Ухвала суду № 47456051, 02.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2015 року м. Київ К/9991/76323/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Маринчак Н.Є.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року

у справі № 2а-2187/12/1070

за позовом Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року, адміністративний позов Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» (далі - ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед»; позивач) до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - Броварська ОДПІ Київської області ДПС; відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000042301 від 12 січня 2012 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» понесені ним судові витрати в розмірі 2 146,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Броварська ОДПІ Київської області ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2012 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за червень 2011 року, за результатами якої складено акт № 2049/23-1/21651322 від 27 грудня 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042301 від 12 січня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 320 360,00 грн. (320 359,00 грн. - основний платіж, 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення підприємством пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних на його адресу ФОП ОСОБА_3 за нікчемним правочином (договором № У-366-09 від 01 лютого 2009 року про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом).

Зазначений висновок податковим органом зроблено з огляду на акт перевірки контрагента позивача № 78/17-2/НОМЕР_1 від 27 вересня 2011 року, в якому викладено думку про те, що укладені зазначеним суб'єктом підприємницької діяльності з Товариством з обмеженою відповідальністю «Югресурспостач» правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що, на переконання відповідача, обумовлює і нікчемність договору № У-366-09 від 01 лютого 2009 року, укладеного між ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» та ФОП ОСОБА_3

Задовольняючи адміністративний позов повністю, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Як з'ясовано судами, реальний характер господарських операцій з придбання позивачем транспортно-експедиційних послуг у ФОП ОСОБА_3 підтверджується належним чином складеними рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними, довідкою Публічного акціонерного товариства «Сітібанк» № 12-1506/04-01-1 від 07 червня 2012 року, якою засвідчується оплата наданих контрагентом послуг, листами дистриб'юторів та філій підприємства, в яких вказано про отримання в червні 2011 року через перевізника ФОП ОСОБА_3 товарів від ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед».

Враховуючи викладене, а також з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника податку, слід погодитись з доводами судових інстанцій про відсутність у відповідача в даній ситуації правових підстав для прийняття оскаржуваного акту індивідуальної дії.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби відхилити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Маринчак Н.Є.