Ухвала суду № 47453810, 21.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2015 рокусправа № 808/8272/14

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року у справі № 808/8272/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрокомплекс» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року ТОВ «Електрокомплекс» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.11.2014 року № 0001432201 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 78857,00 грн. та застосування штрафних санкцій (фінансових санкцій) у сумі 39428,50 грн., всього 118285,50 грн., № 0001452201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 20419 грн.; частково скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001442201 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 170973,00 грн. та застосування штрафних санкцій (фінансових санкцій) у сумі 85486,50 грн., всього 2566459,50 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що суб'єкти господарювання такі як ТОВ «Форос Сервіс», ТОВ «Грейт Опт», ПП «Електрокомплект», ТОВ «Київ Промсервіс», у своїй діяльності не створюють реальних дій по купівлі-продажу товарів, та метою діяльності яких є проведення фіктивних господарських операцій. Апелянт вказував на операції, здійснені позивачем зі своїми контрагентами, які не пов'язані з господарською діяльністю товариств, операції не підтверджені всіма первинними документами, встановлено недоцільність отримання товарів. Апелянт зазначив, що при перевірці позивача встановив, що первинні документи, які повинні підтверджувати факт здійснення господарських операцій, складені з порушеннями, зокрема товарно-транспортні накладні не підтверджують переміщення товару, тобто не можуть вважатись чинними та такими, що можуть підтвердити дійсність проведення товарної операції. Апелянт вказував, що за податковим законодавством витрати, що перевищують доходи (збитки) не можуть бути враховані в податковому обліку, з огляду на те, що операція не відповідає основному принципу господарської діяльності, не призводить до отримання прибутку, такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок інших джерел. Апелянт вказував на наявні акти податкових перевірок контрагентів позивача, які створюють певні наслідки щодо трактування відносин з ТОВ «Електрокомплекс».

Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентами податкових накладних, контрагенти позивача ТОВ «Форос Сервіс», ТОВ «Грейт Опт», ПП «Електрокомплект», ТОВ «Київ Промсервіс» є платниками податків та спроможні здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договорів з продажу піску позивачу. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентами є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з постачання товарів, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит. Суд першої інстанції зазначив, що отримання від контрагентів товару, його оплата та використання у власній господарській діяльності підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Всі первинні документи, які підтверджують ланцюг придбання, обробки та використання піску у власній господарській діяльності ТОВ «Електрокомплекс» наявні.

Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Електрокомплекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2012 року по 31.12.2013 року. За результатами перевірки 17.10.2014 року складено акт № 117/08-29-22-0108/32721642. Згідно висновків перевірки викладених у акті - ТОВ «Електрокомплекс», серед інших порушень, порушено п.п.14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, а саме, занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у перевіряємий період у розмірі 78857 грн; порушено п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК України, встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 173122 грн.; зафіксовано порушення п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 ПК України, в частині не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з постачальниками ТОВ «Донстрой плюс», ТОВ «Мега торг», ТОВ «Капіталбуд сервіс», ТОВ «Практика», ТОВ «Талер Компанія», ПП «Аннтаго», ТОВ «КФ Авіон» за період з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 3486228 грн.; встановлено завищення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року на загальну суму 3598592 грн по контрагентам покупцям; встановлено порушення пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171, п. 176.2 ст. 176 ПК України, а саме, занижено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за період грудень 2013 року на загальну суму 600 грн. Підставою для визначення таких висновків, у межах цієї справи, на думку податкового органу, є нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «Форос Сервіс», ТОВ «Грейт Опт», ПП «Електрокомплект», ТОВ «Київ Промсервіс», відсутність об'єктів оподаткування та не можливість реального здійснення операцій.

На підставі акту перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області 10.11.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0001432201, яким ТОВ «Електрокомплекс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 118285,50 грн., з яких за основним платежем - 78857,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 39428,50 грн., податкове повідомлення-рішення № 0001442201, яким ТОВ «Електрокомплекс» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 259683,00 грн., з яких за основним платежем - 173122,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 86561,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0001452201, яким ТОВ «Електрокомплекс» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 20419 грн., за період листопада 2013 року.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Форос Сервіс» (продавець) 02.12.2012 року було укладено договір поставки № 443, згідно якого ТОВ «Форос Сервіс» продав товар (електротовари) який передав згідно видаткових накладних в асортименті, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Господарські взаємовідносини з ТОВ «Форос Сервіс» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «Форос Сервіс» видало ТОВ «Електрокомплекс» податкові накладні за період січня, лютого, квітня 2013 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ТОВ «Електрокомплекс» сплатило за отримані електротовари відповідно до видаткових накладних. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень та виписками по банківським рахункам про рух коштів.

В матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних за період січня, лютого, квітня 2013 року, відповідно до яких транспортування електротоварів (щит розподільчий, щит лічильниковий, пост керування колоночний та інше), здійснювалось продавцем за договором від 02.12.2012 року № 443, замовником та вантажовідправником транспортування вказано ТОВ «Форос Сервіс», вантажоодержувачем вказано ТОВ «Електрокомплекс», пункт навантаження товару м. Дніпропетровськ, пункт навантаження м. Донецьк, пункт розвантаження м. Запоріжжя.

Встановлено, що між ТОВ «Електрокомплекс» (покупець) та ТОВ «Грейн Опт» (продавець) 24.05.2013 року було укладено договір поставки № 451, згідно якого ТОВ «Грейн Опт» продав товар (електротовари в асортименті) який передав згідно видаткових накладних, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Господарські взаємовідносини з ТОВ «Грейн Опт» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «Грейн Опт» видало ТОВ «Електрокомплекс» податкові накладні за період травень, червень, серпень 2013 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ТОВ «Електрокомплекс» сплатило за отримані електротовари відповідно до видаткових накладних. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень та виписками по банківським рахункам про рух коштів. В матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних за період травень, червень, серпень 2013 року, відповідно до яких транспортування електротоварів (щит розподільчий, шафа керування, щиток розподільчий, інше), здійснювалось продавцем за договором, замовником та вантажовідправником транспортування вказано ТОВ «Грейн Опт», вантажоодержувачем вказано ТОВ «Електрокомплекс», пункт навантаження товару м. Дніпропетровськ, пункт навантаження м. Донецьк, пункт розвантаження м. Запоріжжя.

Також встановлено, що між ТОВ «Електрокомплекс» (покупець) та ТОВ «Електрокомплект» (продавець) було укладено договір поставки, згідно якого ТОВ «Електрокомплект» поставив товар (електротовари в асортименті) який передав згідно видаткових накладних, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Господарські взаємовідносини з ТОВ «Електрокомплект» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «Електрокомплект» видало ТОВ «Електрокомплекс» податкові накладні за період серпень, жовтень, листопад 2012 року, січень, березень, червень, липень, вересень, листопад грудень 2013 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ТОВ «Електрокомплекс» сплатило за отримані електротовари відповідно до видаткових накладних. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень та виписками по банківським рахункам про рух коштів. В матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних, відповідно до яких транспортування електротоварів (щит розподільчий, шафа керування, щиток розподільчий, інше), здійснювалось продавцем за договором, замовником та вантажовідправником транспортування вказано ТОВ «Електрокомплект», вантажоодержувачем вказано ТОВ «Електрокомплекс», пункт навантаження товару м. Дніпропетровськ, пункт навантаження м. Київ, пункт розвантаження м. Запоріжжя.

Також встановлено, що між ТОВ «Електрокомплекс» (покупець) та ТОВ «Київ Промсервіс» (продавець) було укладено усний договір поставки, за умовами домовленості якого ТОВ «Київ Промсервіс» поставив товар (електротовари в асортименті) який передав згідно видаткових накладних, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Господарські взаємовідносини з ТОВ «Київ Промсервіс» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання усного договору ТОВ «Київ Промсервіс» видало ТОВ «Електрокомплекс» податкові накладні за період січень, квітень 2013 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ТОВ «Електрокомплекс» сплатило за отримані електротовари відповідно до видаткових накладних. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень та виписками по банківським рахункам про рух коштів. В матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних, відповідно до яких транспортування електротоварів (щит розподільчий, шафа керування, щиток розподільчий, інше), здійснювалось продавцем за договором, замовником та вантажовідправником транспортування вказано ТОВ «Київ Промсервіс», вантажоодержувачем вказано ТОВ «Електрокомплекс», пункт навантаження товару м. Дніпропетровськ, пункт навантаження м. Київ, пункт розвантаження м. Запоріжжя.

Основними видами діяльності ТОВ «Електрокомплекс» відповідно до виписки з ЄДРПОУ є інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах. ТОВ «Електрокомплекс» в подальшому було використано придбані товари, продано їх іншим суб'єктам господарюванння, зокрема ВАТ «Запоріжсталь», ПАТ «Завод напівпровідників», ПП «Елсі», ТОВ «Аврора Девелопмент», ТОВ «Оніс», ПрАТ «Азовелектросталь», ТОВ «Співдіружність Буд», ТОВ «Аіс-Еко», ВАТ «Південний гірничозбагачувальний комбінат», що підтверджується видатковими накладними, за якими ТОВ «Електрокомплекс» передав електротовари вищевказаним суб'єктам господарювання.

В акті перевірки відповідач зазначає, що ТОВ «Електрокомплекс» знаходиться за місцем реєстрації у орендованому приміщенні (договір оренди нежитлового приміщення), тобто податкова інспекція не заперечує проти наявності у позивача певної площі, де можуть розміщуватись товари, придбані для наступного продажу.

ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області у своїх доводах щодо трактування господарських відносин між ТОВ «Електрокомплекс» та його контрагентами посилається на наявні акти перевірок відносно ТОВ «Електрокомплект» та ТОВ «Київ Промсервіс», що створює на думку податкового органу для позивача певні наслідки.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Відповідно до п. 138.1, п. 138. 2 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Відповідно до п. 138.6 ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно п. 198.2., 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій ТОВ «Електрокомплекс» з ТОВ «Форос Сервіс», ТОВ «Грейт Опт», ПП «Електрокомплект» та ТОВ «Київ Промсервіс» у зв'язку з фактичними підтвердженнями реальності господарських операцій з даними контрагентами. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договори, які були укладені та діяли між позивачем з контрагентами на предмет продажу товарів - визнані судом недійсними або розірвані з ініціативи сторін. Податкова інспекція не наділена правом визначати, які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Колегія суддів вважає, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області необґрунтувала невизнання господарських операцій з придбання товару між ТОВ «Електрокомплекс» та ПП «Електрокомплект», ТОВ «Київ Промсервіс», висновки про нереальність господарських операцій ґрунтуються лише на наявності актів про неможливість проведення зустрічних звірок: ТОВ «Електрокомплекс», складений ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 06.08.2014 року № 4043/26-56-22-03-09/30783141, та щодо ТОВ «Київ Промсервіс», складений ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 12.05.2014 року № 292/26-51-22-03/35871939. Однак вищевказаними актами про неможливість проведення зустрічних звірок не досліджувались взаємовідносини ТОВ «Електрокомплекс» з ПП «Електрокомплект», ТОВ «Київ Промсервіс», висновки щодо безтоварності господарських відносин відсутні, зустрічна звірка, а тим більше неможливість її проведення не є податковою перевіркою, ними не доводиться безтоварність взаємовідносин позивача з його контрагентами.

Матеріали справи підтверджують реальність здійснення контрагентами позивача господарських відносин, виконання договорів. ТОВ «Електрокомплекс» має достатні технічні та технологічні можливості щодо прийняття товару та використання його у власній господарській діяльності, перепродажу.

Головною ознакою по комерційній корисності від придбаного товару є його використання у своїй власній діяльності. Витрати, здійсненні позивачем як засіб оплати за отриманий від контрагентів товар підтверджуються копіями платіжних доручень та банківськими виписками. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, у процесі отримання а потім використання товару, майновий стан та наявність активів у позивача змінювалась.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ТОВ «Електрокомплекс» правомірно віднесено суми сплачені при отримані товарів (електротовари в асортименті) до сум валових витрат та правомірно сформовано податковий кредит.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесених ним податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року у справі № 808/8272/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук