Постанова № 47485654, 22.07.2015, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9727/15-а

2-а/357/787/15

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2015 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя Голуб А. В. ,

при секретарі Куца В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві залі суду № 4 справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України у м. Білій Церкві до міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та посилався на те, що постановою державного виконавця міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 19.06.2015 року відкрито виконавче провадження №47903124 по виконанню виконавчого листа у справі №357/3335/15-а 2-а/357/513/15 за позовом ОСОБА_1 до УПФУ у м. Білій Церкві про зобов»язання вчинити певні дії, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 року у даній справі апеляційну скаргу УПФУ у м.Білій Церкві залишено без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду від 14.04.2015 року залишено без змін, чим самим адміністративний позов ОСОБА_1 частково задоволено та зобов»язано Управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по другій групі інвалідності, встановивши її в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, встановивши її в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством України на відповідний період, доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, визначеної Законом про державний бюджет України на відповідний календарний рік, відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.07.2014 року по 02.08.2014 року включно з урахуванням сум раніше проведених виплат. Позивач вважає протиправною постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провад ження щодо примусового виконання виконавчого листа по даній справі, оскільки її винесено в порушення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ № 845 від 03.08.2011 року, цими нормативно-правовими актами встановлено чіткий механізм виконання відповідних судових рішень, який не дотримано відповідачем. Позивач просив в судовому порядку скасувати постанову державного виконавця міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 19.06.2015 року про відкриття виконавчого провадження №47903124 по виконанню виконавчого листа у справі №357/3335/15-а 2-а/ 357/513/15 за позовом ОСОБА_1 до Управління ПФУ у м.Білій Церкві.

В суді представник позивача підтримав вищевказані позовні вимоги позивача.

Представник відповідача міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції до суду не з»явився, про день і час розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 14.04.2015 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області було винесено постанову по справі №357/3335/15-а 2-а/ 357/513/15 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду Украї ни у м.Білій Церкві про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити певні дії і вказаною постановою позов задоволено частково, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по другій групі інвалідності, встановивши її в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, встановивши її в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством України на відповідний період, доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, визначеної Законом про державний бюджет України на відповідний календарний рік, відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.07.2014 року по 02.08.2014 року включно з урахуванням сум раніше проведених виплат. В задоволенні іншої частини позову було відмовлено. УПФУ у м.Білій Церкві було подано апеляційну скаргу на вищевказану постанову Білоцерківського міськ районного суду від 14.04.2015 року. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 року у даній справі апеляційну скаргу УПФУ у м.Білій Церкві залишено без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду від 14.04.2015 року залишено без змін.

Судом встановлено, що 19.06.2015 року державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 47903124 про примусове виконання виконавчого листа №2-а/357/513/15, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 16.06.2015 року, з наданням семиденного строку на добровільне виконання. Наведене підтверджується копією вказаної постанови.

При вирішенні вказаного спору суд виходить з наступного.

Так, згідно з п.5 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті, в т.ч. рішень у справах щодо спорів фізичних осіб з субєктами владних повно важень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За ч.3 цієї статті відповідачем у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

В ч.2 цієї статті визначено перелік документів, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч.2 ст.25 Закону «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, зокрема, пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Згідно до ст.ст.2,3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобовязання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

На виконання приписів вищенаведеного Закону постановою КМ України № 845 від 03.08.2011 року затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, в п.2 якого роз»яснено, що боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджет них коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в орга нах Казначейства; виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

А згідно п.3 Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

У разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження /п.7 Порядку/.

Крім того, постановою КМ України № 440 від 03.09.2014 року затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, в якому передбачено, зокрема, що рішення -це виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" суб'єкти, які видані або ухвалені до 1 січня 2013 року.

Відповідно до п.3 цього Порядку, рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.

Цим Порядком визначено перелік документів, які заявник подає до органу державної виконавчої служби, в т.ч. оригінал (дублікат) виконавчого документа або рішення суду (належним чином завірену його копію); у разі зміни способу і порядку виконання рішення до виконавчого документа або рішення суду заявник додає відповідну ухвалу суду про зміну способу і порядку виконання рішення; передбачено, яким чином ведеться облік таких рішень в органах державної виконавчої служби.

Згідно п.13 Порядку передача рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється окремо щодо кожної черги щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом.

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік /п.19 Порядку/.

Погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845 /п.20 Порядку/.

Отже, чинним законодавством України встановлено механізм виконання відповідних судових рішень, визначено порядок дій органів державної виконавчої служби при надходженні до них відповідних судових рішень, боржниками за якими є органи, визначені в Законі України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Але відповідно до вищенаведених правових норм виконання судових рішень зобов»язального характеру можливе за умови, якщо за ними проведено нарахування відповідних виплат, але нараховані кошти не виплачено.

В даному випадку, як встановлено судом, УПФУ у м. Білій Церкві саме на виконання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2015 року позивачем проведено перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1, тобто, оскаржувану постанову УПФУ у м. Білій Церкві, як боржник у виконавчому провадженні, виконав в частині проведення перерахунку доплати пенсії ОСОБА_1

А тому вимоги позивача щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, яку боржник почав виконувати, є необґрунтованими.

Крім того, судом враховуються і ті обставини, що в звязку з прийняттям вказаних вище в рішенні нормативно-правових актів, якими встановлено механізм виконання відповідних судових рішень, зміни до Закону України «Про виконавче провадження» не вносилися.

Суд вважає, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови діяв у відповідності з приписами Закону України «Про виконавче провадження» та в межах своїх повноважень, а тому підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2015 року ВП № 47903124 щодо примусового виконання виконав чого листа у справі №357/3335/15-а 2-а/357/513/15 суд не вбачає.

Відповідно до ч.2 ст.181 КАС України позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиден ний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Позивач копію оскаржуваної постанови отримав 01.07.2015 року, до суду з даним позовом звернувся 08.07.2015 року.

На підставі вищевикладеного та Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердже ним постановою КМ України № 845 від 03.08.2011 року, Порядку погашення заборговано сті за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженим постановою КМ України № 440 від 03.09.2014 року, керуючись ст.ст.2,17,18,70, 159-163, 181, 185,186 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити Управлінню Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві в задоволенні позову.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_3