Рішення № 47450313, 21.07.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2015 р.Справа № 922/3625/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Коваленко М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування", м. Київ 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Місюра Віталій Вікторович, м. Харків до Публічного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія", м. Харків про стягнення 26664,32 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування", м. Київ (позивач) 22.06.2015 р. звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 26664,32 грн., мотивуючи свої вимоги, зокрема, приписами ст.ст. 6, 22, 29, 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст.ст. 528, 993, 1188, 1194 Цивільного кодексу України. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 червня 2015 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/3625/15 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 21 липня 2015 року об 11:20. Також, зазначеною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Місюру Віталія Вікторовича.

06.07.2015 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (вх. № 27005) з додатковими документами. Надані позивачем документи досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Позивач в призначене судове засідання не з'явився.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, своїм конституційним правом на захист не скористався, відзив на позов та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у даній справі та в обґрунтування своєї правової позиції до матеріалів справи не надав. Разом з тим, ухвала про порушення провадження у справі від 25.06.2015 р., яка була направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, отримана уповноваженою особою відповідача ще 01.07.2015 року.

Третя особа в призначене судове засідання не з'явилась, 07.07.2015р. на адресу суду повернулась ухвала про порушення провадження у даній справі від 25.06.2015 р., яка була направлена на адресу третьої особи, з довідкою поштового відділення із зазначенням причини невручення: " за закінченням терміну зберігання".

Розглянувши клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача (вх. № 27005), з огляду на надання останнім витребуваних судом документів, суд вважає за можливе його задовольнити в порядку приписів ст. 22 ГПК України.

Приймаючи до уваги, що відповідач, з урахуванням приписів п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі, в зв'язку з чим господарська справа № 922/3625/15 розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

27.10.2011року між позивачем - Приватним акціонерним товариством "Страховою компанією "Арсенал Страхування" та третьою особою - Місюрою В.В. було укладено Договір страхування наземного транспорту № 550/11-Тз/Х (т.с. І а.с. 10-13), відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання компенсувати Місюрі В.В. будь-яке пошкодження, або знищення автомобіля марки "Hyundai", д/н АХ2731СІ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

08.10.2012 року на вул. Чкалова, 11 в місті Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Hyundai", д/н АХ2731СІ, під керуванням Місюри І.І., та автомобіля "ВАЗ", д/н АХ8464СР, під керуванням Колпакова В.І.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю "Hyundai", д/н АХ2731СІ, були завдані пошкодження та його власнику, страхувальнику позивача, заподіяно матеріальну шкоду.

Відповідно до Звіту № 857 від 22.10.2012 р., наданого ФОП Шаповалов В.І., вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу "Hyundai", д/н АХ2731СІ, складає 31388, 14 грн. (т.с. І а.с. 20-24).

Проте, відповідно до Рахунку № ЗиФ-0170881 від 25.10.2012 р., наданого ВАТ "Завод ім. Фрунзе", вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу "Hyundai", д/н АХ2731СІ, складає 28249, 32 грн. (т.с. І а.с. 36).

У відповідності до страхового акту № 550/11-Тз/Х-1 від 09.11.2012 року та розрахунку до нього було прийняте рішення про визнання події страховим випадком та виплату страхового відшкодування у розмірі 27664, 32 грн.

Позивачем в позовній заяві наголошено, що розрахунок був здійснений на основі Рахунку № ЗиФ-0170881 від 25.10.2012 р., наданого ВАТ "Завод ім. Фрунзе" за мінусом франшизи - 585,00 грн. (т.с. І а.с. 37).

Так, 12.11.2012 р. позивач перерахував страхове відшкодування в сумі 27664, 32 грн. на рахунок ВАТ "Завод ім. Фрунзе", про що свідчить наявне в матеріалах справи копія примірника платіжного доручення 9255 від 12.11.2012 р. (т.с. І а.с. 40).

Таким чином, позивачем наголошено, що на підставі Рахунку № ЗиФ-0170881 від 25.10.2012 р., умов договору страхування, відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до постанови Київського районного суду м. Харків дана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля "ВАЗ", д/н АХ8464СР, Колпакова В.І. (т.с. І а.с. 14).

Цивільно-правова відповідальність Колпакова В.І. на момент дорожньо-транспортної пригоди застрахована у відповідача - Публічному акціонерному товаристві "Харківська муніципальна страхова компанія", за полісом ОСЦПВВНТЗ № АВ 5083524 (т.с. І а.с. 39).

Так, вищевказаним Полісом № АВ 5083524 передбачено франшизу в розмірі 1000,00 грн., тому позивачем наголошено, що відповідач несе відповідальність в межах вартості відновлюваного ремонту за вирахуванням франшизи, тобто в сумі 26664 грн., 32 грн., тобто, 27664,32 грн. - 1000,00 грн. = 26 664,32 грн.

05.05.2014 року відповідачем отримано Претензію від 29.04.2014 р. за вих. № 290414-7603/к на виплату страхового відшкодування разом із передбаченим статтею 35 Закону пакетом документів (т.с. І а.с. 41-42).

Проте відповідач відповіді на вищевказану Претензію не надав та виплату страхового відшкодування не здійснив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту в судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статті 979 ЦК України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується, у разі настання певної події (страхового випадку), виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно з п. 3 ст. 20 Закону України "Про страхування", при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається умовами договору.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування", страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування при настанні страхового випадку.

У цій же ж статті зазначено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком, згідно з договором страхування.

Тобто, страхове відшкодування становить собою суму завданих страхувальнику збитків за мінусом франшизи, розмір якої встановлюється в договорі страхування.

Договором страхування передбачено франшизу у розмірі 0,5% грн.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд наголошує, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанова Верховного Суду України від 22 січня 2013 у справі № 3-72 гс 12).

Протиправна поведінка та вина Колпакова Владислава Ігоровича підтверджується постановою Київського районного суду м. Харкова від 18.10.2012 року по справі № 2018/16723/2012 (т.с. І а.с. 14).

Розмір шкоди підтверджується звітом про оцінку вартості збитку № 857 від 22.10.2012 р. ( т.с. І а.с. 20-24), Калькуляцією № 857/12 від 22.10.2012 р. (т.с. І а.с. 25-26) та Рахунком ВАТ "Завод ім. Фрунзе" № ЗиФ-0170881 від 25.10.2012 р. (т.с. І а.с. 36). Таким чином, суд приходить до висновку про наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою Колпакова В.І. та завданою страхувальнику шкодою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи зазначену норму Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач просить стягнути з відповідача збитки в порядку регресу в сумі 26664,32 грн., з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (1136,68 грн.) та франшизи (1000,00 грн.).

Враховуючи викладені обставини та норми зазначеного законодавства, суд приходить до висновку про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення у діях Колпакова В.І., а саме протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою Колпакова В.І. та шкодою і вини.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, беручи до уваги те, що цивільно-правова відповідальність Колпакова В.І. була застрахована відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Харківська муніципальна страхова компанія", вимога позивача про стягнення з відповідача 26664,32 грн. страхового відшкодування в порядку регресу є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1827,00грн., покладаються на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 63, код ЄДРПОУ: 21186813) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, код ЄДРПОУ: 33908322, р/р № 26505601339688 в АТ "ОТР Банк", МФО 300528) - 26664,32 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 27.07.2015 р.

Суддя Є.М. Жиляєв