Ухвала суду № 47456252, 16.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2015 року м. Київ К/9991/5436/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Маринчак Н.Є.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року

у справі № 0670/3432/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Попільнянський спецкар'єр»

до Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року, позов Відкритого акціонерного товариства «Попільнянський спецкар'єр» (далі - ВАТ «Попільнянський спецкар'єр»; позивач) до Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області (далі - Попільнянська МДПІ Житомирської області; відповідач) задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000202301/0 від 27 вересня 2010 року та № 0000202301/1 від 04 листопада 2010 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 21 063,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Попільнянський спецкар'єр» 3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Попільнянська МДПІ Житомирської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Попільнянський спецкар'єр» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у період з 01 листопада 2008 року по 30 червня 2010 року, за результатами якої складено акт № 697/23-01/03443732 від 16 вересня 2010 року.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення товариством підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним заявленням до бюджетного відшкодування в червні 2010 року суми податку на додану вартість у розмірі 21 063,00 грн.

Такий висновок податковим органом зроблено з урахуванням акту № 330/23-01/03443732 від 16 квітня 2010 року про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки позивача, в якому вказано про завищення ним від'ємного значення з податку на додану вартість за лютий 2010 року внаслідок безпідставного віднесення до податкового кредиту в листопаді 2008 року сум податку на додану вартість, сплачених Відкритому акціонерному товариству «Бехівський спеціалізований кар'єр» в ціні придбаних основних засобів (автомобілів, технологічних установок та комплектуючих), без мети їх використання у власній господарській діяльності.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000202301/0 від 27 вересня 2010 року, яким товариству з огляду на вказане порушення зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) податку на додану вартість у розмірі 21 063,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, скаргу позивача залишено без задоволення та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000202301/1 від 04 листопада 2010 року.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, який у подальшому приймає участь у формуванні сум бюджетного відшкодування, є факт реального здійснення операцій з придбання основних фондів з метою їх використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг), а також оформлення відповідних операцій первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

В наведеному випадку судами з'ясовано, що реальний характер господарських операцій з придбання позивачем основних засобів (автомобілів, технологічних установок, комплектуючих) у ВАТ «Бехівський спеціалізований кар'єр» та їх використання у власній господарській діяльності товариства підтверджується належним чином оформленими актами прийому-передачі основних фондів, податковими накладними, актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, актами переробки гірничої маси, звітами по складу готової продукції - прирейковій базі (рампі), що, відповідно, обумовлює безпідставність доводів контролюючого органу про завищення ВАТ «Попільнянський спецкар'єр» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у період з 01 листопада 2008 року по 30 червня 2010 року.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області відхилити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Маринчак Н.Є.