О.

При секретарі: Коротун І.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на заочне рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2013 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому просило стягнути із відповідача заборгованість у розмірі 32 089,97 грн. за кредитним договором №KMKWSK00001246 від 17 березня 2005 року та судові витрати у розмірі 320,90 грн.

В обґрунтування позову банк зазначав, що 17 березня 2005 року уклав із ОСОБА_1 кредитний договір №KMKWSK00001246, за яким остання отримала кредит у розмірі 3 050,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 40,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Оскільки боржник порушувала умови кредитного договору щодо його повернення, на час звернення позивача до суду утворився борг на загальну суму 32 089,97 грн.

Заочним рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 13 654,30 грн. заборгованості за кредитним договором і сплачений судовий збір в сумі 229,40 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду першої інстанції, стягнувши з відповідача повну суму нарахованої пені.

Вмотивовуючи підстави апеляційної скарги, апелянт вказує на безпідставне зменшення судом першої інстанції нарахованої відповідачеві неустойки, відсутність правового та фактичного обґрунтування такого рішення.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, 17 березня 2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №KMKWSK00001246. За умовами вказаного договору банк надав позичальнику строковий кредит на строк до 16 березня 2007 року включно в розмірі 3 050,00 грн. зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 3,34% на місць на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно вимог ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Умовами договору визначено, що починаючи з місяця, наступного за датою надання кредит, щомісячно надавати банку грошові кошти на рахунок для зарахування коштів з метою погашення заборгованості по кредиту, відсоткам і комісії за користування кредитом.

За змістом пункту 3.2 кредитного догвору, у разі несвоєчасної сплати заборгованоісті по відсотках і комісії банк має право нарахувати, а позичальник зобовязаний сплатити банку пеню у розмірі 0,15% від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочення.

Встановлено, що відповідач належним чином не виконала обовязків щодо повернення кредитних ресурсів та сплати відсотків.

З наданого банком розрахунку вбачається, що станом на 24 липня 2013 року ОСОБА_2 мала заборгованість перед банком у загальному розмірі 32 089,97 грн., з яких:

-1 924,17 грн. заборгованість за кредитом;

-10 730,13 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом;

-19 435,67 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Частково задовольняючи позовні вимоги банку, суд першої інстанції виходив з доведеності факту неповного виконання договірних зобовязань зі сторони відповідача. При цьому, визначаючи загальний розмір заборгованості, місцевий суд виходив з того, що розмір неустойки належить зменшити з підстав його невідповідності розміру завданих збитків.

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду , якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за одночасної наявності обох умов.

Окрім того, у п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» розяснено, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які враховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу ( наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобовязання).

Вищевикладене судом першої інстанції не було враховано при ухваленні рішення та оцінці доказів у справі, внаслідок чого, за відсутності відповідної заяви відповідача та недоведеності наявності істотних обставин для зменшення розміру неустойки, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до норм статей 629, 610, 612, 625 ЦК України - договір є обовязковим до виконання; порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором та не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк, як закріплено нормами статей 526, 530 ЦК України.

Згідно з нормою ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобовязання є прострочення невиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст.1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Зважаючи на те, що умовами кредитного договору передбачений обовязок позичальника щомісячно погашати кредит і відсотки від залишку кредиту, з урахуванням положень ст.ст. 261, 530, 631 ЦК України на користь кредитора підлягає стягненню та частина позики, що підлягала сплаті разом з нарахованими процентами, а також несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом щомісячні платежі ( з процентами).

З урахуванням викладеного, рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2013 року підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» у повному обсязі.

Судові витрати підлягають компенсації з урахуванням норм ст.. 88 ЦПК України

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п. 4 ч.1 ст. 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Заочне рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2013 року скасувати. Ухвалити нове рішення

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №КМКWSK00001246 від 17 березня 2005 року в сумі 32089 ( тридцять дві тисячі вісімдесят дев'ять ) гривень 97 ( дев'яносто вісім ) копійок, з яких: 1924 грн. 17 коп. заборгованість за кредитом; 10730 грн. 13 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом; 19435 грн. 67 коп. пеня за несвоєчасне виконання зобовязань.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» понесені позивачем судові витрати у справі в розмірі 320 грн. 90 кор.

Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_3

Судді: /підпис/ ОСОБА_4/підпис/ ОСОБА_5

З оригіналом згідно: Суддя апеляційного суду

Полтавської області __ ОСОБА_3