Ухвала суду № 47456487, 20.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" липня 2015 р. м. Київ К/9991/760/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представників позивача Крижановського М.М., Гончарової Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (правонаступника Каховської об'єднаної державної податкової інспекції)

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2011

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011

у справі №2а-9969/09/2170

за позовом Державного комунального підприємства теплових мереж «Каховтеплокомуненерго»

до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинними (недійсними) рішень, -

та за позовом Каховської об'єднаної державної податкової інспекції

до Державного комунального підприємства теплових мереж «Каховтеплокомуненерго»

про стягнення штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011, позов Державного комунального підприємства теплових мереж «Каховтеплокомуненерго» задоволено частково. Визнано податкове повідомлення-рішення Каховської ОДПІ у Херсонській області №0000022301/0 від 09.01.2009 нечинним в частині визначення податкового зобов?язання по податку на додану вартість в сумі 171898,78 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 97321,34 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000012301/0 від 09.01.2009 про визначення податкового зобов?язання по податку на прибуток в сумі 864233 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 930133 грн., податкове повідомлення-рішення №0000032301 від 09.01.2009 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 49207,80 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Позов Каховської ОДПІ у Херсонській області про стягнення штрафної санкції задоволено частково. Стягнуто з Державного комунального підприємства теплових мереж «Каховтеплокомуненерго» 3687,80 грн. до державного бюджету. В решті позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог Державного комунального підприємства теплових мереж «Каховтеплокомуненерго» з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Податковим органом була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.09.2008, за результатами якої складено акт №871/23-8/05449897 від 26.12.2008.

За висновками акта перевірки позивачем порушено приписи пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 11.3 ст. 11 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 864233 грн., у тому числі 9 місяців 2006 року на суму 930133 грн. за 2006 рік на суму 864233 грн.;

- п. 4.1 ст.4, п.6.1 ст.6, п.11.3 ст.11 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»', в результаті чого занижено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2007 рік на суму 301400 грн., за 1 кв. 2008 року на суму 301400 грн., за 1 півріччя 2008 року на суму 621900 грн., за 9 місяців 2008 року на суму 621900 грн.;

- п. 1.11 ст. 1, п. 3.1 ст. 3, п.4.1 ст.4. п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5. п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7. п.11.11 ст. 11 Закону України від 3 квітня 1997 року «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 277378 грн., у тому числі за вересень 2006 року на суму 7225 грн., за серпень 2007 року на суму 417 грн., за вересень 2007 року на суму 14022 грн., за жовтень 2007 року на суму 18396 грн., за листопад 2007 року на суму 15973 грн., за січень 2008 року на суму 46355 грн., за лютий 2008 року на суму 68697 грн., за березень 2008 року на суму 87176 грн., за квітень 2008 року на суму 1773 грн., за травень 2008 року на суму 17344 грн.;

- п. 1.11 ст.1, п.11.11 ст.11 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 22744 грн., у тому числі за червень 2008 року на суму 2486 грн., за липень 2008 року на суму 2492 грн., за серпень 2008 року на суму 333 грн., за вересень 2008 року на суму 17433 грн.; та занижено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 47002 грн. за вересень 2008 року;

- п. 1.2, 2.3, 2.11, 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637, в результаті проведення позивачем готівкових розрахунків понад встановлену граничну суму 10000 грн. та перевищено встановлений ліміт залишку готівки в касі на суму 24603,90 грн., проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 3958,24 грн., звітування по виданим під звіт сумам без належним чином оформлених платіжних документів на суму 3958,24 грн.

На підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.01.2009:

- № 0000012301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 864233 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 930133 грн.,

-№ 0000022301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 254634 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 138689 грн.

Рішення № 0000032301 від 09.01.2009 про застосування штрафних санкцій в сумі 52895,60 грн. згідно Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2006 році позивачем одержано грошові кошті в сумі 3883432 грн. в якості субвенції на покриття від'ємного значення різниці в тарифах на послуги теплопостачання. Субвенція була отримана відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 № 705 «Про за твердження Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплоенергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення на суму заборгованості, що утворилася у період з 1 січня 2000 року по 1 січня 2005 року», яка прийнята на виконання статті 116 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».

Згідно зі статтею 116 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» перерахування субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств, що надавали такі послуги, або їх кредиторів до державного бюджету, яка утворилася станом на 1 липня 2006 року, та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання цієї статті. Розрахунки з різниці в тарифах на теплову енергію, що постачалася населенню, здійснюються з урахуванням відповідних норм Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Отримані із бюджету кошти в якості субвенції в бухгалтерському обліку позивача відображені транзитом із подальшим погашенням заборгованості надавачам послуг та іншим підприємствам - учасникам розрахунків у відповідності до норм статті 116 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 № 705, зокрема, була погашена заборгованість в сумі 2081311,83 грн. ДП «Газ-тепло» за теплову енергію (природний газ), в сумі 265127,97 грн. ДК «Укртрансгаз» за транспортування природного газу, в сумі 330529,90 грн. ВАТ «Херсонгаз» за природний газ, в сумі 1206462,12 грн. ДК «Газ України» за природний газ.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку, що ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з врахуванням положень п.8.1 ст.8 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», не передбачено включення субвенції державного бюджету до складу валових доходів

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій не можна погодитись, з огляду на таке.

Статтею 116 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 № 3235-І V установлено, що перерахування субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств, що надавали такі послуги, або їх кредиторів до державного бюджету, яка утворилася станом на 1 липня 2006 року, та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання цієї статті. Розрахунки з різниці в тарифах на теплову енергію, що постачалася населенню, здійснюється з урахуванням відповідних норм Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Відповідно до цієї статті постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 №705 затверджено Порядок перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення (далі - Порядок № 705).

Зі змісту п.п. 2, 3 Порядку № 705 вбачається, що перерахування субвенції з державного бюджету ( 3235-15 ) місцевим бюджетам для погашення заборгованості з різниці в тарифах (далі - розрахунки) здійснюється лише на суму заборгованості, що утворилася у період з 1 січня 2000 року по 1 січня 2005 року і не погашена на дату складення довідки про розмір кредиторської заборгованості місцевих бюджетів та/або дебіторської заборгованості надавачів послуг, у межах щомісячних лімітів, встановлених Мінфіном для Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій згідно із затвердженим розподілом видатків Державного бюджету України на 2006 рік, за умови укладення договору про організацію взаєморозрахунків.

Згідно з п. 37 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 № 2542-ІІІ (чинним на момент виникнення правовідносин) субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 2 від 21.06.2001 № 2542-ІІІ міжбюджетні трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів визначаються законом України про Державний бюджет України (п. 5 ч. 2 ст. 38 цього Кодексу).

Зі змісту вказаних положень вбачається, що непогашена заборгованість підприємств з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що утворилася у період з 1 січня 2000 року по 1 січня 2005 року, на підставі укладених договорів про проведення взаєморозрахунків погашалася шляхом зарахування наданих безповоротно таким підприємствам з бюджету субвенціям.

Згідно з пунктом 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закону № 334/94-ВР) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку (абзац дванадцятий підпункту 4.1.6 цього пункту).

Виключний перелік доходів, які не включаються до валового доходу, встановлений пунктом 4.2 ст. 4 Закону № 334/94-ВР.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР передбачено перелік доходів, які включаються до складу валового доходу. При цьому вказаний перелік доходів не є виключним.

Пряма вказівка в пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР сум дотацій та субсидій, отриманих платником податку з бюджетів, як видів доходів, що включаються до складу валового доходу, не означає, що законодавець виключив з кола доходів, які належать до валових доходів, інші грошові кошти, виплачені платнику податку з бюджетів, зокрема за рахунок субвенцій як виду міжбюджетних трансфертів.

На відміну від дотацій та субсидій, які використовуються як в прямому фінансуванні державою окремих підприємств, установ, організації, громадян чи їх категорій, так і у міжбюджетному фінансуванні, субвенції - це вид міжбюджетних трансфертів. Характерними ознаками субвенцій є те, що грошові кошти надаються з чітко обумовленим цільовим призначенням як допомога на часткове фінансування програм і заходів соціального та іншого розвитку і підлягають поверненню за їх невикористання (у межах невикористаної суми) або за нецільового використання (у межах повної суми). Ці кошти надаються за умови часткової участі коштів місцевого бюджету - отримувача цих коштів.

З огляду на викладене висновок судів попередніх інстанцій, що позивач не зобов?язаний збільшувати суму валового доходу в Ш кварталі 2006 року на 3883431,82 грн., оскільки це субвенція з державного бюджету України на відшкодування понесених ним збитків, не відповідає правильному застосуванню норм матеріального права, з огляду на недотримання норм процесуального права при встановленні обставин справи.

Невиконання вимог процесуального закону щодо повного та всебічного встановлення обставин справи унеможливлює висновок суду касаційної інстанції щодо правильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права при вирішенні спору в частині донарахування податковим органом позивачу податкових зобов?язань з податку на додану вартість.

У разі неможливості перевірити правильність формування позивачем податкових зобов?язань та податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі наданих суду первинних документів, суди не позбавлені права призначити експертизу у справі на вирішення якої поставити питання щодо підтвердження висновків податкового органу про заниження позивачем податкових зобов?язань з податку на додану вартість та завищення податкового кредиту у періоді, що перевірявся.

Ведення касових операцій підприємствами (підприємцями) на час виникнення спірних правовідносин регулювалося Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення № 637), і Інструкцією про касові операції у банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003. № 337 (далі - Інструкція № 337).

Так, згідно п. 2.5 Положення № 637 підприємство може сплатити за придбаний товар шляхом внесення у банк готівки для подальшого її перерахування на поточний рахунок постачальника товарів і такі розрахунки для платників засобів є готівковими, а для одержувачів - безготівковими.

Як передбачено п. 2 гл. 2 р. ІІІ Інструкції № 337 прийом банком готівки від клієнтів для перерахування платежів на рахунки інших юридичних осіб здійснюється через каси банків за «Заявою про переказ готівки».

Після завершення прийому готівки клієнтові видається квитанція або інший документ, що підтверджує внесення готівки в касу банку. Цей документ повинен містити: назва банку, який здійснював касову операцію, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника банку, що прийняв готівку, відбиток друку (штампу) або електронний підпис працівника банку.

Пунктом 2.3 Положення № 637 встановлено, що гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами не повинна перевищувати 10000 грн. Платежі понад цю суму робляться виключно у безготівковій формі.

У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад встановлену граничну суму 10000 грн., кошти у розмірі перевищення вказаної суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня здійснення цієї операції з подальшим порівнянням отриманої розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Якщо в результаті вищезгаданого порівняння встановлений ліміт каси буде перевищений, то до підприємства - платника готівки можуть бути застосовані штрафні санкції, передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню звернення готівки» від 12.06.1995 № 436/95, за перевищення встановлених лімітів залишку готівкових грошових коштів в касах на підприємство, що допустили порушення норм по регулюванню готівкового грошового обігу, накладається штраф в двократному розмірі суми виявленої понадлімітної готівки за кожен день.

Суди попередніх інстанцій помилково вважали, що внесення підзвітною особою ОСОБА_4, отриманих на підставі видаткового ордера №235/1 з каси КПТМ «Каховтеплокомуненерго» готівкових коштів до каси банку для перерахування ТОВ «Авто-Технологія» в оплату за придбання автомобіля ВАЗ 210994 згідно договору поставки №1/1 від 21.03.2008, є безготівковою операцією, у зв?язку з чим дотримання вищезазначених вимог при визначенні розміру перевищення ліміту каси та правильність здійсненого розрахунку штрафних санкцій підлягає встановленню.

В частині, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено, судові рішення не оскаржуються.

Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 в частині задоволених позовних вимог Державного комунального підприємства теплових мереж «Каховтеплокомуненерго» до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними (недійсними) рішень скасувати, з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун