Рішення № 474957, 18.12.2006, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" грудня 2006 р.

справа № 20-7/280

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”

в особі Севастопольської філії

(99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, 15)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантис ЛТД”

(99016, смт. Кача, вул. Першотравнева, 10)

(99029, м. Севастополь, вул. Токарева, 12)

про стягнення суми заборгованості за договором № 3088 від 29.05.2002 про надання послуг зв’язку в розмірі 631,48грн., з яких: 574,27грн. –основний борг, 9,25грн. –3% річних, 27,56грн. –індекс інфляції, 20,40грн. –пеня,

Суддя Ілюхіна Г.П.

Представники сторін:

від позивача: - Шевченко В.О., довіреність серії ВСЕ № 521631 від 16.12.2005;

від відповідача: - не з'явився.

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Севастопольської філії звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантис ЛТД” про стягнення суми заборгованості за договором № 3088 від 29.05.2002 про надання послуг зв’язку в розмірі 631,48грн., з яких: 574,27грн. –основний борг, 9,25грн. –3% річних, 27,56грн. –індекс інфляції, 20,40грн. –пеня, з посиланням на ст. 36 Закону України „Про телекомунікації”, ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 08.11.2006 порушено провадження у справі (а.с.1-2).

Відповідач явку уповноважених представників в попереднє 16.11.2006 судові 20.11.2006, 06.12.2006, 18.12.2006 засідання не забезпечив, про причини своєї неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 08.11.2006, 20.11.2006 та 06.12.2006 не виконав, не надав витребуваних судом документів та доказів, письмового відзиву та заперечень на позовні вимоги, про дату, час та місце розгляду спору повідомлений своєчасно та належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, так як позивачем надані докази, що підтверджують обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

З`ясовані наступні обставини:

29.05.2002 року між позивачем та відповідачем укладено Типовий Договір №3088 про надання послуг електрозв’язку, згідно з умовами якого позивач надає послуги електрозв’язку згідно з Додатками № 1, 4, відповідач зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (пункти 1.1, 3.2.8. Договору) (арк.с.10-15).

Спір виник в зв’язку з тим, що відповідач не виконав своєчасно та в повному обсязі свої зобов’язання по оплаті отриманих послуг електрозв’язку за договором № 3088, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем за період з листопада 2005 по вересень 2006 року за надані послуги склала 574,27 грн., яка підлягає стягненню.

Правовідносини сторін регулюються статтею 36 Закону України “Про телекомунікації”, статтями 525, 526, 527, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 36 Закону України “Про телекомунікації”, споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.

У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

У разі виявлення пошкодження телекомунікаційної мережі, що сталося з вини споживача, усі витрати оператора телекомунікацій на усунення пошкодження, а також відшкодування інших збитків (у тому числі нестриманий прибуток) покладаються на споживача.

Відповідно до статей 525, 526, 527 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом №3.2-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Позивачем обґрунтовано на суму простроченої заборгованості за період з листопада 2005 по вересень 2006 року в сумі 574,27 грн., нараховано індекс інфляції в розмірі 27,56 грн., 3% річних в розмірі 9,25 грн., які також підлягають стягненню повністю.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 5.8 Договору передбачена відповідальність споживача за несплату наданих послуг електрозв’язку понад встановлені термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), у вигляді пені, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки, згідно з діючим законодавством.

Сума пені складає 20,40 грн., яка підлягає стягненню.

Заборгованість підтверджується матеріалами справи, а відповідач не скористався своїм правом на участь в справі, письмового відзиву і заперечень, контррозрахунку заборгованості, доказів її погашення не надав.

Все вище перелічене дає суду право для висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При викладених обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати позивача на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 36 Закону України “Про телекомунікації”, статтями 525, 526, 527, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 33, 34, 44, 49, 77, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлантіс ЛТД” (99016, м. Севастополь, смт. Кача, вул. Першотравнева, 10/99003, м. Севастополь, вул. Токарева, 12, ідентифікаційний код 31464564, п/р 260061778 в СФ АППБ “Аваль”, МФО 324504) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Севастопольської філії (99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, 15, ідентифікаційний код 01190103, п/р 2600418 в СФ АППБ “Аваль”, МФО 324504) 574,27 грн. основного боргу, 20,40 грн. - пені, 9,25 грн. - 3% річних, 27,56 грн. –індексу інфляції, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлено і підписано,

в порядку ст. 84 ГПК України

25.12.2006