Рішення № 47458, 17.07.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.06 Справа № 5/275.

Господарський суд Луганської області у складі судді Закропивного О.В., при секретарі Агафоновій С.В., за участю представників сторін:

від позивача –Вдовенко М.В. за дов. від 05.06.06. № 19-135;

від відповідача – не прибув;

розглянувши матеріали справи за позовом:

Відкритого акціонерного товариства "Міттал Стіл Кривий Ріг", м. Кривий Ріг

до Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 646 грн. 45 коп., –

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення вартості вагової недостачі продукції в сумі 646,45 грн..

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзиву на позов не подав, його представник у судове засідання не прибув. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та оцінивши докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 12.01.2006 р. найменування Відкритого акціонерного товариства "Криворіжсталь" змінено на Відкрите акціонерне товариство "Міттал Стіл Кривий Ріг", яке являється правонаступником всіх майнових і немайнових прав і обов'язків ВАТ "Криворіжсталь". В зв'язку з вибуттям у спірному правовідношенні ВАТ "Криворіжсталь" внаслідок зміни найменування, з вимогою про захист свого цивільного права звертається ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг".

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на підставі договору № 43у/35-24гп/921 від 11.02.2005 року, укладеного між ВАТ "Криворіжсталь" і відповідачем.

У відповідності з умовами вищевказаного договору, 24.05.2005 року на адресу позивача за залізничними накладними №№ 51473530, 51473500, 51473501 у вагонах №№ 68614213, 64113012, 67920710 надійшов антрацит АШ.

Згідно з п. 2.8 вищевказаного договору, приймання продукції по кількості здійснювалось у відповідності з вимогами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості П-6.

При прийманні продукції за участю представника громадськості була виявлена вагова недостача у кількості 7,65 т, про що був складений акт про приймання продукції за кількістю № 459/1 від 24.05.2005 року.

У відповідності з вимогами п. 14 Інструкції П-6 позивачем була проведена перевірка ваги тари вагонів після вивантаження продукції, результати якої зафіксовані актом № 459/2 від 25.05.2005 року. Після перевірки ваги порожніх вагонів недостача продукції за актом склала 4,85 т.

З урахуванням фактичної ваги тари вагонів і норми недостачі 1,0% відповідальна недостача становить 3,02 т, вартість якої - 646,45 грн. (вартість однієї тони продукції - 178,38 грн. підтверджена рахунком відповідача № 74265 від 22.05.2005 р.)

Вищевказаний рахунок, виставлений відповідачем на оплату продукції, яка надійшла, в тому числі, і в спірних вагонах, сплачений позивачем в повній сумі платіжним дорученням № 2/07915 від 20.05.2005 р.

Пред'явлену позивачем претензію про відшкодування вартості вагової недостачі продукції № 19-4/2-6у від 09.08.2005 р. на суму 646,45 грн. відповідач відхилив листом № 682 від 26.09.2005 року на тих підставах, що:

- залізницею вантаж прийнято до перевезення без зауважень,

- у відповідності до параграфу 36розділу 3 "Правил перевезення вантажів" вагон на довантаження начальником станції відправлення відповідачу не повертався,

- в порушення вимог п. 5 Інструкції П-6 і ст. 129 Статуту залізниць України позивач не вимагав від залізниці складання комерційного акту, а склав в односторонньому порядку акт № 459/2 від 25.05.2005 р. про приймання вантажу за кількістю, який, на думку відповідача, не має юридичної сили, оскільки в ньому відсутній точний і детальний опис стану вантажу

- в порушення вимог ст. 130 Статуту залізниць України і параграфу 6 розділу 38 "Правил перевезення вантажів" позивач заявив претензію лише відповідачу і не звернувся до залізниці з претензією про відшкодування вартості недостачі.

Ці доводи не можуть бути прийняти судом до уваги оскільки:

Згідно ст. 37 Статуту залізниць України Відправник повинен визначити масу вантажу і зазначити її у залізничній накладній. Залізниця вправі перевірити дані, зазначені відправником у залізничній накладній (ст. 24 Статуту залізниць України), але залізниця не зобов'язана перевіряти масу всіх вантажів, які вона приймає до перевезення. Не має також правового значення оцінка того, чи могла залізниця при прийнятті вантажу до перевезення побачити недовантаження у вагоні, оскільки ні Статут залізниць України, ні Правила перевезень не передбачають визначення маси вантажу "на око", (п. 3.19. Роз'яснення Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею");

Можливість повернення залізницею вагонів, навантажених відповідачем не до повної місткості, на довантаження було передбачене параграфом 36 розділу З Правил перевезень вантажів, затверджених Міністерством шляхів сполучення СРСР. Але п. З наказу № 644 від 21.11.2000 року Міністерства транспорту України "Про затвердження окремих розділів Правил перевезень вантажів" встановлено, що з моменту введення в дію нових розділів Правил перевезень вантажів, розділ 3 Правил перевезень вантажів, затверджених Міністерством шляхів сполучення СРСР 06.11.1981 р. визнати таким, що на території України не застосовується. Новими Правилами приймання вантажів до перевезення повернення вагонів на довантаження відправнику не передбачене;

Як вказано в ч. 5 п. 3.2 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", обов'язок скласти комерційний акт виникає у залізниці лише у випадках, коли вона згідно зі ст. 52 Статуту залізниць України зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу. При прибутті спірних вагонів з вантажем ні однієї з перелічених в частині 2 ст. 52 Статуту підстав не виявлено.

В акті приймання № 459/1 від 24.05.2005 року позивачем в графі "Стан вантажу в момент його видачі органом транспорту" зазначено, що вантаж прибув у справних вагонах без ознак розкрадання і втрати. Частина 3 ст. 52 Статуту залізниць України передбачає, що вантаж, завантажений відправником, який прибув в справних вагонах без ознак недостачі чи пошкодження на відкритому рухомому складі видається без перевірки його кількості та стану. Факт саме такої видачі вантажу підтверджується проставленими відповідними відмітками в графі 6 залізничних накладних.

Акт приймання № 459/2 від 25.05.2005 р. складений у відповідності до п. 14 Інструкції П-6 і відображає результат зваження тари порожніх вагонів.

Ст. 130 Статуту залізниць України роз'яснює право відправника і одержувача на пред'явлення до залізниці претензій та позовів. У позивача не було підстав звернутись з вимогою про відшкодування вартості недостачі до залізниці, так як згідно пункту а ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за недостачу вантажу у випадку, якщо вантаж надійшов у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами вантажовідправника, якщо немає ознак втрати чи пошкодження вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Неналежне виконання зобов'язань відповідачем полягає в тому, що вага фактично поставленої позивачу продукції не відповідає вазі, вказаній в платіжних документах, чим позивачу завдано збитки в розмірі вартості вагової недостачі.

З огляду на викладене вимоги позивача обґрунтовані тому, підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати, понесені позивачем, по сплаті держмита в сумі 102 грн. і 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Ровенькиантрацит" (м. Ровеньки Луганської області, вул. Крмуністична, 6, р/р 26008301230607 в АК ПІБ м. Ровеньки, МФО 304502, ЄДРПОУ 32320704) на користь Відкритого акіонерного товариства "Міттал Стіл Кривий Ріг" (м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, р/р 26007301153054 у філії "Центрально-міське відділення Промінвестбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області", МФО 305493, ЄДРПОУ 24432974) борг в сумі 646,45 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 102 грн. і 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Рішення підписано 21.07.06.

Суддя О.В. Закропивний

Помічник судді С. А. Кулешова