Ухвала суду № 47453867, 21.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 760/6735/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Українець В.В. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Авраменко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 19 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, стягнення коштів

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року позивач звернувся в Солом'янський районний суд м. Києва з позовом до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, стягнення коштів.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 травня 2015 року позов задоволено, визнано неправомірними дії Міністерства оборони України щодо непризначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у розмірі 48-місячного грошового забезпечення в порушення вимог Закону України "Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та зобов'язано Міністерство оборони України перерахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу у розмірі 48-місячного грошового забезпечення у відповідності до ст. 16 Закону України "Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" на день встановлення інвалідності з урахуванням раніше виплачених коштів.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов залишити без розгляду, в іншому випадку в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. На думку апелянта, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини та наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу Міністра оборони України від 15.11.2010 ОСОБА_2 звільнений з військової служби у запас за станом здоров'я.

17 листопада 2010 року позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, в зв'язку з чим, йому біло виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 299 779 грн. 29 коп. В подальшому, позивачу було доплачено 127 422 грн. 60 коп.

В листопаді 2012 року, позивачу було призначено ІІ групу інвалідності та виплачено доплату одноразової грошової допомоги.

Відповідачем було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 427 201 грн. 80 коп.

03 березня 2015 року позивач звернувся до Міністерства оборони України з заявою, в якій просив провести йому перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 48-місячного грошового забезпечення на день встановлення йому інвалідності, включаючи всі види грошового забезпечення (а.с. 39-40).

31 березня 2015 року, відповідачем надано відповідь, в якій зазначено, що відповідачем правомірно було визначено розмір грошового забезпечення позивачу на підставі постанову КМУ від 28.05.2008 № 499, а не згідно ст.. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому відсутні законодавчих підстав для здійснення доплати грошової допомоги (а.с. 41-42).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 2 статті 16 Закону встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 28.05.2008 № 499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" затверджено порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення(контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб.

П. 2 вказаного порядку встановлено, що для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності чи у разі інвалідності, що сталися включно до 31 грудня 2007 р., - виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячної надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення

відповідно до Указів Президента України від 10 квітня 1996 р. N 925 та від 23 лютого 2002 р. N 173 і постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 р. N 829.

Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ст.. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що надання законодавцем КМУ права визначати порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, не дає права останньому допускати звуження прав позивача, встановлених ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду встановлений ст. 99 КАС України, оскільки про порушення своїх прав позивач дізнався з листа відповідача від 31.03.2015 року, а в суд звернувся 01.04.2015, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого ст. 99 КАС України.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.

Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 19 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 24 липня 2015 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Аліменко В.О.