Ухвала суду № 47453353, 24.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/743/15-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина В.Л., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Левицької З.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкової вимоги та рішення,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року публічне акціонерне товариство «Енергетична компанія «Севастопольенерго» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м.Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання недійсною та скасування податкової вимоги від 18.02.2015р. №598-23 про сплату податкового боргу в сумі 2 579 635 грн., визнання протиправним та скасування рішення №65 від 20.02.2015р. про опис майна в податкову заставу та зобов'язання списати податковий борг у розмірі 2 579 635 грн.

Позов обґрунтовувало тим, що у зв'язку зі зміною місцезнаходження юридичної особи ПАТ «ЕК «Севастопольенерго» з тимчасово окупованої території м.Севастополя на територію материкової України, на підставі п.15.1 ст.15 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», підлягає списанню борг підприємства по сплаті авансових внесків з податку на прибуток сформований за період з 30.03.2014р. У зв'язку з цим, на думку позивача, дії ДПІ у м.Херсоні по визначенню товариству податкового боргу та арешту майна є протиправними та грубо порушують права ПАТ «ЕК «Севастопольенерго» як платника податків.

За наслідками розгляду адміністративного позову Херсонським окружним адміністративним судом 01 квітня 2015 року ухвалено постанову про задоволення позову ПАТ «ЕК «Севастопольенерго».

Суд першої інстанції визнав протиправною та скасував податкову вимогу ДПІ у м.Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області від 18.02.2015р. №598-23 про сплату нарахованого податкового боргу по авансових внесках з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у розмірі 2 579 635 грн.; визнав протиправним та скасував рішення відповідача про опис майна в податкову заставу №65 від 20.02.2015р., а також зобов'язав ДПІ у м.Херсоні повторно розглянути питання щодо списання податкового боргу ПАТ «ЕК «Севастопольенерго» в сумі 2 579 635 грн.

Приймаючи означене рішення, Херсонський окружний адміністративний суд, з посиланням на ст.15 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», виходив з того, що відмова контролюючого органу у списанні податкового боргу є протиправною, оскільки в силу Закону у ДПІ виникає беззаперечний обов'язок щодо списання податкового боргу, суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань за будь-якими податками (зборами, обов'язковими платежами), що виникли з моменту тимчасової окупації у разі перереєстрації місцезнаходження платника податку з тимчасово окупованої території на іншу територію України. За цих обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу винесені податковим органом неправомірно, безпідставно та у порушення положень чинного податкового законодавства України.

В апеляційній скарзі ДПІ у м.Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить апеляційний суд скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову в задоволенні позову ПАТ «ЕК «Севастопольенерго».

В своїй скарзі апелянт зазначає, що ст.15 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» застосовується у разі евакуації бізнесу з тимчасово окупованої території України (перенесення основних фондів, евакуація співробітників тощо), а не у разі лише зміни місцезнаходження юридичної особи. Списання податкового боргу можливе лише у разі визнання його безнадійним за заявою платника податків, поданою в порядку і у випадках, передбачених чинним Податковим кодексом України.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, позачерговими зборами акціонерів ПАТ «ЕК «Севастопольенерго» 25.12.2014р. було прийнято рішення про внесення змін до Статуту товариства щодо зміни його місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України, відповідно до Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

25.12.2014р. було внесено зміни до Статуту позивача та проведено реєстрацію зміни місця знаходження юридичної особи ПАТ «ЕК «Севастопольенерго» з тимчасово окупованої території міста Севастополя на територію материкової України за адресою: м.Херсон, вул.Перекопська, 178. Підприємство взято на податковий облік до ДПІ у м.Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області.

Відповідно до інтегрованих даних платника податків ПАТ «ЕК «Севастопольенерго», відкритих в ДПІ у м.Херсоні, станом на 19.02.2015р. за зазначеним підприємством обліковується податковий борг по авансових внесках з податку на прибуток в сумі 2848671 грн., створений за рахунок нарахувань авансових внесків згідно податкової декларації з податку на прибуток від 03.03.2014р. №9091104311 по термінах сплати березень 2014 року -січень 2015 року.

У зв'язку з наявністю у підприємства податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями ДПІ у м. Херсоні 18.02.2015р. прийнято податкову вимогу №598-23, відповідно до якої позивача зобов'язано сплатити податковий борг в сумі 2579635 грн. по авансових внесках з податку на прибуток за березень-грудень 2014 року.

Крім цього податковим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 20.02.2015р. № 65.

25.02.2015р. ПАТ «ЕК «Севастопольенерго» звернулося до ДПІ у м. Херсоні із заявою про списання податкового боргу, визначеного податковою вимогою від 18.12.2015р. №598-23 в сумі 2 579 635 грн., на підставі п.15.1 ст.15 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України». Відповідь податкового органу на даний лист в матеріалах справи відсутня.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу винесені податковим органом неправомірно, так як на підставі п.15.1 ст.15 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» заборгованість ПАТ «ЕК «Севастопольенерго» в сумі 2579635 грн. по авансових внесках з податку на прибуток за березень-грудень 2014 року підлягає списанню. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» №1636-VII від 12 серпня 2014 року, початком тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя вважається дата набрання чинності Резолюцією №68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України.

В окремих випадках, прямо визначених цим Законом, початком тимчасової окупації вважається дата набрання чинності Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Згідно підпункту а) пункту 15.1 статті 15 вказаного Закону будь-якій юридичній особі - резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України списується податковий борг, суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань за будь-якими податками (зборами, обов'язковими платежами), що виникли з моменту тимчасової окупації.

Аналізуючи положення вищенаведених правових норм, колегія суддів доходить висновку, що головними умовами для списання податкового боргу юридичній особі - резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України, є: зміна місцезнаходження платником податків з тимчасово окупованої території на іншу територію України та виникнення податкового боргу з моменту тимчасової окупації, тобто, з 27.03.2014р. - дати набрання чинності Резолюцією №68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що зміна місцезнаходження платником податків з тимчасово окупованої території на іншу територію України безвідносно до моменту виникнення податкового боргу є достатньою підставою для списання такого податкового боргу і чинним законодавством не вимагається як обов'язкова умова для такого списання перевезення платником податків обладнання та матеріальних активів з окупованої території.

В даному випадку, на думку колегії суддів, має місце невірне тлумачення податковим органом положень чинного законодавства, адже згідно підпункту б) пункту 15.1 статті 15 Закону перенесення місця своєї діяльності з тимчасово окупованої території на іншу територію України та вивезення основних засобів і малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать юридичним особам, для подальшого використання у господарській діяльності, є необхідною умовою лише для набуття права платником податків на звільнення від будь-якого оподаткування (у тому числі згідно із статтею 271 Митного кодексу України) таких основних засобів та для включення до складу витрат з метою оподаткування податком на прибуток підприємств підтверджених належним чином витрат, понесених у зв'язку з евакуацією основних засобів та запасів з тимчасово окупованої території на іншу територію України, 100 відсотків амортизації основних засобів, що евакуюються з тимчасово окупованої території України та були введені в експлуатацію на іншій території України тощо.

Безпосередньо для списання податкового боргу платника податків достатньою умовою є зміна місцезнаходження платником податків з тимчасово окупованої території на іншу територію України, але, як вже зазначалося вище, за умов виникнення такого боргу з моменту тимчасової окупації.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується ДПІ у м.Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області податковий борг ПАТ «ЕК «Севастопольенерго» виник за рахунок несплати авансових внесків згідно податкової декларації з податку на прибуток від 03.03.2014р. №9091104311 по термінах сплати 30.03.2014р. - 30.12.2014р.

Оскільки Резолюція Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй № 68/262 про підтримку територіальної цілісності України набрала чинності 27 березня 2014 року, а податковий борг підприємства виник з 30 березня 2014 року, тобто після набрання чинності зазначеної Резолюції та, відповідно, після початку тимчасової окупації, колегія суддів погоджується з висновком Херсонського окружного адміністративного суду, що зазначений податковий борг має бути списано податковим органом, а податкова вимога відповідача від 18.02.2015р. №598-23 та рішення №65 від 20.02.2015р. про опис майна в податкову заставу - скасовані.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкової вимоги та рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Судді: Романішин В.Л.

Єщенко О.В.