Рішення № 47448816, 20.07.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" липня 2015 р.Справа № 916/2418/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство „Білоцерківмаз"

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „НД ГРУП"

про стягнення 54161,99грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Давідкова К.О. - довіреність;

Від відповідача: Артемєва К.М . - довіреність;

В судовому засіданні 20.07.2015р. приймали участь представники:

Від позивача: Давідкова К.О. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство „Білоцерківмаз" звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „НД ГРУП" про стягнення заборгованості в розмірі 54161,99грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2015р. було порушено провадження по справі №916/2418/15

Відповідача в судові засідання, окрім 06.07.2015р. не з'явився, відзив на позов не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.07.2015р. в порядку ст. 77 ГПК України було проголошено перерву до 20.07.2015р.

У судовому засіданні 21.07.2015р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Як стверджує позивача, між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство „Білоцерківмаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю „НД ГРУП" було укладено договір у спрощений спосіб, відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю „НД ГРУП" поставило позивачу товар та надало послуги на суму 783109.41грн., що підтверджується видатковими накладними: №14 від 30.04.2014р., №19 від 13.05.2014р., №22 від 30.05.2014р., №25 від 24.06.2014р., №29 від 17.07.2014р., №28 від 17.07.2014р., №30 від 04.08.2014р., №32 від 28.08.2014р., №35 від 28.08.2014р, №34 від 28.08.2014р., №38 від 20.10.2014р., №42 від 01.12.2014р., №44 від 03.12.2014р., №47 від 16.12.2014р., №2 від 04.02.2015р., №2 від 12.01.2015р.. та актами приймання-передачі робіт (надання послуг) №1 від 30.05.2014р.., №5 від 30.07.2014р.на суму 21720грн., №33 від 22.08.2014р., №36 від 28.08.2014р..

На підставі виставлених Товариством з обмеженою відповідальністю „НД ГРУП" рахунків (копії яких містяться в матеріалах справи) Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство „Білоцерківмаз" перерахувало грошові кошти на загальну суму 837271,40грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи.

Як стверджує позивач, він належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов'язання, а саме зобов'язання щодо оплати послуг та товару який поставляється.

Проте, відповідач належним чином свої зобов'язання щодо поставки товару не виконав, не поставив позивачу товар на суму 54161,99грн.

05.03.2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство „Білоцерківмаз" було направлено на адресу відповідача вимогу №05/186 , відповідно якої просив відповідача протягом 7 днів поставити на його адресу недопоставлений товар на суму 54161,99грн., яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.

21.04.2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство „Білоцерківмаз" на адресу відповідача була направлена претензія №05/254 з вимогою перерахувати протягом семи днів вартість оплаченого та недопоставленого товару в сумі 54161,99грн.

Проте, Відповідачем зазначена претензія була залишена без відповіді та задоволення.

Посилаючись на порушення Відповідачем зобов'язання щодо поставки товару який був оплачений Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство „Білоцерківмаз" звернулося до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Дійсно, згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, підставою звернення до суду є наявність порушеного особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При цьому, в силу ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України, для правочинів (за змістом ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, договір між двома особами є двостороннім правочином) між юридичними особами встановлена письмова форма. Разом з тим, згідно ст. 218 Цивільного кодексу України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсності, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст. 175 Господарського кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство „Білоцерківмаз" перерахувала відповідачу згідно його виставлених рахунків грошові кошти на загальну суму 837271,40грн.. За таких обставин, у Товариством з обмеженою відповідальністю „НД ГРУП" виникло зобов'язання перед Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство „Білоцерківмаз" щодо поставки оплаченого товару.

Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530цього кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю „НД ГРУП" свої зобов'язання щодо поставки оплаченого товару виконало частково на суму 783109,41грн.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивачем була направлена на адресу відповідача, претензія щодо оплати вартості недопоставленого проте оплаченого товару, яка останнім була залишена без відповіді та задоволення.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 54161,99грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи проте враховуючи перерахунок пені підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „НД ГРУП" (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Сади 5 Лінія, буд. 1; код:38912663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство „Білоцерківмаз" (09107, Київська область, м. Біла Церква, бульвар 1-го Травня, 13; код: 31907458) 54161 (п'ятдесят чотири тисячі сто шістдесят одну)грн. 99коп. - заборгованості та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім)грн. - судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27 липня 2015 р.

Суддя К.Ф. Погребна