Вирок № 47480244, 14.07.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1171/15 Справа № 201/5115/15-к Головуючий у 1 й інстанції - Мельниченко С. П. Доповідач - Зайцев В.В.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ в складі:

головуючого - судді Зайцева В.В.,

суддів Руських К.Г., Свідерської Т.А.,

при секретарі Дьоміній А.А.

за участю прокурора Борисова К.А.

обвинуваченої ОСОБА_2

захисника обвинуваченої адвоката Рижика Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 32015040000000036, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.03.2015 року за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь в розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2015 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. П'ятихатки Дніпропетровської області, громадянка України, раніше не судима.

Засуджена: за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 4250грн..

На підставі п.»г» ст.1 Закону України «Про амністію в 2014 році» звільнена від відбування призначеного покарання у вигляді штрафу в розмірі 4250грн.

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно вироку суду, ОСОБА_2 визнана винною та засуджена за те, що вона, працюючи заступником директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Група «Лінія безпеки» (ТОВ «Група «Лінія безпеки»), тобто будучи службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності та будучи відповідальною за організацію та ведення бухгалтерського обліку та звітності підприємства в лютому 2013 року більш точної дати не встановлено, внесла в офіційні документи підприємства неправдиві відомості та надала їх для використання в фінансово-господарській діяльності підприємства.

В апеляції, прокурор, який брав участь в розгляді кримінального провадження судом першої інстанції не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження та його юридичну кваліфікацію скоєного обвинуваченою злочину вважає вирок суду таким, що підлягає скасуванню з постановленням нового вироку в зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Ухвалюючи вирок суд припустив помилку, оскільки призначивши покарання за ч.1 ст.366 КК України лише у виді штрафу, в той час як санкція цієї статті передбачає обов'язкове додаткове покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Просить вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська області від 06 квітня 2015 року скасувати в зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Ухвалити свій вирок, яким ОСОБА_2 визнати винною: за ч. 1 ст.366 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 4250грн. з позбавленням права обіймати керівні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень на будь-яких підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності строком на 1 рік. На підставі п.»г» ст.1 Закону України «Про амністію в 2014 році» звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у вигляді штрафу в розмірі 4250грн. з позбавленням права обіймати керівні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень на будь-яких підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності строком на 1 рік.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який підтримав апеляцію і просив скасувати вирок суду і постановити новий вирок, обвинувачену ОСОБА_2 та її захисника адвоката Рижика Р.О. які вважали апеляцію такою, що підлягає задоволенню, виступ обвинуваченої в судових дебатах та з останнім словом в яких вона просила задовольнити апеляцію, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляції, обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні злочину, за який її засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі і ретельно досліджених в судовому засіданні доказах, викладених у вироку, та в апеляції не оспорюються, а тому згідно ч.1 ст. 404 КПК України апеляційним судом не перевіряються.

Кримінальне провадження розглянуте місцевим судом в спрощеному порядку на підставі ст. 349 КПК України.

Судом дана оцінка доказам, зібраним у справі і дії обвинуваченої ОСОБА_2 обґрунтовано кваліфіковано за ч. 1 ст. 366 КК України як видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Докази, зібрані у кримінальному провадженні є допустимими, достатніми та достовірними.

Посилання апеляції про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу та ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Як було встановлено місцевим судом дійсно ОСОБА_2 засуджена за ч.1 ст.366 КК України та їй призначене покарання у виді штрафу. Однак, як вбачається з ч.1 ст.366 КК України крім штрафу за цією статтею слід призначати і додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Підстав для застосування стосовно ОСОБА_2 ст. 69 КК України колегія суддів не вбачає.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що місцевим судом було неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, зокрема ч.1 ст. 366 КК України та безпідставно не призначене додаткове покарання, а тому вирок суду підлягає скасуванню з постановленням нового вироку.

В зв'язку з тим, що ОСОБА_2 на квітень 2014 року досягла пенсійного віку, раніше до неї амністія не застосовувалася, згодна на застосування щодо неї амністії, тому її слід звільнити від відбування покарання.

На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч.1 ст.407, 409, ст.414, ст. 420 КПК України, Законом України «Про амністію в 2014 році» колегія суддів, -

З А С У Д И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь в розгляді кримінального провадження судом першої інстанції задовольнити, вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська області від 06 квітня 2015 року щодо ОСОБА_2 в частині призначення покарання скасувати.

Постановити новий вирок.

ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 4250грн. з позбавленням права обіймати керівні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень на будь-яких підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності строком на 1 рік.

На підставі п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію в 2014 році» звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у вигляді штрафу в розмірі 4250грн. з позбавленням права обіймати керівні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень на будь-яких підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності строком на 1 рік.

Вирок апеляційного суду набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту проголошення вироку.

Судді:

В.В. Зайцев К.Г. Руських Т.А. Свідерська