Рішення № 47492949, 21.07.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №482/533/15-ц 21.07.2015 21.07.2015

Провадження №22-ц/784/1731/15

Провадження № 22-ц/784/1731/15 Головуючий першої інстанції: Гажа О.П.

Категорія: 27 Суддя-доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого Коломієць В.В.

суддів Довжук Т.С., Шолох З.Л.,

при секретарі Романенко Ю.О.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на заочне рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 09 червня 2015 року за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2015 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначав, що відповідно до укладеного 18 липня 2008 року кредитного договору № NKGDAD0000116212 відповідач отримав кредит у розмірі 7154,63 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% річних з кінцевим терміном повернення кредиту 17 липня 2013 року.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору станом на 14 січня 2015 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 15428,03 доларів США, яка складається з: заборгованості за кредитом 4095,07 доларів США; заборгованості по процентам 1370,28 доларів США; пені 9464,97 доларів США; штрафу (фіксована частина) 15,85 доларів США ; штрафу (процентна складова) 472,89 доларів США.

Як вказав позивач, рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 01 вересня 2011 року з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ ПРИВАТБАНК було стягнуто 5970,15 доларів США кредитної заборгованості. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача залишок заборгованості станом на 14 січня 2015 року в розмірі 9946,63 доларів США, що еквівалентно 156858 грн. 31 коп.

Заочним рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 09 червня 2015 року позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором в сумі 881,74 доларів США, що складається з: заборгованості за кредитом - 37,40 доларів США, що еквівалентно 589грн.80коп., заборгованості по процентам - 551,29 доларів США, що еквівалентно 8693 грн. 84 коп.; заборгованості по комісії 193,05 доларів США, що еквівалентно 3044 грн. 40 коп.; пені 100доларів США, що еквівалентно 1577 грн. 00 коп. В іншій частині - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив змінити рішення в частині зменшення суми неустойки та ухвалити нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18 липня 2008 року між ЗАТ КБ ПриватБанк(правонаступником якого є ПАТ КБ ПРИВАТБАНК) та ОСОБА_2 було укладено кредитно-заставний договір № NKGDAD0000116212, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 7154,63 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% річних з кінцевим терміном повернення кредиту 17 липня 2013 року. У забезпечення виконання цього договору ОСОБА_2М передав у заставу Банку належний йому на праві власності автомобіль (а.с. 8-13).

В звязку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного з позивачем кредитно-заставного договору рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 01 вересня 2011 року з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ ПРИВАТБАНК було стягнуто 5970,15 доларів США кредитної заборгованості, що еквівалентно 47582грн.07коп.

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ КБ ПРИВАТБАНК, що є предметом даного спору, суд виходив із наданого Банком розрахунку заборгованості по кредитному договору станом на 14 січня 2015 року з відрахуванням від нього сум, що були стягнуті з ОСОБА_2 рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 01 вересня 2011 року, та зменшивши розмір нарахованої позивачем пені.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

З матеріалів цивільної справи 2-1883/11 за позовом ПАТ КБ ПРИВАТБАНК до ОСОБА_2 вбачається, що ухваленим у цій справі рішенням від 01 вересня 2011 року було достроково стягнуто весь кредит (а.с. 72-76).

Таким чином, суд першої інстанції вважав, що банк має право також на стягнення з боржника відсотків за користування кредитом, комісії та пені після рішення суду, яким достроково вже стягнуто весь кредит.

Отже, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд не звернув увагу на те, що вже мало місце дострокове стягнення всієї кредитної заборгованості, а, відтак, строк договору закінчився, а між сторонами існують лише невиконані зобов'язальні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (ст.ст. 530, 631 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У абз. 1, 2 п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" судам роз'яснено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

Таким чином, оскільки 01 вересня 2011 року було ухвалене судове рішення про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, то нарахування відсотків за користування кредитом, комісії і неустойки поза строком дії кредитного договору законом не передбачено.

Вимог щодо стягнення з відповідача передбачених ст. 625 ЦК України сум позивачем не було заявлено.

З огляду на викладене, даний позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не ґрунтується на вимогах закону, а тому колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

За такого, оскільки суд першої інстанції на зазначені положення закону уваги не звернув, фактичні обставини справи з'ясував не у повному обсязі, а, зменшивши розмір неустойки згідно вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України, не звернув уваги на те, що розмір неустойки може бути зменшено лише у разі, якщо він нарахований згідно вимог закону та умов договору, та помилково частково задовольнив позов Банку, то відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - задовольнити частково.

Заочне рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 09 червня 2015 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді