Ухвала суду № 47453884, 23.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/469/15 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

23 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тема-Б» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тема-Б» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у Київській області, в якому просили суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.08.2014 № 0001982201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини та надано не вірну правову оцінку діям відповідача щодо підстав та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у період з 31.07.2014 року по 06.08.2014 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Тема-Б» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Юнайтед Гросеріс» (код за ЄДРПОУ 33750130) за серпень 2013 року.

За результатами перевірки складено Акт від 06.08.2014 №406/10-13-22-02/36460480, де зазначено встановлені під час перевірки порушення податкового законодавства України, зокрема, встановлено порушення п.п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження у перевіряємому періоді сум податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 64 765,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області, яку реорганізовано у ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.08.2014 №0001982201, яким ТОВ «Тема-Б» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 97 147,00 грн., з яких 64 765,00 грн. - за основним платежем, та 32 382,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками адміністративного (досудового) оскарження висновки Акту перевірки та прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення - залишено без змін.

Вважаючи висновки податкового органу необґрунтованими позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач здійснив визначення сум податкового кредиту на підставі належним чином оформлених податкових накладних відповідно до чинного законодавства України, а висновки акту перевірки є необґрунтованими.

З такими висновками суду першої інстанції, також погоджується і колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пп. 201.6 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок, як попередня оплата (аванс).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Тема-Б» є юридичною особою, ідентифікаційний код 36460480, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області.

У перевіряємий період ТОВ «Тема-Б» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Юнайтед Геосервіс».

Згідно Договору від 13.08.2013 № 130813 ТОВ «Юнайтед Гросеріс» (Постачальник) зобов'язувалось поставити, а ТОВ «Тема-Б» (Покупець) прийняти та оплатити товар (рис в'єтнамський) згідно умов даного Договору.

За наслідком виконання умов даного договору ТОВ «Юнайтед Гросеріс» оформлено: видаткові накладні, а саме: № РН-0000233 від 14.08.2013 на суму 129 800,00 грн., у т.ч. ПДВ - 21 633,33 грн., № РН-0000241 від 20.08.2013 на суму 129 800,00 грн., у т.ч. ПДВ - 21 633,33 грн., № РН-0000258 від 30.08.2013 на суму 129 140,00 грн., у т.ч. ПДВ - 21 523,33 грн.; податкові накладні, а саме - № 16 від 14.08.2013 на суму 129 800,00 грн., у т.ч. ПДВ - 21 633,33 грн., № 22 від 20.08.2013 на суму 129 800,00 грн., у т.ч. ПДВ - 21 633,33 грн. та № 36 від 30.08.2013 на суму 129 140,00 грн., у т.ч. ПДВ - 21 523,33 грн.,

Суми податку на додану вартість, сплачені в ціні товарів, включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрах податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій за перевіряємий період.

Вказані обставини не заперечуються податковим органом та підтверджуються відомостями, викладеними в Акті перевірки.

Тобто, первинні документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Колегія суддів, зазначає, що контрагент позивача на момент складання податкових накладних був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку та мав свідоцтво про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Зі змісту Акту перевірки слідує, що висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на обставинах, викладених в Акті Житомирської ОДПІ від 14.11.2013 № 3195/22-01/33750130/0100 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Юнайтед Гросеріс» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «АТБ Маркет», ТОВ «Тема-Б» за серпень 2013 року.

На думку податкового органу, ТОВ «Юнайтед Гросеріс» здійснювало діяльність спрямовану на надання податкової вигоди третім особам, у зв'язку з чим фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та вказаним підприємством визнані такими, що є фіктивними та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що судова практика вирішення податкових спорів виходить із презумпції добросовісності платників податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презумується, що дії платника податків, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, які містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірними.

Подання платником податків до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо контролюючий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, які містяться у таких документах.

Доводи контролюючого органу про отримання платником податків необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватися на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника податків, зокрема, на формування податкового кредиту.

Акти перевірок контрагентів позивача не є імперативною ознакою протиправності діяльності такого суб'єкта господарювання та не може розцінюватись як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних таким суб'єктом, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо формування відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Таким чином, допущені порушення одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Правочин, що відображає здійснення фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ «Юнайтед Гросеріс», належним чином задокументовано і оформлено з дотриманням вимог бухгалтерського законодавства та відображено у податковій звітності позивача.

У той же час суд звертає увагу на те, що податковим органом у Акті перевірки не вказано жодного об'єктивного та документально підтвердженого доказу недійсності первинних документів, складених між позивачем і його контрагентом на виконання правочину, а саме - відповідного судового рішення, висновків судово-почеркознавчої експертизи, призначеної та проведеної у встановленому законом порядку, тощо.

Також відповідачем не надано будь-яких доказів, у т.ч. визначених у Акті перевірки, на підтвердження висновків про безтоварність вказаних господарських операцій між позивачем та контрагентом, які покладено у основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Натомість, позивачем надано документи, що підтверджують факт придбання товарів у вказаного підприємства, копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, позивачем надано суду докази перевезення придбаного у ТОВ «Юнайтед Гросеріс» товару, а саме товарно-транспортні накладні (а.с. 60 - 61, 64 - 65, 70 - 71) та розрахунок коригування кількості вартісних показників до податкової накладної від 13.08.2013 № 22.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено факт здійснення господарських операцій належними первинними документами, дослідженими судами першої та апеляційної інстанцій, копії яких наявні в матеріалах справи та які відповідають як за змістом, так і за своєю формою вимогам чинного законодавства, тому, бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.