Рішення № 47448416, 14.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2015

Справа №910/10564/15

За позовом Комунального підприємства «Залізничне» Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантанна"

про стягнення 119 485,93 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача – не з’явився;

Від відповідача – не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення 119 485,93 грн., з яких: 85 953,85 грн. – основна сума боргу; 5 645,39 грн. – пеня; 25 681,12 грн. – інфляційна складова суми боргу; 2 446,76 грн. – 3% річних за договором №2 від 31.03.2008р.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Сторони повідомлені про дату, час та місце судових засідань належним чином, про що в матеріалах справи наявні повідомлення про вручення поштових відправлень.

Від відповідача відзиву на позов до суду не надійшло, хоча відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи (поштову кореспонденцію суду отримував 18.05.2015р., 07.07.2015р.).

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної у м. Києві ради (замовник) та комунальним підприємством «Залізничне» Солом’янської районної у м. Києві ради (виконавець) було укладено договір №2 від 31.03.2008р. у відповідності до умов якого замовник передає виконавцю функції з утримання будинків, споруд і об’єктів благоустрою та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів), надання споживачам комунальних послуг.

01.06.2009 року до договору № 2 на утримання житлових будинків і прибудинкових територій від 31.03.2008 року між сторонами укладено Додаткову угоду, згідно з якою уточнено (збільшено) загальну корисну площу квартир, оскільки: Розпорядженням Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації від 29.04.2009 року № 493 прийнято на баланс Комунального підприємства „Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у місті Києві ради житловий будинок на вулиці Курській, № 13-Е.

Наказом Комунального підприємства „Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у місті Києві ради від 01.06.2009 року №118 було прийнято на баланс житловий комплекс № 13 Е на вулиці Курській.

На підставі зазначених документів 01.06.2009 року було укладено трьохсторонній договір між відокремленим структурним підрозділом «Залізничний» Комунального підприємства „Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у м. Києві ради, комунальним підприємством „Залізничне” Солом’янської районної у м. Києві ради, правонаступником якого є комунальне підприємство „Залізничне” Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації (на підставі рішення Київської міської ради № 607/6843 від 10.11.2011 змінено найменування комунального підприємства «Залізничне» Солом’янської районної у місті Києві ради на комунальне підприємство «Залізничне» Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сантанна» було укладено Договір №2/с «Про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та утримання будинку та прибудинкової території» (надалі – Договір).

Пунктами 2.1. Договору передбачено, що Відповідач зобов’язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених договором.

Згідно п. 3.1. Договору Відповідач повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 3.2. Відповідач вносить плату на розрахунковий рахунок Позивача за житлово-комунальні послуги по нежитловим приміщенням.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що тарифи можуть бути змінені за рішенням відповідних державних органів і застосовуються при розрахунках по цьому договору без додаткового погодження Сторін.

Спір виник у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань з оплати послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, утримання кватир та нежитлових приміщень будинку та прибудинкової території за договором №2/с від 01.06.2009р.

Позивач вказує, що станом на 01.04.2015р. заборгованість Відповідача перед Позивачем за основним боргом становить 85 953,85 грн.

Суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що у провадженні господарського суду міста Києва знаходиться справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантанна», порушена ухвалою від 07.08.2009р. за заявою боржника за загальною процедурою відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

08.10.2009р. у газеті «Голос України» №189 було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантанна».

Як вбачається з позовної заяви в даній справі вимоги Позивача зі сплати основного боргу пред’явлені позивачем за період з 01.07.2012р. по 01.03.2015р., тобто борг виник вже після порушення провадження у справі про банкрутство, а отже, у відповідності до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вказані вимоги є поточними вимогами.

Отже, суд вказує, що пред'явлення позивачем за позовом вимог до боржника (відповідача) та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом».

Доказів звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника за вказаним договором у справі про банкрутство немає.

Суд вказує, що відповідно до ст. 23 «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.

В свою чергу, відповідно до п. 8.13. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та відповідно до п. 54 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 “Про судову практику в справах про банкрутство” Закон і ГПК не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі частини першої статті 79 ГПК ухвалою суду зупиняє позовне провадження і роз'яснює позивачу зміст і наслідки частини другої статті 14 Закону. Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини другої статті 14 Закону.

Зважаючи на встановлені обставини справи, спір у справі про стягнення заборгованості за договором №2/с від 01.06.2009р. слід розглядати в межах справи про банкрутство відповідача, оскільки позивач не звертався із грошовими вимогами до відповідача (зворотного матеріали справи не містять) у справі про банкрутство, у даному позові до відповідача слід відмовити.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати з судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.07.2014р.

Суддя І.І. Борисенко