Рішення № 47450340, 20.07.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2015 р.Справа № 922/2704/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт.Покотилівка 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м.Харків до 1. Арбітражного керуючого Брінь Володимира Семеновича, м.Харків 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Харків 3. Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод тракторних двигунів", м.Харків про визнання дій протиправними, визнання правочину недійсним за участю представників:

позивача - ОСОБА_5 ( довіреність від 23.10.2014 року),

ОСОБА_6 ( довіреність від 14.10.2014 року);

відповідача 1,3 - Брінь В.С. (особисто);

відповідача 2 - ОСОБА_7.( довіреність від 27.12.2012 року);

3-я особа - не з'явилась.

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2015 року позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання протиправними дій арбітражного керуючого Брінь Володимира Семеновича (відповідача) щодо підписання та передачі наступних документів: 1) акту приймання-передачі №5 від 30 березня 2007 року до договору купівлі-продажу №409-хтзтд-бк від 20 березня 2007 року, за яким ФОП ОСОБА_4 відповідачем передано ділянку залізничної колії довжиною 175,67 м. загальною вартістю 26400,00 гривень, в тому числі ПДВ 20%-4400,00 гривень (далі - Акту); 2) відповіді від 03 квітня 2007 року №01-22/1175Л на запит ФОП ОСОБА_4 від 02 квітня 2007 року №28, та визнання недійсним правочину, оформленого Актом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 травня 2015 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду, провадження у справі порушено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 21 травня 2015 року.

Також, відповідною ухвалою було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1), та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (код НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2).

18 травня 2015 відповідачем арбітражним керуючим Брінь В.С. було подано відзив на позовну заяву (вх.№20109) з додаванням документів, в якому проти позову заперечував повністю, посилаючись на невірно обраний позивачем спосіб захисту, безпідставність та необґрунтованість позовних вимог позивача, відсутність порушення прав позивача.

21 травня 2015 року представником ФОП ОСОБА_4 було подано заперечення на позов ( вх.№20744) з додаванням документів, в якому проти позову заперечував повністю, посилаючись на невірно обраний позивачем спосіб захисту, безпідставність та необґрунтованість позовних вимог позивача, відсутність порушення прав позивача.

21 травня 2015 року представник ФОП ОСОБА_4 надав до суду клопотання (вх.№20757), в якому просить суд залучити в якості інших відповідачів ФОП ОСОБА_4 та Відкрите акціонерне товариство "Харківський завод тракторних двигунів".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 травня 2015 року було продовжено строк розгляду спору по 14 липня 2015 року включно та відкладено розгляд справи на 07 липня 2015 р.

07 липня 2015 року позивач надав до суду клопотання про витребування доказів (вх.№27453), в якому просить суд витребувати у відповідача - арбітражного керуючого Брінь В.С. письмові докази: оригінал акту приймання-передачі №5 від 30 березня 2007 року до договору купівлі-продажу № 409-ХЗТД-БК від 20 березня 2007 року, (для огляду в судовому засіданні) та завірену належним чином його копію; оригінал відповіді арбітражного керуючого, ліквідатора Відкритого акціонерного товариства Харківський завод тракторних двигунів від 03 квітня 2007 року за № 01 -22/1175Л та завірену належним чином копію цієї відповіді; оригінали та завірені належним чином копії правової, технічної та іншої документації, на підставі якої було складено акт приймання-передачі №5 від 30 березня 2007 року до договору купівлі-продажу № 409-ХЗТД-БК від 20 березня 2007 року та відповідь арбітражного керуючого, ліквідатора Відкритого акціонерного товариства Харківський завод тракторних двигунів від 03 квітня 2007 року за № 01-22/1175Л.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 липня 2015 року було відкладено розгляд справи на 15 липня 2015 року, виключено з числа 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (код НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2) та залучено його до участі у справі у якості іншого відповідача, а також залучено до участі у справі у якості іншого відповідача Відкрите акціонерне товариство "Харківський завод тракторних двигунів" (код 05750326, адреса: 61105, м.Харків, вул.Киргизька, 19) та задоволено вищезазначене клопотання позивача про витребування доказів у арбітражного керуючого Брінь В.С.

13 липня 2015 року ліквідатором ВАТ «ХЗТД» через канцелярію суду було подано письмові пояснення (вх.№28111), згідно якого зазначається про неможливість надання документів в оригіналі згідно ухвали суду від 07 липня 2015 року, у зв'язку із тим, що термін зберігання складає 5 років і документи здані до архівної установи.

15 липня 2015 представником Відповідача 3, ФОП ОСОБА_4, було подано до суду супровідним листом (вх.№28482) наступні документи: супровідний лист приватного нотаріуса ХМНО Бакумової А.В. від 14 липня 2015р. з додаванням копії акту приймання-передачі №5 від 30.03.2007р. до договору купівлі-продажу від 20.03.2007р. №409-ХЗТД-БК, засвідчену підписом і печаткою нотаріуса, копії листа ВАТ «ХЗТД» від 03.04.2007р. №01-22/1175Л.

15 липня 2015 року представником позивача було подано до суду клопотання (вх.№28483) про зупинення провадження у справі у зв'язку з реєстрацією 14 липня 2015 року кримінального провадження Комінтернівським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області за зверненням директора ТОВ «Інвестиційно-консалтингової компанії «Оберіг-Україна» щодо внесення недостовірних відомостей невстановленими особами до офіційних документів.

В судовому засіданні 15 липня 2015 року було оголошено перерву до 20 липня 2015 року.

В судовому засіданні 20 липня 2015 року представник позивача наполягав на задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, позов підтримував.

Відповідач-1, відповідач-2 та відповідач-3 заперечували проти задоволення зазначеного клопотання з підстав його необґрунтованості, невідповідності положенням ст.79 ГПК України, проти позову заперечували з підстав, зазначених у запереченнях на позов.

В судове засідання 20 липня 2015 року 3-я особа без самостійних вимог на предмет спору, ФОП ОСОБА_2 не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою (а.с.123).

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі у зв'язку з його необґрунтованістю та невідповідністю відповідності положенням ст.79 ГПК України.

Представником позивача 20 липня 2015 року було подано клопотання про витребування у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бакумової А.В.: оригінал акту приймання-передачі №5 від 30 березня 2007 року до договору купівлі-продажу № 409-ХЗТД-БК від 20 березня 2007 року, (для огляду в судовому засіданні) та завірену належним чином його копію.

Відповідач-1 та відповідач-2 у судовому засіданні 20 липня 2015 року заперечували проти задоволення цього клопотання з підстав його необґрунтованості.

Представник відповідача-3 у судовому засіданні 20 липня 2015 року заперечував проти задоволення цього клопотання у зв'язку з тим, що оригінал акту приймання-передачі №5 від 30.03.2007р. знаходиться у приватного нотаріуса і до суду вже надана його засвідчена копія.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про витребування у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бакумової А.В.: оригінал акту приймання-передачі №5 від 30 березня 2007 року до договору купівлі-продажу № 409-ХЗТД-БК від 20 березня 2007 року з підстав вже надання до суду засвідченої цим приватним нотаріусом копії відповідного акту приймання-передачі №5 від 30.03.2007р.

Представником позивача 20 липня 2015 року було подано до суду клопотання про витребування у відповідача-3, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 наступних документів: оригіналу акту приймання-передачі №5 від 30 березня 2007 року до договору купівлі-продажу № 409-ХЗТД-БК від 20 березня 2007 року, (для огляду в судовому засіданні) та завірену належним чином його копію; оригіналу відповіді арбітражного керуючого, ліквідатора Відкритого акціонерного товариства Харківський завод тракторних двигунів від 03 квітня 2007 року за № 01 -22/1175Л та завірену належним чином копію цієї відповіді; оригінали та завірені належним чином копії правової, технічної та іншої документації, на підставі якої було складено акт приймання-передачі №5 від 30 березня 2007 року до договору купівлі-продажу №409-ХЗТД-БК від 20 березня 2007 року та відповідь арбітражного керуючого, ліквідатора Відкритого акціонерного товариства Харківський завод тракторних двигунів від 03 квітня 2007 року за № 01-22/1175Л.

Відповідач-1, відповідач-2 заперечували проти задоволення цього клопотання з підстав його необґрунтованості, зазначили що копії відповідних документів вже надані до матеріалів справи.

Представник відповідача-3 заперечував проти задоволення цього клопотання у зв'язку з тим, що оригінал акту приймання-передачі №5 від 30.03.2007р. знаходиться у приватного нотаріуса і до суду вже надана його засвідчена копія, оригінал листа від 03.04.2007р. немає можливості у даний час надати для огляду у зв'язку з його тимчасовою відсутністю в бухгалтерії, щодо документації на підставі якої складались акт приймання-передачі №5 від 30.03.2007р. та лист від 03.04.2007р. представником відповідача-3 зазначено, що вказана документація використовувалась відповідачем-1 і в даний час доступу до цих документів у ФОП ОСОБА_4 немає, в зв'язку з давністю та закінченням встановлених строків зберігання первинної та іншої господарської документації немає можливості визначитись яка саме документація використовувалась для цієї мети.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про витребування у відповідача- 3: оригіналу акту приймання-передачі №5 від 30 березня 2007 року до договору купівлі-продажу № 409-ХЗТД-БК від 20 березня 2007 року з підстав вже надання до суду засвідченої цим приватним нотаріусом копії відповідного акту приймання-передачі №5 від 30.03.2007р., відхилено клопотання про витребування оригіналу листа від 03.04.2007р. за № 01 -22/1175Л з підстав надання копії цього листа зі справ приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бакумової А.В. та відсутністю у ФОП ОСОБА_4 витребуваних документів.

Судом було досліджено та долучено до матеріалів справи усі надані сторонами документи.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, колегія суддів вважає, що в межах наданих їй повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

20 березня 2007р. між позивачем, 3-ю особою на стороні позивача, відповідачем-2 та відповідачем-3 укладений договір купівлі-продажу №409-ХЗТД-БК.

Вказаний договір станом на день розгляду справи є діючим, доказів визнання його недійсним чи розірвання сторонами не надано.

Відповідно до п.4.2. Договору купівлі-продажу від 20.03.2007р. №409-ХЗТД-БК майно продано покупцям в рівних частках для спільного використання за прямим призначенням і передавання майна здійснюється протягом 3 (трьох) днів після його оплати за актом приймання-передачі.

Пунктом 5 Договору купівлі-продажу від 20.03.2007р. №409-ХЗТД-БК визначено порядок та форма розрахунків : 79200 (Сімдесят дев'ять тисяч гривень 00 коп.) в т.ч. ПДВ 20 % - 13200,00 грн. покупці зобов'язані перерахувати протягом 30-ти банківських днів на рахунок продавця згідно виставленого ним рахунку.

Представник відповідача-2 визнав в судовому засіданні, що всі покупці за Договором купівлі-продажу від 20.03.2007р. №409-ХЗТД-БК здійснили повний розрахунок, кожний з них сплатив по 26 400, 00 грн., що в загальному підсумку складає 79 200,0 грн. - загальну суму продажу за договором.

На прохання ФОП ОСОБА_4 у відповідності з п.4.2, 5 Договору купівлі-продажу від 20.03.2007р. №409-ХЗТД-БК був складений акт приймання-передачі №5 від 30.03.2007р. В подальшому на запит ФОП ОСОБА_4 з боку ВАТ «ХЗТД» було надано роз'яснення згідно листа від 03 квітня 2007 року за № 01 -22/1175Л щодо підписаного акту приймання - передачі №5 від 30.03.2007р. та укладеного договору купівлі-продажу від 20.03.2007р. №409-ХЗТД-БК. З приводу наявності актів приймання-передачі на користь інших покупців Відповідач 2 зазначив, що відповідна документація має міститись в архівній установі якщо не закінчився відповідний строк її зберігання з урахуванням давності.

Згідно пояснень представників відповідача-2, відповідача-3 зміст цього акту відображає факт здійсненого розрахунку, виконання з боку одного з покупців, Відповідача 3 з Продавцем у своїй частині платежу та виконання Відповідачем 2 у відповідному цифровому еквіваленту в метрах від загальної кількості проданої дільниці залізничної колії щодо передачі майна, відповідні показники зазначені у зв'язку із здійсненням арифметичного поділу на трьох покупців від загальної суми платежу 79 200,0 грн. та загальної довжини дільниці залізничної колії 527 м. Зміст листа ВАТ «ХЗТД» від 03 квітня 2007 року за № 01 -22/1175Л є тлумаченням підписаного акту приймання - передачі №5 від 30.03.2007р., укладеного договору купівлі-продажу від 20.03.2007р. №409-ХЗТД-БК та технічної документації, яка була наявна в момент вчинення правочину.

Суд зазначає, що зміст вказаного акту приймання-передачі №5 від 30.03.2007р., листа ВАТ «ХЗТД» від 03 квітня 2007 року за № 01 -22/1175Л не порушує прав Позивача, в подальшому зазначені акт приймання-передачі та лист використовувались для реєстрації за Відповідачем 3 права спільної часткової власності із часткою у розмірі 1/3 відносно всієї дільниці залізничної колії загальною довжиною 527м, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 20991945 від 25.04.2014р. Доказів того, що за відповідачем-3 було зареєстровано право власності вже на виділене майно в особисту власність та зареєстровано припинення права спільної часткової власності на всю ділянку залізничної колії загальною довжиною 527м із виключенням відповідача-3 із складу учасників спільної часткової власності - позивачем не надано і матеріали справи не містять. Не надано також позивачем будь-яких доказів неможливості ним зареєструвати право власності або відмови йому у відповідній реєстрації на частку в розмірі 1/3 у праві власності на дільницю залізничної колії довжиною 527м з підстав реєстрації відповідачем-3 свого права власності. За твердженням представників позивача він своє право власності на частку у спільній частковій власності не реєстрував і з боку органів державної реєстрації прав на нерухоме майно йому не відмовлялось у реєстрації права власності на його частку у спільному майні.

Відповідачем-2 надано до матеріалів справи копію листа позивача №01-01 від 14 січня 2015р., згідно якого позивач вимагає складання та видачі дублікату акту приймання-передачі від 31.03.2007р. щодо 2/3 частини дільниці залізничного шляху довжиною 527м, що складає 351,33м, які залишились після передачі ФОП ОСОБА_4 за актом приймання-передачі №5 від 30.03.2007р. Позивач визнає факт відсутності в нього акту від 31.03.2007р. (а.с.37). З урахуванням змісту цього листа суд зазначає, що позивач визнає факт існування акту приймання-передачі від 31.03.2007р. щодо передачі 351,33 м на суму 52 800,0 грн. на користь ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 і визнає факт знищення відповідних документів в архівній установі з огляду на встановлені строки зберігання.

У статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, чинній на 03.04.2007р., закріплені принципи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, їх обмежень та правочинів щодо нерухомого майна, статтею 4 Закону передбачена обов'язковість державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що знаходиться на території України, зокрема право власності на нерухоме майно.

Судом встановлено, що позивачем не здійснено реєстрацію свого права власності на нерухоме майно, частку у спільній частковій власності на дільницю залізничної колії довжиною 527м по вул.Киргизькій, 19 в м.Харкові інв.№000083 ні в 2007 році, ні станом на день розгляду справи. Не надано також позивачем до суду доказів неможливості здійснити таку реєстрацію свого права власності у зв'язку із складанням між Відповідачем 3 і Відповідачем 2 акту приймання-передачі №5 від 30.03.2007р. та листа-роз'яснення ВАТ «ХЗТД» від 03 квітня 2007 року за № 01 -22/1175Л. З огляду на цю обставину відсутні докази порушення права власності позивача.

До суду не надано доказів визнання недійсними повністю або частково договору купівлі-продажу від 20.03.2007р. №409-ХЗТД-БК, у зв'язку з чим твердження позивача про недійсність акту приймання-передачі №5 від 30.03.2007р., складання якого передбачено умовами цього договору, є хибним та таким, що ґрунтується на довільному тлумаченні норм права. Крім того, суд зазначає, що за своєю правовою суттю правочином є сам договір купівлі-продажу від 20.03.2007р. №409-ХЗТД-БК, в той час як акт приймання-передачі №5 від 30.03.2007р. є документом, який фіксує факт виконання правочину, і не є самостійним правочином в розумінні ст.ст.202,203 ЦК України.

Лист ВАТ «ХЗТД» від 03 квітня 2007 року за № 01 -22/1175Л, який тлумачить складений акт приймання - передачі №5 від 30.03.2007р., також не може вважатись правочином.

Судом встановлено, що позивач своїм листом №01-01 від 14 січня 2015р. визнав факт виконання правочину стосовно нього та ФОП ОСОБА_2 щодо передачі 31.03.2007р. залізничної колії довжиною 351,33м, так і факт виконання правочину стосовно ФОП ОСОБА_4 щодо передачі 175,67м. При цьому позивачем не надано до суду доказів, що ним не визнається або оскаржується виконання правочину стосовно нього самого. За таких обставин, визнання позивачем факту виконання правочину відносно особисто себе і заперечення щодо виконання правочину відносно іншого учасника спільної часткової власності оцінюється судом у відповідності з ч.3 ст.13 ЦК України, як зловживанням правом в іншій формі.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд дійшов висновку про повну відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Пункт 1 частини 1 статті 12 Господарського кодексу України встановлює, ще господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладай зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Згідно зі ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їхнього порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав та інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких суд здійснює поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав чи інтересів та вплив на правопорушника.

Відповідно до ст.12 Цивільного кодексу України, особа вільно, на власний розсуд, обирає способи захисту цивільного права.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, також цією статтею визначено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно з ч.1 ст.179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч.2 ст.20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

1) визнання наявності або відсутності прав;

2) визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів;

3) визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

5) припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

6) присудження до виконання обов'язку в натурі;

7) відшкодування збитків;

8) застосування штрафних санкцій;

9) застосування оперативно-господарських санкцій;

10) застосування адміністративно-господарських санкцій;

11) установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

12) іншими способами, передбаченими законом.

З огляду на приписи вищевказаних статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, суд не вбачає, який саме із перелічених спосіб захисту своїх прав, як суб'єкт господарювання, обрав позивач у позовній заяві. Вищезазначеними законодавчими нормами не передбачено оскарження документів первинного бухгалтерського обліку, яким є акт прийому-передачі, а також дій та листів арбітражного керуючого, ліквідатора.

Згідно оглядового листа Верховного Суду України від 01 квітня 2014 року суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем не доведено і матеріали справи не містять порушення його прав оскаржуваним ним актом приймання-передачі №5 від 30.03.2007р., листом - роз'ясненням ВАТ «ХЗТД» від 03 квітня 2007 року за № 01 -22/1175Л, діями арбітражного керуючого Брінь В.С. Позивачем також невірно обрано спосіб захисту своїх прав та інтересів, так як предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.13, 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 179 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 27.07.2015 р.

Суддя К.В. Аріт

Справа №922/2704/15