Ухвала суду № 47451512, 29.02.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"29" лютого 2012 р. № 5027/94/2012

Суддя господарського суду Чернівецької області Ніколаєв Михайло Ілліч

Розглянувши заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Тарасівці” про відвід судді у справі

За позовом прокурора Новоселицького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Тарасівської сільської ради

До відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Тарасівці” с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області

про визнання недійсним державного акту на право колективної власності на землю

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Новоселицького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Тарасівської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області звернувся з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Тарасівці” про визнання недійсним державного акту про право колективної власності на землю серія ЧВ № 000087 від 18.12.1995 року.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що на підставі рішення Тарасівської сільської ради від 03.07.1995 року затверджений державний акт про право колективної власності на землю площею 2785,0 га колгоспу “Тарасівці” с. Тарасівці, Новоселицького району. В процесі реформування колгоспу, при розпаюванні земель, сертифікати на земельну частку (пай) отримали 1581 членів даного господарства. При цьому, відповідно до договорів на право тимчасового користування землею, сільськогосподарські підприємства користувалася землями пайовиків на умовах оренди. В 2001 році колгосп “Тарасівці” припинив діяльність та був реорганізований в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Тарасівці”. При цьому, станом на 25.01.2012 року в селі Тарасівці було оформлено 1297 державних актів про право власності на земельні ділянки (паї), які були видані 1182 пайовикам СТОВ “Тарасівці”.

Крім того, 11.05.2010 року прокурором внесений протест на сесію Тарасівської сільської ради про скасування рішення ради 03.07.1995 року про затвердження державного акту про право колективної власності на землю площею 2785.0 га колгоспу “Тарасівці” як такого, що втратило чинність. Рішенням ХХУШ сесії від 21.05.2010 року протест прокурора району був задоволений. На підставі вищевикладеного прокурор просить визнати державний акт про право колективної власності на землю серія ЧВ № 000087 недійсним.

Ухвалою суду від 13.02.2012 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 23.02.2012 року за участю представників сторін (суддя Б.Є.Желік)

У зв’язку з відрядженням судді Б.Є.Желіка справу у встановленому законом порядку передано до провадження судді М.І.Ніколаєва.

У судовому засіданні 23.02.2012 року представник відповідача звернувся із клопотанням про припинення провадження у справі у зв’язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню у господарських судах України. Крім того, відповідач також зазначив, що аналогічний спір вже був предметом розгляду у господарському суді Чернівецької області, за результатом розгляду якого винесено ухвалу про припинення провадження у справі у зв’язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

У судовому засіданні 23.02.2012 року оголошено перерву до 29.02.2012 року.

У судовому засіданні 29.02.2012 року у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі відмовлено.

При цьому суд виходив з того, що даний спір має приватноправовий характер, пов'язаний із правом власності на землю, тож підвідомчій господарським судам України (аналогічну позицію викладено в Постанові Пленуму ВГС України від 17.05.2011 року №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»). Крім того, суд також зазначив, що ухвала господарського суду по справі №4/101 від 01.11.2010 року не є рішенням господарського суду по суті спору в розумінні п.2 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачає, адже сама підстава припинення провадження за п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що спір у такому випадку в господарських судах не вирішується.

Не погодившись з такою думкою суду, представник відповідача звернувся із заявою про відвід судді Ніколаєва М.І.

Відвід мотивований тим, що в порушення рішення Конституційного суду України від 01.04.2010 року суддя Ніколаєв неправомірно відмовив у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі, оскільки дана справа повинна вирішуватись в порядку адміністративного судочинства. Такі дії судді Ніколаєва М.І. в розумінні відповідача свідчать про його некомпетентність та зумовлюють необхідність виходу даного судді у відставку за власним бажанням.

Представник позивача заявлений відвід в усній формі підтримав.

Відповідно до статті 20 ГПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 21 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід. З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.

Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Розглянувши заявлений відвід, суд дійшов висновку, що у справі відсутні передбачені ст. 20 ГПК України обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді і які можуть бути підставами для задоволення заяви про відвід.

Так, відповідачем не подано жодних доказів, що головуючий суддя є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, що було порушено порядок визначення судді для розгляду справи або що він зацікавлений у результаті вирішення справи.

У свою чергу суд вважає, що в разі незгоди відповідача з висновком суду про належність даного спору до юрисдикції господарських судів, останній не позбавлений права оскаржити судовий акт у встановленому порядку. А відтак, зазначені відповідачем твердження про некомпетентність судді є голослівними та розцінюються як тиск і неповага до суду.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що поданий відвід є немотивованим, адже не встановлено жодних обставин, що викликають сумнів у неупередженості судді, а відтак у його задоволенні слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 126 Конституції, ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні відводу судді відмовити.

Суддя М.І.Ніколаєв