Ухвала суду № 47454436, 23.07.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/763/2015(м)

265/3322/15-ц

Головуючий першої інстанції Міхєєва І.М.

Категорія 24 Доповідач Зайцева С.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«23 липня » 2015 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: Зайцевої С.А.

Суддів: Пономарьової О.М.,Попової С.А.

при секретарі Костенко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації « Маріупольгаз » на ухвалу судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 травня 2015 року у справі за заявою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз » про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за послуги газопостачання з боржника ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2015 року заявник ПАТ по газопостачанню та газифікації « Маріупольгаз» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за послуги газопостачання з боржника ОСОБА_1 у розмірі 967,83 грн. за період з 01 січня 2013 року по 01 травня 2015 року та витрати по сплаті судового збору у розмірі 121,80 грн.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 28 травня 2015 року у прийнятті заяви відмовлено .

В апеляційній скарзі ПАТ по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу судді скасувати. В обґрунтування скарги зазначає, що заявником надані докази як договірних відносин з боржником, так і наявності заборгованості споживача ОСОБА_1 Суддя не звернув уваги,що 13 серпня 2013 року боржник уклав договір про надання населенню послуг з газопостачання. Повідомлення від 14 березня 2015 року про наявність заборгованості на надані послуги з газопостачання було особисто під підпис вручено боржнику. Також надано розрахунок заборгованості ,з якого вбачається ,що боржник не здійснював оплату за надані послуги ,хоча прийняв на себе обов*язок по сплаті відповідно укладеного договору . Сама ж наявність факту невиконання договірних зобов'язань без зазначення причин не є доказом виникнення спору про право та підставою для відмови у видачі судового наказу.

У судовому засіданні апеляційного суду представник ПАТ по газопостачанню та газифікації « Маріупольгаз» , що діє за довіреністю ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги.

Боржник у судове засідання не з*явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи (а.с.36) . Відповідно ч.2 ст.305 ЦПК України його неявка не перешкоджає розглядові справи .

Заслухавши суддю доповідача,пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу , суддя виходив з того, що із матеріалів справи вбачається спір про право.

Між тим, погодитися з ухвалою суду неможливо, оскільки вона не ґрунтується на законі та матеріалах справи, постановлена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Згідно роз'яснень, які викладені в п. 13 постанови N 14 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" (далі - Постанова), якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг.

Пунктом 9 постанови визначено, що наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Із доданого до заяви розрахунку вбачається, що заявником заявлено вимогу про стягнення заборгованості, що утворилась з 01 січня 2013 року по 01 травня 2015 року тобто в межах трирічного строку ( а.с. 13).

Матеріали справи містять письмовий договір від 13 серпня 2013 року про надання ОСОБА_1, як споживачу та членам її сім'ї, послуг з газопостачання. Пункт 25 даного договору містить зауваження щодо наявності боргу споживача станом на 01.07.2013 року у сумі 164,79 грн. Договір ОСОБА_1 підписаний ( а.с. 11 ).

Згідно виписки з лицевого рахунку у квартирі АДРЕСА_1 окрім боржника ОСОБА_1 зареєстровані її неповнолітні діти : донька Марія ,ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька Катерина ,ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).

Крім того, повідомлення від 14 березня 2015 року про наявність заборгованості споживач ОСОБА_1 отримала особисто ( а.с. 12 ).

Отже, виконавець послуг надав суду документи про наявність суб'єктивного права у заявника; документи, які підтверджують порушення суб'єктивного права; документи, які підтверджують виникнення права вимоги; договір про надання таких послуг; та докази визнання споживачем заборгованості.

За таких обставин, суддя , вдавшись в обговорення суб'єктивного складу споживачів, які проживають за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 , вийшов за межі питань, які суд мав перевірити у порядку статті 96 та 100 ЦПК України, чим порушив процесуальне право та прийшов до передчасного висновку про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Враховуючи викладене,апеляційний суд вважає, що допущені суддею порушення норм процесуального права є підставою для скасування ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 307,312,315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації « Маріупольгаз » - задовольнити .

Ухвалу судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 травня 2015 року скасувати, справу повернути до цього ж суду на новий розгляд .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді :