Ухвала суду № 47485364, 28.07.2015, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/824/14-ц

4-с/357/24/15

Категорія

У Х В А Л А

28 липня 2015 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дмитренко А. М. ,

при секретарі Боженко Т. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця міського відділу ДВС ОСОБА_2 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.06.2015 року мотивуючи тим, що на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.12.2014 року по справі № 2/357/1094/14 стягнуто на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по споживчому кредиту в сумі 69339,48 грн., 28.05.2015 року судом видано виконавчий лист, на підставі якого державним виконавцем 03.06.2015 року було відкрито виконавче провадження ВП № 47700872, боржнику надано право добровільно сплатити борг в 7-ми денний строк з дня винесення цієї постанови, але державним виконавцем 03.06.2015 року винесено також постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Заявник вважає, що вказану постанову винесено з грубим порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та інших актів законодавства, оскільки боржника фактично позбавлено права добровільно виконати рішення суду, крім того, згідно приписів правових норм державний виконавець накладає арешт на майно виключно з метою його подальшої обовязкової реалізації для виконання виконавчого документу, однак державний виконавець в даному випадку наклав арешт на майно боржника з метою забезпечення виконання виконавчого документу, державним виконавцем не встановлено строк вилучення та наступної передачі на реалізацію арештованого майна, державному виконавцю не надано повноважень накласти арешт на майно з метою забезпечення виконання виконавчого документу шляхом заборони його відчуження. Законом «Про виконавче провадження» передбачено відповідний порядок звернення стягнення на майно боржника, а державний виконавець не надав боржнику можливості визначити , на яке майно необхідно в першу чергу звертати стягнення, державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника, тоді як арешт може бути накладений лише в межах суми стягнення. Оскаржувана постанова є незаконною, порушує права та інтереси заявника на вільне володіння, користування та розпорядження його майном, а тому він просив суд визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 03.06.2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні ВП № 47700872.

В судове засідання 17.07.2015 року ОСОБА_1 не з»явився, про час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправдення, повторно в судове засідання 28.07.2015 року ОСОБА_3 знову не з»явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки на його адресу надіслано повістку про виклик до суду та додатково повідомлено телефонограмою, яку прийняла його мати.

Відповідно до ч.3 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з»явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Як передбачено в п.17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», із урахуванням положень статті 11, частини третьої статті 169 та частини другої статті 386 ЦПК у разі повторної неявки до суду заявника чи його представника, які належним чином повідомлені про дату судового засідання, без поважних причин скарга залишається без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК, що не перешкоджає заявникові повторно звернутися до суду на загальних підставах.

Державний виконавець Такуєв О.В. та представник стягувача ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо залишення скарги без розгляду не заперечують.

Враховуючи наведене та керуючись ст.169, п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження - залишити без розгляду в зв»язку з повторною неявкою заявника до суду.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом пяти днів з дня постановлення ухвали.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_4