Вирок № 47490965, 27.07.2015, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 27.07.2015

ЄУ № 420/1911/15-к

Провадження №1-кп/420/139/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2015 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Бондар Ю.О.

при секретарі Котовій О.Л.

за участю прокурора Сафонова Є.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков кримінальне провадження № 12015130510000250 від 30.06.2015 р. за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Заайдарівка Новопсковського району Луганської області, громадянина України, маючого середню освіту, раніше не судимого, одруженого, маючому на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 310 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту, наприкінці квітня 2015 року, ОСОБА_1, за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, під час прополювання присадибної ділянки, помітив сходи само засіяних рослин снотворного маку. У ОСОБА_1, якому було відомо, що рослини снотворного маку є нарковмісними рослинами, виник умисел на їх незаконне вирощування з метою подальшого використання насіння маку для приготування хлібобулочних виробів, в період часу з кінця квітня по червень 2015 року, незаконно вирощував рослини снотворного маку, здійснюючи за ними догляд.

30.06.2015 р. за місцем мешкання ОСОБА_1 працівниками міліції було виявлено та вилучено рослини снотворного маку у кількості 157 кущів, які згідно висновку експерта відносяться до рослин Мак снотворний, містять наркотичні засоби та психотропні речовини, обіг яких допускається у промислових цілях.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 310 КК України, за ознаками незаконного вирощування снотворного маку у кількості 157 рослин.

10 липня 2015 року між старшим прокурором прокуратури Новопсковського району Луганської області молодшим радником юстиції Сафоновии Є.М., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12015130510000250 , та підозрюваним ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1, за ч.1 ст. 310 КК України. ОСОБА_1 зобов'язався під час судового провадження беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення в обсязі підозри, сприяти розслідуванню кримінального провадження, виявленні та припиненні інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень. Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості, активно сприяв розкриттю злочину, сторони погодили призначення покарання у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в ній покарання.

Обвинувачений в судовому засіданні просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене в ній покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 310 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, дослідження витребуваних документів, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнав себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України та КК України.

З огляду на викладене укладена сторонами угода про визнання винуватості повністю відповідає вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства; дії обвинуваченого ОСОБА_1, вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 310 КК України; умови угоди не суперечать інтересам суспільства; права, свободи та інтереси сторін або інших осіб не порушуються; сторони дійшли зазначеної угоди добровільно, без будь-якого впливу зі сторони; узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.

Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

За таких обставин укладена між прокурором та обвинуваченими угода про визнання винуватості підлягає затвердженню. Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену сторонами міру покарання.

Суд вважає за необхідне запобіжний захід, щодо обвинуваченого до вступу вироку в законну силу залишити без змін - у вигляді особистого зобов'язання.

Цивільний позов не заявлено.

Судові витрати за проведення експертизи, згідно ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України

Керуючись ст.ст. 100, 124, 314, 373, 374, 468-475 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 10 липня 2015 року між старшим прокурором прокуратури Новопсковського району Луганської області Сафоновим Євгенієм Миколайовичем та обвинуваченим ОСОБА_3 про визнання винуватості.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 310 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 коп.) на р/р 31114106700223, МФО-804013, Код -37942461, банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області, одержувач: УДКСУ у Новопсковському районі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - у вигляді особистого зобов'язання.

Речові докази - 157 кущів Маку снотворного, які знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Новопсковського РВ ГУМВС України в Луганській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в сумі 368,28 грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя: