Постанова № 47455254, 24.07.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 липня 2015 р. Справа № 802/1861/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України в Вінницькому районі (далі - УПФУ в Вінницькому районі, позивач) з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач) про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача утворилася заборгованість перед УПФУ в Вінницькому районі зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4572,42 грн. Зазначену суму заборгованості відповідач в добровільному порядку не сплачує, в зв'язку з чим поданий цей адміністративний позов.

Ухвалою від 30.06.2015 суд відкрив скорочене провадження у справі, оскільки відповідно до пункту 4 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, застосовується скорочене провадження. Зазначеною ухвалою суд запропонував відповідачу в 10-денний строк з дня одержання ухвали через відділ прийому суду або через відділення поштового звязку подати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Копію ухвали про відкриття скороченого провадження відповідач отримав 10.07.2015, однак письмових заперечень проти позову не направив.

Беручи до уваги те, що відповідач своїм правом заперечити проти позовних вимог не скористався, суд розглянув справу в порядку скороченого провадження за наявними в ній доказами.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з такого.

ФОП ОСОБА_1 зареєстрований в УПФУ в Вінницькому районі та відповідно до ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є платником єдиного соціального внеску.

Відносини зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08 липня 2010 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону 2464 (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник єдиного внеску зобовязаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до п. 3.2. розд. 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 08.10.2010 за № 22-2 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

За приписами п. 4.6. Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" (далі - Інструкція), затвердженої Постановою правління ПФУ за № 21-5 від 27.09.2010 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 27.10.2010 за № 994/18289 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) зазначена категорія платників (фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування) самостійно обчислює для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць.

Платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до п. 6.3. Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або інформація територіальних органів органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування (зменшення) сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях

розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті;

б) якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

в) якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому підпунктом "а" цього пункту, вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску, або актом про суми розбіжностей щодо сум доходу (прибутку), заявлених у звітності до Пенсійного фонду та задекларованих у річній податковій декларації фізичними особами - підприємцями чи особами, які забезпечують себе роботою самостійно, або повідомленням-розрахунком на всю суму донарахованого (зменшеного) єдиного внеску.

За правилами п.7 ч. 1 ст. 13 Закону 2464 Пенсійний фонд та його територіальні органи мали право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону 2464 територіальні органи ПФУ за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога пре сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом 10 робочих днів із дня одержання вимоги страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та фінансових санкцій.

У разі, якщо платник єдиного внеску, який одержав вимогу, протягом 10 робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму, або не узгодив вимогу з відповідним органом ПФУ, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 робочих днів після отримання, відповідний орган ПФУ звертається в установленому Законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган ПФУ також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу ПФУ з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

В порушення вимог ч. 2 ст. 6, ст. 9 Закону 2464 та п. 4.6 Інструкції відповідачем не нараховувались та не сплачувались в установлені строки суми єдиного внеску за 2012 рік.

В звязку з цим, управлінням Пенсійного фонду у повідомленні-розрахунку була визначена сума єдиного внеску за 2012 рік, яка підлягає доплаті в розмірі, 4572,42 грн.

Суд установив, що відповідачеві була направлена вимога про сплату боргу № 253 від 21.02.2013 (а. с. 6) та повідомлення-розрахунок № 276 на суму 4572,42 грн. (а. с. 8).

Відповідно до п. 6.4. Інструкції якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата

Протягом 10 робочих днів дана вимога не сплачена та у встановлені законом строки не оскаржена

Станом на день розгляду справи докази сплати відповідачем заборгованості в сумі 4572,42 грн. до суду не надходили.

За правилами п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з проведенням адміністративної реформи", відповідно до яких органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

З урахуванням наведеного та зважаючи, що факт заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішений на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Вінницькому районі (код ЄДРПОУ 20098343) на р/р 37199104000203 ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4572 (чотири тисячі пятсот сімдесят дві) грн. 42 (сорок дві) коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку визначеному ст. 254 КАС України.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович