Вирок № 47477532, 28.07.2015, Маневицький районний суд Волинської області

Номер справи: 164/884/15-к

Провадження по справі:1-кп/164/69/2015 Категорія: 33

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2015 року Маневицький районний суд Волинської області в складі: головуючого судді Покидюка М.В.

при секретарі Каращук В.С.

з участю: прокурора Петрука В.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015030160000164 від 22 квітня 2015 року, по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, мікрорайон ОСОБА_3АДРЕСА_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 240 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 22 квітня 2015 року, приблизно о 01 год. 20 хв., поблизу с. Галузія Маневицького району Волинської області, в урочищі ,,Клесо, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, з участю ОСОБА_4, ОСОБА_5М, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, яким не було відомо про злочинний умисел ОСОБА_2, тому останні в злочинній змові з ним не перебували, не являючись субєктом підприємницької діяльності, всупереч п. 4 ч. 3 ст. 9 Закону України від 01 червня 2000 року ,,Про ліцензування певних видів господарської діяльності, яким передбачено надання дозволу (ліцензії) на видобуток дорогоцінного каміння органогенного утворення, до якого відповідно до Закону України від 18 листопада 1997 року ,,Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними та Постанови Кабінету Міністрів України № 827 від 12 грудня 1994 року ,,Про затвердження переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення відноситься бурштин, що являється корисною копалиною загальнодержавного значення, дорогоцінним камінням органогенного утворення, в порушення вимог ст. 19 Кодексу України про надра, без отримання спеціального дозволу на користування надрами, без акту, що засвідчує гірничий відвід намагалися незаконно, не маючи спеціального дозволу (ліцензії), шляхом гідрозмиву грунту мотопомпою невідомого виробництва, а також з використанням сачків та іншого приладдя, шляхом вторинного використання ямкових отворів, що були утворені внаслідок попередніх актів незаконної розробки надр невстановленими слідством особами, намагалися незаконно видобути корисні копалини загальнодержавного значення - бурштин, чим виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але не закінчив злочин з причин, що не залежали від його волі, оскільки його злочинні дії були припинені працівниками правоохоронних органів та громадськості.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_2 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 240 КК України, оскільки він умисно вчинив замах на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, але злочин не довів до кінця з причин та обставин, які не залежали від його волі.

Під час досудового розслідування між старшим прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Волинської області ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_2 укладено угоду про визнання винуватості від 13 липня 2015 року, яку вони в письмовій формі разом з обвинувальним актом надіслали суду. За умовами даної угоди обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнавав і беззастережно визнає свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 240 КК України, яка не підлягає подальшому оспорюванню. Сторони дійшли згоди щодо істотних для даного провадження обставин (вчинення кримінального правопорушення середньої тяжкості, щире каяття обвинуваченого, не спричинення збитків та наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження).

Сторонами також узгоджена міра покарання, яку повинен понести обвинувачений у виді штрафу розміром чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 цього Кодексу.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468 - 475 КПК України.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 468 цього Кодексу у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. ч. 2, 4, 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь - який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 обгрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 240 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

При цьому судом зясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між старшим прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Волинської області ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_2 від 13 липня 2015 року і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

В судовому засіданні старшим прокурором Петруком В.В. та обвинуваченим ОСОБА_2 вирішено питання щодо речових доказів.

Відповідно ч. ч. 1, 9 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 166, 170 174 цього Кодексу.

Питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

З цих підстав підшукані, виготовлені, пристосовані і використані як засоби і знаряддя вчинення кримінального правопорушення речові докази: пристрій для відкачування води (мотопомпа) з двигуном № 44312002/90, пожежні рукави в кількості трьох штук (частини), металеві шести (труби) в кількості пять штук, металеве кріплення до водяного рукава (наконечник), гофрована труба, пять сачків трикутної форми із сіткою зеленого кольору, два сачки із деревяною рукояткою та сіткою зеленого кольору, акумуляторна батарея ,,PLAZMA з фарою для освітлення місцевості, дві каністри синього кольору ємністю 30 л. з залишками рідини із різким запахом паливо мастильних матеріалів, ніж з чорною рукояткою, костюм рибацький, чоботи та штикова лопата підлягають конфіскації в дохід держави, а транспортні засоби поверненню їхнім власникам і володільцям: автомобіль марки ,,KIA BESTA, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4, а автомобіль марки ,,ЛУАЗ 969М, державний номерний знак Ж4422ВН ОСОБА_6.

Відповідно вимог ст. ст. 118, 124 КПК України з засудженого ОСОБА_2 підлягає стягненню в дохід держави 306 гривень 90 копійок судових витрат за проведення судової експертизи холодної зброї.

Керуючись ст. ст. 314, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену між старшим прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Волинської області ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_2 в кримінальному провадженні № 12015030160000164 від 22 квітня 2015 року.

ОСОБА_2 визнати винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 240 КК України, призначивши покарання у виді штрафу розміром чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень.

Речові докази: пристрій для відкачування води (мотопомпа) з двигуном № 44312002/90, пожежні рукави в кількості трьох штук (частини), металеві шести (труби) в кількості пять штук, металеве кріплення до водяного рукава (наконечник), гофрована труба, пять сачків трикутної форми із сіткою зеленого кольору, два сачки із деревяною рукояткою та сіткою зеленого кольору, акумуляторну батарею ,,PLAZMA з фарою для освітлення місцевості, дві каністри синього кольору ємністю 30 л. з залишками рідини із різким запахом паливо мастильних матеріалів, ніж з чорною рукояткою, костюм рибацький, чоботи та штикову лопату конфіскувати в дохід держави.

Транспортні засоби: автомобіль марки ,,KIA BESTA, державний номерний знак НОМЕР_1 передати ОСОБА_4, а автомобіль марки ,,ЛУАЗ 969М, державний номерний знак Ж4422ВН ОСОБА_6.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, Маневицький РВ, отримувач коштів: УК у Маневицькому р-ну 24060300, Номер рахунку отримувача: 31119115700287, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ отримувача: 37950857, Банк отримувача: ГУДКУ у Волинській області, код банку отримувача: 803014, Код класифікації доходів: 24060300 ,,Інші доходи Платник ОСОБА_2 306 (триста шість) гривень 90 копійок судових витрат за проведення експертизи холодної зброї.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та засудженому.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя :