Постанова № 47451690, 15.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2015 р. Справа№ 910/1230/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Жук Г.А.

Смірнової Л.Г.

при секретарі: Ставицькій Т.Б.

за участю представників:

від позивача: Дзюба І.М., представник за довіреністю №15/231 від 18.05.2015р.;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2015 року (підписано - 30.03.2015р.)

у справі №910/1230/15-г (Суддя: Яковенко А.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

про відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 7 348,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 7 348,21 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2015р. позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, яким застраховані майнові інтереси особи, відповідальної за завдані нею третій особі збитки, повинен відшкодувати позивачу понесені тим фактичні витрати третій особі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.03.2015 року у справі №910/1230/15-г позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» суму страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги, виплаченої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 7 348,21 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Задовольняючи позов повністю, місцевий господарський суд виходив з висновку, що до страховика від постраждалого перейшло право на відшкодування за рахунок винної особи тієї суми страхового відшкодування, що відповідає вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу за мінусом франшизи, передбаченої договором.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2015 року у справі №910/1230/15-г та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У доводах апеляційного оскарження відповідач вказував, що рішення господарського суду прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Апелянт вказував, що місцевим господарським судом не надано оцінки поясненням Караічева В.Л., водія пошкодженого автомобіля «Ford Focus» (державний реєстраційний номер BB5887AT), майнові інтереси якого застраховані позивачем. На думку апелянта, сама по собі виплата позивачем страхового відшкодування застрахованій особі не створює обов'язку у відповідача відшкодувати фактичні витрати, понесені позивачем, якщо існують сумніви відносно того, чи є особа відповідальною за завдані збитки.

За твердженням апелянта, розмір відшкодування витрат повинен знаходитися у прямому причинно-наслідкового зв'язку з винними діями особи, цивільно-правову відповідальність якої застрахував відповідач.

На думку апелянта, пошкодження передньої частини автомобіля «Ford Focus» (державний реєстраційний номер BB5887AT) сталося внаслідок удару в собаку, а отже водій іншого автомобіля, чия цивільно-правова відповідальність застрахована відповідальності за наслідки цієї події, адже удар у собаку сам по собі не є страховим випадком. Апелянт стверджував, що з цих міркувань ним на підставі експертного висновку, наданого АТ «СК Провідна», здійснено новий розрахунок і проведено виплату позивачу на відновлення задньої частини автомобіля «Ford Focus» (державний реєстраційний номер BB5887AT)у розмірі 2345,41грн., іншу частину заявлених до стягнення виплат, у тому числі стосовно виплат на відновлення деформованого заднього лівого крила автомобіля «Ford Focus» , адже його було пошкоджено наслідок попередніх ДТП, відповідач не визнав і у позові просив відмовити.

Одночасно скаржником разом з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду у даній справі.

Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 19.06.2015р., апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2015 року у справі №910/1230/15-г передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015р. у справі №910/1230/15-г (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.) вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження, а її судовий розгляд призначено на 15.07.2015р.

10.07.2015р. до Київського апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просило суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуваний судовий акт залишити без змін.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015р. у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Жук Г.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015р. прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2015 року у справі №910/1230/15-г до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Жук Г.А., Смірнова Л.Г.

У судове засідання 15.07.2015р. представники відповідача не з'явились. Про час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення 0411612879940 (вх.№09-33/26290 від 09.07.2015р.). Разом з тим, будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутнім в даному судовому засіданні від позивача до суду не надійшло.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Крім того, статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання, разом з тим, явка судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 15.07.2015р. за відсутності представників відповідача.

У судовому засіданні 15.07.2015р. представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як підтверджується матеріалами справи, 17.12.2011р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» (далі - Страховик, Позивач) та п. Караічевим Володимиром Леонідовичем (далі - Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №06/0639767/1002/11, за умовами якого Страховик застрахував майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу «Ford Focus», державний реєстраційний номер BB5887AT.

25.02.2012р. по просп. Перемоги у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода , внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля «Ford Focus», державний реєстраційний номер BB5887AT, під керуванням Караічева Володимира Леонідовича та автомобіля «Nissan», державний реєстраційний номер АA5803BB, під керуванням Лусти Оксани Миколаївни.

Від зіткнення автомобілів автомобіль «Ford Focus», державний реєстраційний номер BB5887AT , зазнав механічних пошкоджень, що підтверджується Довідкою про ДТП №8969167, наданою ВДАІ Шевченкіського РВ ГУ МВС України в м. Києві (а.с. 17-18, т. 1).

27.02.2012 року про пошкодження автомобіля «Ford Focus», державний реєстраційний номер BB5887AT та настання страхового випадку позивач був письмово повідомлений страхувальником - Караічевим Володимиром Леонідовичем, шляхом подання заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с. 13, т. 1).

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.03.2012 у справі №3/26102446/12 встановлено, що ДТП трапилося внаслідок порушень Правил дорожнього руху України водієм Лустою Оксаною Миколаївною у зв'язку з чим, вказану фізичну особу притягнуто до адміністративної відповідальності, на підставі ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом накладення штрафу в сумі 340,00грн.

У відповідності до звіту №б/н від 10.03.2012р., ФО-П Костюченко А.І. вартість відновлювального ремону застрахованого транспортного засобу становить 13 063,93 грн., а вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіціента фізичного зносу складових КТЗ, завданого власнику застрахованого транспортного засобу , становить 9693,63 грн.

Згідно з рахунком-фактурою №АКК-003766 від 05.03.2012 Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогарант АВ» вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу в результаті його пошкодження при ДТП, з урахуванням ПДВ, склала 13 168,01 грн.

Відповідно до наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Автогарант АВ» Акту виконаних робіт №АМЛ-03300 від 30.04.2012р. проведено ремонт застрахованого транспортного засобу з урахуванням ПДВ на суму 13168,01 грн.

Згідно заяви про настання страхового випадку від 27.02.2012р., страхового акту №1.1001/06/33060/S/75793 від 23.03.2012р., розрахунку страхового відшкодування від 15.03.2012р. за страховим випадком, що стався 25.02.2012р., за Договором добровільного страхування наземного транспорту №06/0639767/1002/11 від 17.12.2011р., до виплати, в якості страхового відшкодування, призначено 13 168,01 грн.

Згідно з наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №0015201 від 30.03.2012р. (а.с. 40, т. 1) на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту №06/0639767/1002/11 від 17.12.2011р. та Страхового акту №1.1001/06/33060/S/75793 від 23.03.2012р., позивач перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю «Автогарант АВ» - 13 168,01 грн.

Разом з тим, згідно з заявою Страхувальника №4803 від 26.04.2012р. про доплату страхового відшкодування, рахунком-фактурою №АКК-004007 від 24.04.2012, страховим актом №2.1001/06/33060/S/75793 від 18.05.2012, розрахунку суми доплати від 11.05.2012р. позивачем додатково було перераховано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогарант АВ» 1290,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №0024902 від 21.05.2012р.

У відповідності зі ст. 979 ЦК України та ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Виплата страхового відшкодування страхувальнику, в силу ст. 993 ЦК України, є юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення у страховика у межах фактичних витрат права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічним чином вирішено вказане питання і у статті 27 Закону України «Про страхування», за приписами якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке право позивач може реалізувати, звернувшись за виплатою і до страхової компанії (відповідача), яка застрахувала цивільну відповідальність особи, яка завдала шкоди, на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», адже за змістом ст. 3 цього Закону одним із принципів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є гарантоване забезпечення відшкодування шкоди потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції, з урахуванням вказаних норм матеріального права, погоджується з вірним висновком суду першої інстанції у тому, що позивач, виконавши свої зобов'язання перед страхувальником за Договором добровільного страхування і виплативши застрахованій ним особі страхове відшкодування, набув право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність за заподіяння шкоди транспортним засобом «Nissan» (державний реєстраційний номер АA5803BB), була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» на підставі договору у вигляді полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АА №3542837 (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, - 50000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.).

Відповідно до статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Франшиза - частина збитків, які не відшкодовуються страховиком за договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Отже, в даному випадку саме відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності автомобіля марки «Nissan» (державний реєстраційний номер АA5803BB) під керуванням Усти Оксани Миколаївни (особи, яка визнана винною у спірній ДТП) має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП за вирахуванням франшизи, а позивач, як особа, яка виплатила страхове відшкодування особі, якій завдано збитків внаслідок спірної ДТП, набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

При цьому, за приписами п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Колегія суддів вважає, що Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не регулює правовідносини, що виникають внаслідок відшкодування шкоди при використанні транспортних засобів. Такі правовідносини регулюються главою 82 Цивільного кодексу України.

Саме тому відповідач, який застрахував ризики володільця транспортного засобу транспортним засобом «Nissan» (державний реєстраційний номер АA5803BB) і який (володілець) був визнаний винним у ДТП, не звільняється від виконання своїх зобов'язань по відшкодуванню у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, заперечення відповідача про відсутність у нього обов"язку відшкодувати фактичні витрати позивача, пов'язані з відновлювальними роботами автомобіля «Ford Focus», державний реєстраційний номер BB5887AT, на суму 13 168,01 грн., є неспроможними і не ґрунтуються на суті обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З матеріалів справи слідує, що відповідач перерахував позивачу згідно платіжного доручення №53933 від 06.12.2012р. 2 345,41 грн.

Поряд з цим позивачем заявлено до стягнення з відповідача 7 348,21 грн.

Тож з урахуванням встановленого судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, яким позовні вимоги були задоволені повністю на заявлену суму.

Судова колегія відхиляє як безпредметні доводи скаржника про безпідставність вимог по нього на суму витрат позивача у розмірі 1290,00грн., сплачених згідно платіжного доручення №0024902 від 21.05.2012р. на відновлення деформації заднього лівого крила автомобіля «Ford Focus», державний реєстраційний номер BB5887AT.

Як слідує зі змісту позовних вимог, вказані виплати не були включені до складу позовних вимог.

За таких обставин справи, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, фактичні обставини справи судом першої інстанції встановлені повно та об'єктивно, доказам по справі надана належна юридична оцінка, відтак, підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення Господарського суду міста Києва немає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта (відповідача).

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2015 року у справі №910/1230/15-г залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2015 року у справі №910/1230/15-г - без змін.

2.Матеріали справи №910/1230/15-г повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Г.А. Жук

Л.Г. Смірнова