Постанова № 47488452, 04.05.2011, Згурівський районний суд Київської області

Справа №2-а-554/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2011 року Згурівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді ХИЖНОГО Р.В.

при секретарі НОСОВІЙ О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Згурівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗГУРІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, третя особа : ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ на дії субєкту владних повноважень у сфері управлінської діяльності з вимогою вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Згурівського районного суду Київської області з вищезазначеним позовом, в якому вказує, що він являється особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та безпосереднім учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, категорія 1. Внаслідок захворювання, повязаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі ЛНА на ЧАЕС), позивачу встановлено другу групу інвалідності довічно.

Згідно п.9 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року № 3551 та п.10 «Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни»затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 року № 302 позивач має право на встановлення статусу інваліда війни та видачу відповідного посвідчення.

Відповідач відмовив позивачу ОСОБА_1 у видачі посвідчення інваліда війни та встановленні відповідного статусу.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року № 3551 до інвалідів війни належать інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони (ЦО), які стали інвалідами внаслідок захворювань, повязаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

У відповідності до Положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженого 18.03.1976 року Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 1111 та наказом начальника Цивільної оборони СРСР від 06.06.1975 року № 90, а також інших державних республіканських та відомчих документів в кожному міністерстві, відомстві або іншому централізованому органі виконавчої влади, підприємствах, установах і організаціях, в рамках адміністративно-територіальних одиниць (районів, міст тощо) створювались служби формування Цивільної оборони (далі ЦО).

У 1986 році, на момент аварії на Чорнобильській АЕС, позивач працював у колгоспі «ХХ партзїзду»с. Іллінці Чорнобильського району Київської області і у відповідності до вимог нормативно-правових документів з питань Цивільної оборони колишнього СРСР був зарахований до складу невоєнізованих формувань цивільної оборони свого підприємства.

В звязку з аварією на Чорнобильській АЕС Урядовою комісією та відповідними начальниками Цивільної оборони було прийнято рішення про евакуацію населення, сільськогосподарської худоби та майна з населених пунктів Чорнобильського та Поліського районів, які потрапили в 30-кілометрову зону навколо Чорнобильської АЕС. З метою забезпечення евакуаційних заходів автомобільним транспортом, начальником ЦО Київської області були віддані розпорядження щодо виділення його необхідної кількості з автотранспортних та інших підприємств Київської області. В зоні аварії весь автотранспорт та водії, що прибули на ньому, включались до складу зведених автоколон. Робилось це за усним розпорядженням як керівництва підприємств, так і керівного складу ЦО, який здійснював керівництво усіма евакуаційними заходами в зоні аварії, на виконання розпоряджень начальника ЦО Київської області Голови Київської обласної ради ОСОБА_2 від 30.04.1986 року за № 2 та № 52 від 19.05.1986 року.

На виконання вище зазначений розпоряджень, позивача було залучено до евакуаційних заходів 04 травня 1986 року.

Оскільки позивач являється особою, яка належить до інвалідів війни та має право на отримання документу, що підтверджує статус - інвалід війни, він звернувся до відповідача у даній справі - Згурівського УПСЗН Згурівської РДА щодо надання йому даного статусу, де останньому було відмовлено у встановленні статусу інваліда війни, оскільки законодавством чітко не визначений механізм встановлення статусу інваліда війни учасникам ЛНА на ЧАЕС.

Позивач вважає дії відповідача неправомірними та протизаконними, а тому просить суд:

1.Позов задоволити повністю.

2.Визнати дії відповідача щодо відмови йому у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни неправомірними.

3.Зобовязати відповідача надати йому статус та видати посвідчення інваліда війни.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявився, про час і місце розгляду був повідомлений у встановленому законом порядку, направив до суду заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю та просить його адміністративний позов задоволити (а.с.40).

Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області свого представника в судове засідання не направило, надіслало до суду заперечення на адміністративний позов та заяву (а.с.44-46,52), в якій просить суд розгляд справи проводити у відсутність їх представника, постановити рішення по даній справі з врахуванням їх заперечення, позовні вимоги позивача не визнає повністю. В своєму письмовому запереченні відповідач УПСЗН Згурівської РДА Київської області вказує, що позовні вимоги позивача не визнає, так як вважають, що ОСОБА_1 не має права на отримання посвідчення інваліда війни з наступних підстав :

1.Відповідно до абзацу 2 п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 „Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни посвідчення інваліда війни видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

2.Згідно п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551 (із змінами та доповненнями) до інвалідів війни належать інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

3.Відповідно до розяснення МПСПУ від 25.05.2009 року № 631/0/15-09/0124 довідки, які видаються Комісіями з питань підтвердження участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської облдержадміністрації не містять інформації про розпорядчий документ ( наказ чи розпорядження ) щодо залучення особи до формувань Цивільної оборони та всіх відомостей про роботу, яку виконав громадянин під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

4.Відповідно до листа Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у правах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 14.06.2006 року № 04 9492/281 та листа Міністерства праці та соціальної політики України від 25.05.2009 року № 631/0/15-09/014 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь три зведені загони Цивільної оборони, а саме : Київської, Житомирської та Чернігівської областей, які були сформовані на базі обєднань «Хімволокно ».

5.Також до складу формувань ЦО (Цивільної оборони) входив особовий склад штабів ЦО, який направлявся до складу оперативних груп ЦО України ( м. Чорнобиль ) та ЦО Київської області (м.Іванків). У звязку з тим, що ОСОБА_2 Цивільної оборони в період аварії на ЧАЕС не вводився, працівники, які залучалися для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від інших міністерств та відомств і стали інвалідами внаслідок повязаних з цим захворювань не можуть бути віднесені до осіб, що підпадають під дію вимог ч. 2 п. 9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ».

6.Чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту »не поширюється на осіб, які направлялися на виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС органами управління у справах Цивільної оборони створеними в складі підприємств, установ, організацій. Умови визначення правового статусу цих категорій осіб та їх соціального захисту визначаються Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ».

Третя особа - Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської облдержадміністрації свого представника не направило в судове засідання, надіслало до суду листа в якому просить адміністративний позов розглянути без участі їх представника та вважає, що даний позов підлягає задоволенню і цілком його підтримує. Крім того, Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської облдержадміністрації в даному листі підтверджує правомірність надання ОСОБА_1 довідки, яка підтверджує факт, який має юридичне значення, а саме його залучення до робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони (а.с.50).

Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі сторін на основі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.

Копією паспорта встановлено особу позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 9-10 ).

Згідно копії листа № 143 від 17.01.2011 року УПСЗН Згурівської РДА відмовило ОСОБА_1 у встановленні статусу інваліда війни та повідомлено, що для встановлення вказаного статусу йому необхідно представити документальне підтвердження залучення його до формувань ЦО з посиланням на наказ чи розпорядження штабу ЦО та інформацію про роботу, яку виконував під час ЛНА на ЧАЕС ( а.с.8 ).

Копією витягу з трудової книжки підтверджено, що з 1985 року ОСОБА_1 працював колгоспі «ХХ партзїзду»с. Іллінці Чорнобильського району Київської області, 04.05.1986 року вибув в звязку з ліквідацією 30-кілометрової зони ЧАЕС (а.с. 11).

Згідно копії посвідчення Серії А № 054340 ( категорія 1 ) встановлено, що ОСОБА_1 являється особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 12).

Копіями довідки від 26.06.1996 року та путьового листа підтверджено, що ОСОБА_1 04.05.1986 року приймав участь в евакуації сільськогосподарської техніки із 30-кілометрової зони (а.с.13,28).

Згідно копії довідки Серії КИО І № 149834 ОСОБА_1 являється інвалідом другої групи довічно по причині захворювання, повязаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ( а.с. 14 ).

Відповідно до копії витягу з наказу начальника Цивільної оборони СРСР від 06.06.1975 року № 90 в кожному міністерстві, відомстві або іншому централізованому органі виконавчої влади, підприємствах, установах і організаціях, в рамках адміністративно-територіальних одиниць (районів, міст тощо) створювались служби формування Цивільної оборони (а.с.15).

Відповідно до витягів з «Наставления по организации и ведению гражданской обороны в районе (сельском) и на сельскохозяйственном объекте народного хозяйства»введеного в дію наказом начальника Цивільної оборони СРСР заступником Міністра оборони СРСР від 29.06.1975 року № 92 та згідно інформаційних матеріалів штабу Цивільної оборони СРСР визначається організація, порядок створення, завдання та досвід роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Цивільної оборони (а.с. 16-25).

Копіями витягів з розпоряджень начальника Цивільної оборони Київської області підтверджено застосування усних розпоряджень щодо проведення евакуаційних заходів (а.с.26-27).

Копією довідки від 17.12.2010 року Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи підтверджено, що ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування автотранспортної служби ЦО Київської області від колгоспу «ХХ партзїзду» 04 травня 1986 року і був залучений до евакуаційних заходів (а.с. 29).

Відповідно до копій листів Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у правах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства юстиції України у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь три зведені загони Цивільної оборони, а саме : Київської, Житомирської та Чернігівської областей, які були сформовані на базі обєднань «Хімволокно », а також до складу ЦО входив особовий склад штабів ЦО, який направлявся до складу оперативних груп ЦО України та ЦО Київської області, документи щодо діяльності формувань ЦО містяться у відповідних архівах (30-39).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302 „Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації. Інвалідам війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом „Посвідчення інваліда війни та нагрудний знак „Ветеран війни-інвалід.

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551 (із змінами та доповненнями) до інвалідів війни належать інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

У відповідності до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

В силу ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що усі адміністративні справи у спорах фізичних осіб з обєктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг підсудні як адміністративним судам місцевим загальним судам.

Згідно ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення повністю, так як позивач повністю довів свої позовні вимоги, що підтвердилось дослідженими в судовому засіданні доказами.

Керуючись ст.ст.17,18,41,99,160,161,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 4, 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302 „Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війнисуд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗГУРІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, третя особа : ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ на дії субєкту владних повноважень у сфері управлінської діяльності з вимогою вчинити певні дії задоволити повністю.

Визнати дії УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗГУРІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу та видачі посвідчення інваліда війни - неправомірними.

Зобовязати УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗГУРІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ідентифікаційний номер 20624042 надати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителю ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, статус інваліда війни відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту »та видати відповідне посвідчення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 ( десяти ) днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ