Постанова № 47452664, 27.01.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2011 р.

справа № 2а-173/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Мельник В.В. Проценко О.А.

при секретарі судового засідання: Потапові К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області.

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2009 року.

у справі №2а-173/09/0870 (категорія статобліку –6.9)

за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області

до Комунального підприємства «Ремонтно –експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків», м. Запоріжжя

про стягнення економічних стягнень .,-

Встановила:

У січні 2009 року Державна інспекція з контролю за цінами в Запорізькій області звернулась із позовом до Запорізького окружного адміністративного суду, в якому просила стягнути з комунального підприємства «Ремонтно –експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків»суму економічних санкцій у розмірі 2366,73 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2009 року у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано посиланням на те, що оскільки отримувачем виручки з продажу населенню гарячої води фактично є Концерн «Міські теплові мережі», то вимоги про стягнення з відповідача економічних санкцій не ґрунтуються на законі.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Державна інспекція з контролю за цінами в Запорізькій області звернулась із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на невірне застосування судом норм процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2009 року у справі №2а-173/09/0870.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив, що відповідно до ч.ч. 1,2 п. 1.6 Інструкції про порядок застосування економічних, фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції та Міністерства фінансів України від 03.12.2001р. № 298/519, сума необґрунтовано одержаної виручки та штрафи підлягають вилученню до відповідного бюджету на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами та перераховуються суб’єктами підприємницької діяльності за належністю самостійно. Отже, обов’язок по сплаті сум економічних санкцій покладено на відповідача.

Апелянт зазначив, що при прийнятті рішення про відмову в задоволені позовних вимог судом першої інстанції не визнано протиправним та не скасовано рішення Позивача про застосування економічних санкцій від 12.01.08р. №2. Таким чином, суд не вважає рішення Позивача протиправним. Правомірне рішення Позивача, в свою чергу, підлягає виконанню відповідно до ч.1,2 п.1.6.інструкції порядок застосування економічних, фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

Представники сторін у судове засідання не прибули. Про час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, з 27.11.2007р. по 05.12. 2007 р. Державною інспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області на вимогу Прокуратури Запорізької області проведено перевірку Комунального підприємства «Ремонтно –експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків» з питань дотримання державної дисципліни цін при встановленні та нарахуванні плати за житлово –комунальні послуги мешканцями гуртожитку, який розташовано за адресою м. Запоріжжя, вул. Фільтрова, 2. За результатами перевірки складено акт № 1074 від 07.12.2007 р.

На підставі акту перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області прийнято Рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №2 від 12.01.2008 р., згідно якого відповідно до п.15 ст.2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р.», ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», п. 1.3

Інструкції про порядок застосування економічних, фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами з відповідача підлягає вилученню до бюджету сума необґрунтованої виручки –788, 91 грн. та штраф у розмірі 200% від суми необґрунтованої виручки 1577,82 грн. разом 2366,73 грн.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції про порядок застосування економічних, фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298 /519 сакрги на рішення про застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій, прийняті органами державного контролю за цінами, можуть направлятися керівниками цих органів або Державній інспекції з контролю за цінами. У разі незгоди з прийнятим рішенням спір про визнання його недійсним вирішується судом.

Як свідчать матеріали справи, на момент розглядуспору у судах першої та апеляційної інстанції рішення позивача від 12.01.08 р. відповідачем не оскаржено. Назване рішення не є зміненим або скасованим. Сума штрафних санкцій відповідачем не сплачена. За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення до бюджету штрафних санкцій у сумі 2366, 73 грн. є обґрунтованими та відповідають діючому законодавству.

Посилання суду першої інстанції на ту обставину, що надлишково нарахована сума за спожите населенням тепло і гарячу воду фактично отримана Концерном «Міські теплові мережі»і рішення позивача не ґрунтується на законі, не приймається колегією суддів, оскільки

предметом позову в даній справі є примусове виконання рішення позивача від 12.01.2008 № 2 про застосування до КП "РЕПОГ" економічних санкцій на загальну суму 2366 грн. 73 коп., а не правомірність вказаного рішення.

Відповідно до діючого законодавства, оскарження дій та рішень суб’єкта владних повноважень повинно здійснюватись шляхом подання адміністративного позову. При розгляді якого відповідач має право просити суд застосовувати строк, передбачений ст. 99 КАС України, а особа, що оспорює рішення, повинна довести наявність поважних причин, що перешкоджали їй вчасно звернутись до суду.

Однак, доказів оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій КП "РЕПОГ" до суду не надано. З моменту отримання відповідачем зазначених рішень, відповідач мав можливість звернутись до суду з приводу їх скасування, але такою можливістю не скористався.

Згідно ст.. 11 КАС, за відсутності відповідного позову, суд не мав підстав розглядати по суті зустрічні позовні вимоги КП "РЕПОГ" .

Отже, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є чинним та породжуює у сторін певні права та обов’язки.

Таким чином, частково відмовляючи у задоволенні позову, та виходячи за межі позовних вимог, суд першої інстанції не врахував норми ст. ст. 2, 11 КАС, що є підставою для скасування судового рішення відповідно до норм ст. 202 КАС.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що позов та апеляційна скарга підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що прийнято внаслідок неповного з’ясування обставин справи.

Керуючись ст. ст.195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області.

задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2009 року –скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Ремонтно –експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків», м . Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-а ЄДРПОУ 32539478 (р/р 26003051650001 МФО 313849) суму економічних санкцій у розмірі 2366, 73 грн. в доход державного бюджету Орджонікідзевського району м. Запоріжжя (на рахунок № 31110106700007 ЄДРПОУ 34677145 МФО 813015 ГУДКУ в Запорізькій області).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Постанову виготовлено у повному обсязі 04.02.2011 р.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.А. Проценко