Вирок № 47468851, 28.07.2015, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

28.07.2015

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

номер провадження 1-кп/331/368/15

ЄУН 331/4402/15-к

28 липня 2015 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Пивоварової Ю.О., при секретарі Батечко М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжя у залі суду кримінальне провадження № 1-кп/331/368/2015 з обвинувальним актом у відношенні обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Запоріжжя, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше засудженого:

-30.01.2003 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.186, ч.3 ст.187, ч.2 ст. 289 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 14.07.2003 року вирок суду від 30.01.2003 року змінено, на підставі ст. 69 КК України призначено покарання 5 років і 6 місяців позбавлення волі, в іншій частині залишено без змін. 15.04.2004 року Верховним судом України переглянуто вирок і перекваліфіковано на ч.3 ст.186, ч.2 ст. 185, ст.15, ч.2 ст.185 КК України призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі без конфіскації майна. Звільнений 22.07.2005 року на підставі ЗУ "Про амністію".

-02.11.2006 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч.3 ст.187, ч.3 ст.186, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 185, ч.2 ст.185 до 7 років позбавлення волі. Звільнений 14.02.2013 року за відбуттям строку покарання.

-07.10.2014 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 до 2 років і 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки

-11.06.2015 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст. 185 КК України до двох років семи місяців позбавлення волі,

який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора Побейвовк В.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

19 січня 2015 року приблизно о 10.30 годин ОСОБА_1, будучи особою, раніше засудженою за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, зайшов до приміщення перукарського салону «Еліна», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 5, з метою отримати перукарські послуги. Однак, в цей момент, знаходячись біля місця адміністратора салону та побачивши, що на столі лежить мобільний телефон, ОСОБА_1 вирішив вчинити його крадіжку. Так, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, знаходячись у приміщенні перукарського салону «Еліна», що розташований за адресою по вул. Грязнова 5 в м. Запоріжжя, шляхом вільного доступу викрав зі столу адміністратора майно, що належить ОСОБА_2, а саме: мобільний телефон «Samsung GТ 5660» вартістю 1000 грн., сім-карту мобільного оператора «МТС», вартістю 15 грн., на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 40 грн., а всього на загальну суму 1055 грн., після чого із викраденим з місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1055 грн., а в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд.

Крім того, 15 лютого 2015 року об 11.40 годині ОСОБА_1, знаходячись на ЦКР «Анголенко» в м. Запоріжжя, побачив раніше невідому йому ОСОБА_4 та вирішив вчинити крадіжку належного їй майна. З цією метою, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов ззаду до ОСОБА_4 та, діючи таємно, шляхом вільного доступу, дістав з кишені одягненої на неї безрукавки два мобільних телефони, а саме: мобільний телефон «Samsung SGH D780» вартістю 1000 грн., сім-карту мобільного оператора «Київстар», вартістю 20 грн., на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 20 грн., флеш накопичувач об'ємом 2 Гб вартістю 150 грн., мобільний телефон «Nokia 2700» у корпусі чорного кольору, вартістю 1000 грн., сім-карту мобільного оператора «Life», вартістю 20 грн., флеш накопичувач об'ємом 2 Гб вартістю 150 грн., а всього на загальну суму 2360 грн. Після чього із викраденим з місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 2360 грн., а в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд.

Крім того, 12 березня 2015 року о 04 годині 05 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_2, побачив автомобіль «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 та вирішив вчинити таємне викрадення майна, яке знаходиться в автомобілі. З цією метою, за допомогою відмички ОСОБА_1 відкрив двері автомобіля «ВАЗ 2106», звідки викрав майно, що належить ОСОБА_3, а саме: автомобільну магнітолу «Блаупункт СД» вартістю 50 грн., автомобільну акумуляторну батарею вартістю 960 грн., а всього на загальну суму 1010 грн., після чого за допомогою велосипеда перевіз зазначене майно за місцем свого проживання, а у подальшому розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Не зупиняючись на скоєному, 26 березня 2015 року, приблизно о 23 годині, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, вважаючи що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, знаходячись біля будинку, що розташованого по АДРЕСА_3, побачив автомобіль «Део-Ланос», із якого вирішив вчинити крадіжку майна, яке знаходиться в автомобілі. З цією метою, ОСОБА_1, розбивши скло задніх бокових дверей автомобіля «Део - Ланос» д/н НОМЕР_2, проник до автомобілю, звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_5, а саме: автомобільну магнітолу «LG» вартістю 300 грн., автомобільну акумуляторну батарею «Вортис», вартістю 500 грн., а всього на загальну суму 800 грн. Після чого переніс зазначене майно за місцем свого проживання, а у подальшому розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 16 квітня 2015 року приблизно о 13.30 годин, ОСОБА_1, знаходячись у салоні трамвая, який рухався з ЗГТ «Грязнова» до ЗГТ «Анголенко» в м. Запоріжжя, побачив жінку, яка тримала у руках жіночу сумку. Тоді ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, відкрив жіночу сумку ОСОБА_6, звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_6, а саме: мобільний телефон «Nokia 220» в корпусі чорного кольору вартістю 850 грн., сім-карту мобільного оператора «МТС», яка матеріальної цінності не становить, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 35 гривень, а всього на загальну суму 885 гривень. Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, вийшовши з салону трамваю на наступній зупинці, та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що 19.01.2015 року він зайшов до приміщення перукарні «Еліна», щоб постригтися, очікуючи адміністратора, побачив, що на столі лежить мобільний телефон та поруч нікого немає. Тоді він взяв мобільний телефон та швидко вийшов із приміщення салону, у подальшому він продав цей телефон на ринку «Анголенко» своєму знайомому. 15.02.2015 року проходивши по торгівельним рядам ринку «Анголенко», він побачив жінку, яка відволіклася, та скориставшись великою кількістю людей, викрав з кишені її куртки два мобільних телефони, які також продав на ринку. У березні 2015 року у нічний час він виходив з будинку з метою вчинити крадіжки, та двічі знаходив автомобілі ВАЗ 2106 та Деу-Ланос, які були без сигналізації, звідки викрадав акумулятори та інше цінне майно. 16.04.2015 року у салоні трамваю він побачив жінку, яке не слідкувала за своєю сумкою, та вчинив крадіжку мобільного телефону, який знаходився у сумці. У вчиненому щиросердно розкаявся, цивільні позови визнав у повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що вона працює перукарем салону «Еліна». 19.01.2015 року близько десятої години вона поклала свій телефон на стіл адміністратора та стала обслуговувати клієнта. Через деякий час вона стала шукати свій телефон, однак виявилось, що його ніхто не бачив. Просила суд стягнути на її користь усю суму матеріальної шкоди.

Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що 12.03.2015 року він залишив свій автомобіль ВАЗ 2106 біля під»їзду будинку АДРЕСА_2 на ніч. Вийшов з будинку вранці, побачив, що капот автомобіля відкритий, передні двері водія також відкриті. З автомобілю було викрадено акумулятор та авто магнітола. Просив суд стягнути на його користь усю суму матеріальної шкоди.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що 15.02.2015 року вона перебувала на ринку «Анголенко» з метою здійснити покупки. Через деякий час побачила, що у кармані куртки-безрукавки відсутні мобільні телефони. Т.я. один телефон їй було повернуто, на теперішній час матеріальних претензій до обвинуваченого не має.

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що її автомобіль «Деу-Ланос» завжди стояв біля будинку за адресою: АДРЕСА_3. У березні в автомобілі був несправний акумулятор, тому вона ним не користувалася. 26.03.2015 року вранці вона вийшла з будинку та побачила, що в автомобілі пошкоджено заднє скло, викрадений акумулятор та авто магнітола, салон автомобілю забруднений кров»ю. Просила суд стягнути на її користь усю суму матеріальної та моральної шкоди відповідно до уточненої позовної заяви.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що 16.04.2015 року вона сіла до трамваю, щоб доїхати до ринку «Анголенко», при цьому у сумці був мобільний телефон. Вийшовши на своїй зупинці, вона побачила, що сумка розстібнута, а мобільний телефон зник. На теперішній час цивільний позов у рамках кримінального провадження заявляти не бажає.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі через повне визнання обставин скоєння злочину обвинуваченим та потерпілими.

Таким чином, оцінюючі всі зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у судовому засіданні доведена повністю. Дії обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, тому що він вчинив умиснi дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини проти власності, знов вчинив п»ять епізодів аналогічних злочинних дій, на обліках у врача-психіатра та нарколога не перебуває, власної родини не має, офіційно не працює.

Обставинами, що пом'якшують покарання, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі на підставі ст.. 70 ч.4 КК України із врахуванням покарання, призначеного за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2015 року, що буде відповідати принципам та меті його призначення.

Вирішуючи цивільні позови ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, а також цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.. 1167 Цивільного Кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. При цьому згідно зі ст. 23 Цивільного Кодексу України, п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.95 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) визначаючи розмір моральної шкоди суд враховує характер та розмір страждань, які зазнав позивач, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Оскільки у судовому засіданні знайшла своє підтвердження вина ОСОБА_1 у вчиненні таємного викрадення майна потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, сума цивільних позовів повністю визнана ОСОБА_1, суд вважає, що вказана сума обґрунтована та підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь потерпілих у повному обсязі

На підставі ст.. 100 КПК України речові докази необхідно повернути за належністю. На підставі ст.. 126 КПК України витрати на проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ч. 2 ст. 373 КПК України, суд-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України з урахуванням покарання, призначеного за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2015 року шляхом часткового складання покарань остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання обраховувати з 23 червня 2015 року.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк остаточно призначеного покарання частково відбуте ним покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2015 року з 12 травня 2015 року до 22 червня 2015 року включно.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Запорізькому СІ УДПСУ у Запорізькій області щодо ОСОБА_1 залишити без змін до набрання вироком суду чинності.

Речові докази: мобільний телефон «Nokia 2700» у корпусі чорного кольору - повернути за належністю ОСОБА_4

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на р\р 31116115700009 одержувач УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя 24060300 код банку 813015 код ЕДРПОУ 38025367 ГУДКСУ у Запорізькій області витрати на проведення судово-трасологічної експертизи у розмірі 491 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду від злочину у розмірі 1055 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду від злочину у розмірі 1010 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду від злочину у розмірі 2600 грн. та моральну шкоду у розмірі 1000 грн., а всього 3600 грн.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати у Жовтневому районному суді м. Запоріжжя копію цього вироку, подавши відповідну заяву

Суддя: Ю.О. Пивоварова