Постанова № 47459946, 29.03.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2010 року Справа № 2а-7476/09/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сагун А.В.,

при секретарі - Джебко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді адміністративну справу за позовом селянське (фермерське) господарство "Флоря Андрій Володимирович" до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000242310/3 від 18.19.09,-

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство «Флоря Андрій Володимирович»(далі по тексту СФГ «Флоря Андрій Володимирович») звернулося в суд з адміністративним позовом до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту Маловисківська МДПІ), в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000242310/3 від 18.09.09., судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим органом порушено ч.9 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а саме проведено перевірку субєктів малого підприємництва тривалістю 19 днів, а не 10 днів, як це визначено вказаною нормою Закону. Крім того, господарством в період з 3 кварталу 2007 року по 3 квартал 2008 року придбано, використано та списано дизельне мастило в кількості 3, 879 т. Зазначене мастило використано при роботі тракторів, а збір за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин повинен сплачуватися лише за викиди, що здійснюються вантажним та легковим транспортом.

Відповідач надав до суду письмові заперечення (а.с.28,29) в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції податковий орган зазначив, що відповідно до розрахунку сум нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманих з них податку по формі 1-ДФ за 2008 рік по СФГ «Флоря Андрій Володимирович»середня кількість працюючих за 2008 рік становить 51 особу, що в свою чергу дає підстави віднести підприємство до складу середніх підприємств, а відповідно тривалість перевірки позивача не повинна перевищувати 20 робочих днів. Щодо обрахування збору, то відповідно до Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації видів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 10.02.95 №7, обєктами обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища є саме пересувні джерела забруднення, які в свою чергу використовують пальне, в результаті спалення якого утворюються забруднюючі речовини і такі джерела забруднення не ставляться в залежність від того, до якого виду транспорту відноситься джерело забруднення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, змінивши обґрунтування вимог та надав пояснення в яких зазначив, що податковим органом на підставі акту перевірки № 00021/2310/23677142 від 25.02.09. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000242310/3 від 18.09.09., яким позивачу визначено суму податкового зобовязання із збору на забруднення навколишнього природного середовища до фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 8 546 грн. В ОСОБА_1 перевірки зазначено, що СФГ «Флоря Андрій Володимирович»здійснено понадлімітне розміщення 79,3 т. зерновідходів та 5,708 т. дизельного мастила. Однак позивачем розміщення відходів взагалі не здійснювалась, оскільки 79,3 т. зерна це є природні втрати, які виникли після обробки доставленого на склади вологого та забрудненого зерна, так звані «мертві відходи». Дизельне мастило позивачем дійсно було використано у господарській діяльності, шляхом заправлення сільськогосподарській техніки, однак відходи від використання мастила не утворювались та позивачем не розміщувались.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали та дали пояснення згідно поданих заперечень. Одночасно у судовому засіданні зазначили, що податковим органом при складанні акту перевірки та податкового повідомлення рішення допущено технічні помилки, які однак не спростовують факт порушення податкового законодавства позивачем.

Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до розрахунку сум нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманих з них податку по формі 1-ДФ за 1, 2, 3, 4 квартали 2008 рік по СФГ «Флоря Андрій Володимирович»(а.с.44-48) середня кількість працюючих за 2008 рік становить 51 особу. З огляду на викладене суд не погоджується з твердженням позивача, що відповідачем при здійснення перевірки порушено ч.9 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»щодо тривалості планової виїзної перевірки, оскільки позивач не є субєктом малого підприємництва.

Крім того, судом встановлено, що СФГ «Флоря Андрій Володимирович»зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПО 23677142 (а.с.6).

У період з 26.01.09. по 19.02.09. на підставі направлень від 26.01.09. №1-23 співробітниками податкового органу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 здійснено виїзну планову документальну перевірку СФГ «Флоря Андрій Володимирович» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.07. по 30.09.08., за результатами якої оформлено акт від 25.02.09. № 21-2310-23677142 ( в подальшому ОСОБА_1 перевірки) (а.с. 8 Ї 22).

Як вбачається з вказаного акту перевіркою виявлено порушення ст.44 №1264 Х11 від 25.06.91., Інструкції «Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища»та ст.ст.3, 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.99. №303 «Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища та стягнення цього збору», а саме встановлено, що на підставі наданих субєктом господарювання до перевірки документів з 01.07.07. по 30.09.08. СФГ «Флоря Андрій Володимирович» занижено збір за забруднення навколишнього природного середовища за використане автомобільне мастило та розміщення відходів в розмірі 5 697 грн., в т.ч. 3 квартал 2007 року 3 582 грн., 4 квартал 2007 року -596 грн., 1 квартал 2008 року 168 грн., 2 квартал 2008 року 845 грн., 3 квартал 2008 року - 506 грн.

Так, перевіркою встановлено розміщення зерновідходів в кількості 79,3 т., в т.ч. 3 квартал 2007 року -73,5 т., 4 квартал 2007 року 5,8 т. та забруднення навколишнього природного середовища автомобільним мастилом в розмірі 5,708 т. за відсутності дозволу на розміщення відходів та ліміту утворення та розміщення відходів.

В ОСОБА_1 перевірки (а.с.18) приведена лише одна формула розрахунку суми збору, а саме розрахунку збору якій справляється за розміщення відходів. В судовому засіданні представники позивача зазначили, що розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за використане автомобільне мастило, проводився за формулою, за якою розраховується збір за розміщення відходів. В самому ОСОБА_1 розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за використане автомобільне мастило відсутній.

18 вересня 2009 року начальником Маловисківської МДПІ прийнято податкове повідомлення рішення № 0000242310/3, яким у звязку з виявленим порушенням ст. 44 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища»№1264 Х11 від 25.06.91., ст.ст. 3, 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.99. №303 «Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища та стягнення цього збору»визначено податкове зобовязання із збору на забруднення навколишнього природного середовища до фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 8 546 грн., з них за основним платежем 5 697 грн., з штрафними (фінансовими ) санкціями 2 849 (а.с.23).

В судовому засіданні представники відповідача зазначили, що в акті перевірки та в податковому повідомленні - рішенні допущено технічні помилки, а саме позивачем порушено вимоги ст.44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»№1264 Х11 від 25.06.91. При цьому представники відповідача, на вимогу суду, не конкретизували порушення яких саме вимоги Інструкції «Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища»встановлено при перевірці субєкта господарювання.

Статтею 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»встановлено, що збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх.

Відповідно до п.1.4 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Мінекобезпеки, Державної податкової адміністрації від 19.07.1999, № 162/379, за цією Інструкцією обчислюються суми збору, який справляється за:

- викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (далі - скиди);

- розміщення відходів.

Згідно п.3.1. зазначеної Інструкції об'єктами обчислення збору є:

для стаціонарних джерел забруднення - обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах;

для пересувних джерел забруднення - обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини.

Відповідно до ст.2 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища та стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99. №303, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, збір за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір) справляється за:

викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;

скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (далі - скиди);

розміщення відходів.

Статтею 3 зазначеного Порядку, встановлено, що нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення та скиди, а також нормативи збору за розміщення відходів встановлюються відповідно до виду забруднюючих речовин та класу небезпеки відходів, наведених у таблицях 1.1, 1.7 і 1.9 додатка 1.

Статтею 8 Порядку визначено, що за понадлімітні обсяги скидів і розміщення відходів збір обчислюється в установленому порядку в п'ятикратному розмірі.

У разі відсутності у платників збору затверджених в установленому порядку лімітів скидів і розміщення відходів збір справляється як за понадлімітні скиди та розміщення відходів відповідно до їх обсягів.

Згідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про відходи»відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.1 Закону України «Про відходи»розміщення відходів - це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Згідно до п.15 ч.1 ст.1 Закону України «Про відходи»спеціально відведені місця чи об'єкти це місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Тобто для встановлення порушення зазначених вимог законодавства України, податковий орган, в ході перевірки, мав виявити факт утворення відходів та розміщення їх на спеціальних обєктах, або встановити факт самовільного розміщення відходів.

Відповідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходить з того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено фактів порушення позивачем ст.44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Інструкції «Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», ст.ст.3, 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.99. №303 «Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища та стягнення цього збору».

А саме не доведено факт утворення зерновідходів та розміщення зазначених відходів на спеціальних обєктах, місцях або самовільне розміщення відходів.

Крім того, відповідачем не доведено факти розміщення позивачем на спеціальних обєктах, місцях або самовільне розміщення використаного автомобільного мастила.

Відповідачем, на вимогу суду, не надано документів на підставі якого, податковий орган дійшов висновку щодо утворення та розміщення позивачем відходів. Представники відповідача зазначили, що в ході перевірки копії з фінансово-господарських документів, які свідчили про факти виявлених порушень не робились, запитів позивачу, щодо надання копій зазначених документів не направлялось.

Позивач в судовому засіданні зазначив, що не може надати вказані документи, оскільки він не утворював та не здійснював розміщення відходів. На підставі яких документів перевіряючи встановили факт порушення йому не відомо.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000242310/3 від 18.09.09., яким СФГ «Флоря Андрій Володимирович» визначено податкове зобовязання із збору на забруднення навколишнього природного середовища до фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 8 546 грн., з них за основним платежем 5 697 грн., з штрафними (фінансовими ) санкціями 2 849 грн., належить визнати протиправними та скасувати, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є субєктом владних повноважень, у відповідності до ч. 1, ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 3,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовільнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000242310/3 від18.19.09. Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції про визначення селянськму (фермерському) господарству "Флоря Андрій Володимирович" податкового зобовязання в сумі 8 546 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь селянського (фермерського) господарства "Флоря Андрій Володимирович" сплачений судовий збір у сумі 3,40 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови - з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.

Дата складання постанови в повному обсязі - 06.04.10.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_1