Рішення № 4744979, 21.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.09.09 р. Справа № 29/268

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Джарти В.В.

При секретарі Косенко Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Макіївського регіонального виробничого управління м. Макіївка

До відповідача: Комунального підприємства „Макіївський міськводоканал” м. Макіївка

Предмет спору: стягнення заборгованості в сумі 6 825 255,25 грн., в тому числі 6 271 839,53 грн. – основного боргу, 396 869,99 грн. – пені, 50 400,89 грн. – 3% річних, 106 144,84 грн. – інфляційних витрат.

за участю:

Представників сторін:

Від позивача: Зотов С.Є., довіреність

Від відповідача: Демченко Ю.М., довіреність

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу „Макіївське регіональне виробниче управління” м. Макіївка (далі - Виробник) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства „Макіївський міськводоканал” м. Макіївка (далі - Споживач) про стягнення заборгованості в сумі 6 825 255,25 грн., в тому числі 6 271 839,53 грн. – основного боргу, 396 869,99 грн. – пені, 50 400,89 грн. – 3% річних, 106 144,84 грн. – інфляційних витрат.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 1/05-84/07 від 26.12.2007 р. на надання послуг по централізованому питному водопостачанню, протоколи розбіжностей, протокол узгодження розбіжностей від 06.02.2008 р., додаткова угода від 26.12.2008 р., акти № 1 від 31.03.2009 р., № 1від 30.04.2009 р., № 1 від 29.05.2009 р., № 1 від 30.06.2009 р., № 1 від 31.07.2009 р., рахунки-фактури № 83 від 31.03.09, № 199 від 30.06.2009 р., № 149 від 29.05.09, № 264 від 31.07.09, № 111 від 30.04.09, розрахунок заборгованості.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовної заяви.

Представник відповідача надав відзив від 21.09.09, яким визнає позовні вимоги в розмірі суми основного боргу – 6 271 839,53 грн., 3% річних - 50 400,89 грн., інфляційних витрат – 106 144,84 грн. Також надав клопотання про зменшення суми пені в розмірі 69 567,52 грн.

Клопотання щодо фіксації судового процесу представники сторін не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Вищевказані матеріали судом розглянуті та додані до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:

Між позивачем та відповідачем укладено договір № 1/05-84/07 від 26.12.2007 р. на надання послуг з централізованому питному водопостачанню. Договір укладено з протоколами розбіжностей, протоколом узгодження розбіжностей та додатковою угодою.

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що на момент виникнення боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов’язується надавати послуги по централізованому питному водопостачанню в об’ємах згідно помісячного графіку, в межах технічних можливостей Підприємства, а Споживач зобов’язується своєчасно оплачувати послуги по встановленим тарифам в строки та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 4.6 Договору Споживач зобов’язаний мати прилад обліку води для розрахунку з Підприємством за надану воду. Придбання та установка приладів обліку здійснюється Споживачем за свій рахунок. Вузол обліку повинен розташовуватися на мережі Споживача, як правило, на границі балансової приналежності мереж Підприємства та Споживача. Проектування, монтаж та експлуатація вузлів обліку виконується у відповідності з вимогами ДБН по технічним умовам. Підприємства. Приймання в експлуатацію вузла обліку та його реєстрація здійснюється при участі представника Підприємства.

У випадку відсутності або несправності приладу обліку з вини Споживача, в тому числі несвоєчасне введення його в експлуатацію (з викликом представника Підприємства та складання акту), порушення цілісності пломб, втручання в його роботу, а також у випадку закінчення строку дії повірки приладу обліку – розрахунок води визначається за пропускною здатністю труби вводу в точці підключення при швидкості руху води в ній 2 м/сек. та дії її повним перетином протягом 24 годин на добу. (п. 4.7 договору).

Пункт 4.11 Договору, що узгоджений протоколом узгодження розбіжностей, передбачає, що кількість наданої води оформлюється двостороннім актом з вказанням місяця, в якому здійснена поставка води, номеру договору, показників приладів обліку або розрахунків згідно п. 4.7 договору. Для складання акту, відповідач направляє не пізніше 30, 31 числа поточного місяця свого представника з належним чином оформленою довіреністю на право підпису акта по адресу позивача. При неявці представника Споживача до вказаного числа або необґрунтованої відмови ним від підпису акту, Підприємство складає односторонній акт, один екземпляр якого в 3-х денний термін направляється Споживачу, який являється підставою для оплати.

Згідно п. 5.1 Договору відповідач оплачує позивачу послуги водопостачання по тарифам, які встановлені у відповідності з діючим законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. Тарифи на момент укладання договору складають: за 1 куб.м. води питної 0,410 грн. (без ПДВ).

Відповідно до п. 5.4 Договору Споживач згідно заявленого об’єму води на поточний місяць, самостійно здійснює платежі по діючим тарифам в наступні строки:

- до початку поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об’єму за першу декаду;

- до 10 числа поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об’єму за другу декаду;

- до 20 числа поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об’єму за третю декаду.

Остаточний розрахунок за надані послуги за минулий місяць відповідач самостійно здійснює оплату позивачу на підставі підписаного акту в отриманні води, платіжним дорученням з урахуванням поточних проплат в строк до 1-го числа місяця, наступного за звітним. (п. 5.5 договору).

При оформленні платіжного доручення в графі „призначення платежу” Споживач зобов’язаний вказати період, за який здійснюється оплата, номер, дату рахунка з посиланням на договір. У випадку відсутності в платіжному дорученні цих даних, перерахована Споживачем оплата зараховується Підприємством за любий період виникнення заборгованості за його розсудом (п. 5.6 договору).

В матеріалах справи містяться акти № 1 від 31.03.2009 р., № 1від 30.04.2009 р., № 1 від 29.05.2009 р., № 1 від 30.06.2009 р., № 1 від 31.07.2009 р. на підставі яких виставлені рахунки-фактури № 83 від 31.03.09, № 111 від 30.04.09, № 149 від 29.05.09, № 199 від 30.06.2009 р., № 264 від 31.07.09 на загальну суму 17 706 833,21 грн.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідач зобов’язання за договором в частині оплати порушив, у зв’язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 6 271 839,53 грн. за період з березня 2009 р. по липень 2009 р., яка доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи, а також актом звірки та визнана відповідачам.

З огляду на вищевикладене, акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов’язань сторін підтверджується первинними документами (накладними, рахунками), але позивач додав до позовної заяви рахунки-фактури, які підтверджують суму заборгованості.

За приписами ч. 5 ст. 78 ГПК України, в разі визнання позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що дії відповідача щодо визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтереси інших осіб, виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 6 271 839,53 грн. підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.4 договору відповідач, за прострочку виконання грошового зобов’язання повинен оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 50 400,89 грн. за період з 01.04.2009 р. по 31.08.2009 р., які відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають стягненню з відповідача.

Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в сумі 106 144,84 грн. за період з березня 2009 р. по липень 2009 р.

Перевіривши наданий розрахунок, суд вважає його арифметично невірним, оскільки позивач неправильно визначив період виникнення боргу.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні індексу інфляції на суму 41 236,72 грн., як безпідставно заявлену та задовольняє на суму 64 908,12 грн. за період з квітня 2009 р. по липень 2009 р.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.3 договору у випадку несвоєчасної оплати послуг водопостачання Споживач зобов’язаний оплатити Підприємству пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на дату виникнення боргу, за який оплачується пеня.

Позивач у позові просить стягнути з відповідача 396 869,99 грн. пені за період з 01.04.2009 р. по 31.08.2009 р.

Представник відповідача у відзиві просить зменшити розмір пені та стягнути її в розмірі 69 567,52 грн.

Представник позивача питання щодо зменшення розміру пені залишив на розсуд суду.

Згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України передбачено, що Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи той факт, що відповідач визнав суму основного боргу, 3% річних та індексу інфляції в повному обсязі, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій (пені) на суму 196 869,99 грн. та стягнути з відповідача пеню в сумі 200 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 – 218 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 49, 78, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Макіївського регіонального виробничого управління м. Макіївка до Комунального підприємства „Макіївський міськводоканал” м. Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 6 825 255,25 грн., в тому числі 6 271 839,53 грн. – основного боргу, 396 869,99 грн. – пені, 50 400,89 грн. – 3% річних, 106 144,84 грн. – інфляційних витрат - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства “Макіївський міськводоканал” (86119, м. Макіївка, вул. Волгоградська, 1, п/р 26006024222000 в ЗАТ „Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970, ЗКПО 03361543) на користь Комунального підприємства „Компанія “Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Макіївського регіонального виробничого управління (86130, м. Макіївка, вул. Трубіцина, 2, п/р 26007301603 в Макіївському міському відділенні № 3292 ВАТ „Державний ощадний банк України, МФО 394125, ЄДРПОУ 35397827) 6 271 839,53 грн. – боргу, 200 000,00 грн. – пені, 50 400,89 грн. – 3% річних, 64 908,12 грн. – інфляційних витрат, 24 610,40 грн. – державного мита, 227,77 грн. – плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з користь Комунального підприємства „Компанія “Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Макіївського регіонального виробничого управління (86130, м. Макіївка, вул. Трубіцина, 2, п/р 26007301603 в Макіївському міському відділенні № 3292 ВАТ „Державний ощадний банк України, МФО 394125, ЄДРПОУ 35397827) на користь Державного бюджету України (р/р 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: ЄДРПОУ 34686537 Державний бюджет м. Донецьк Ворошиловський р-н, призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000) 118,00 грн. - плати за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

У стягненні пені у розмірі 196 869,99 грн. та індексу інфляції в розмірі 41 236,72 грн. – відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя