Рішення № 47448235, 18.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2015Справа №910/10475/15

За позовом Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації про стягнення 27 926,41 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Ходорич О.М. (дов. № 064-1274 від 16.02.2015 року)від відповідача Шулік М.О. (дов. б/н від 20.05.2015 року)Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18 червня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості за Договором про відшкодування комунальних послуг № 02вкп-12 від 02.07.2012 року в розмірі 27 926,41 грн., в тому числі 17 048,66 грн. основного боргу, 4 853,73 грн. інфляційних втрат, 5 191,67 грн. пені, 832,35 грн. 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 року порушено провадження у справі № 910/10475/15-г та призначено справу до розгляду на 26.05.2015 року.

25.05.2015 року представник відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав відзив на позовну заяву. У поданому відзиві представник відповідача зазначив, що з 01.01.2013 року відносини між сторонами регулюються іншим договором № 23 від 12.08.2013 року. Відповідач зазначає, що згідно кошторису на 2012 рік на оплату комунальних послуг та енергоносіїв відповідачу з державного бюджету виділено обмежену суму коштів. Відповідач заперечував проти стягнення з відповідача суми основного боргу та штрафних санкцій.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26.05.2015 року оголошено перерву до 18.06.2015 року.

15.06.2015 року представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав додаткові пояснення по справі.

17.06.2015 року представник позивача через відділ діловодства суду надав додаткові документи по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 18.06.2015 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

В судовому засіданні 18.06.2015 року представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог, через відділ діловодства суду надав письмові пояснення по справі.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2012 року між Головним управлінням з питань надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (на даний час - Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (балансоутримувач) та Головним управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (на даний час Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (споживач) укладено Договір про відшкодування комунальних послуг № 02вкп-12 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1 Договору балансоутримувач надає, а споживач приймає в користування з 1 квітня 2012 року по 30 вересня 2012 року нежилі приміщення загальною площею - 381,5 кв.м., гаражні бокси - 88,0 кв.м., приміщення спільного користування - 117,8 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул.. Вишгородська, 21.

Орієнтовна вартість комунальних послуг по Договору відшкодування комунальних послуг на квітень - вересень 2012 року складає 33 150,00 грн.

Згідно з пунктом 2.2.1. Договору споживач зобов'язаний не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим, перераховувати плату за комунальні послуги на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

На виконання умов договору позивачем протягом листопада 2012 року - грудня 2012 року надано відповідачу послуги на загальну суму 17 057,55 грн., що підтверджується актом наданих послуг № 9/1 від 28.12.2012 року на суму 8 642,26 грн., актом наданих послуг від 28.12.2012 року на суму 8 415,29 грн.

В подальшому між сторонами було складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.01.2013 року становить 17 048,66 грн.

01.04.2013 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до пункту 2 якої дебіторська заборгованість за 2012 рік в сумі 17 048,66 грн. буде оплачено в 2013 році на розрахунковий рахунок Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Спір виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем за Договором.

У поданому відзиві представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог посилаючись на те, що з 01.01.2013 року відносини між сторонами регулюються іншим договором № 23 від 12.08.2013 року. Відповідач зазначає, що згідно кошторису на 2012 рік на оплату комунальних послуг та енергоносіїв відповідачу з державного бюджету виділено обмежену суму коштів. Відповідач заперечував проти стягнення з відповідача суми основного боргу та штрафних санкцій

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Доказів оплати відповідачем суми 17 048,66 грн. основного боргу, в тому числі в установлені Договором строки, суду не надано.

Посилання відповідача на те, що з 01.01.2013 року відносини між сторонами регулюються іншим договором № 23 від 12.08.2013 року та на відсутність бюджетних асигнувань на погашення комунальних послуг не беруться судом до уваги, враховуючи наступне.

Укладений між сторонами Договір № 23 від 12.08.2013 року регулює правовідносини сторін, які склалися з 01.01.2013 року, проте позивачем заявлено до стягнення грошові кошти за послуги, які надавалися протягом листопада 2012 року - грудня 2012 року, які регулювалися Договором № 02вкп-12 від 02.07.2012 року.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання не наведено.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 17 048,66 грн. основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4 853,73 грн. інфляційних втрат, 5 191,67 грн. пені, 832,35 грн. 3 % річних.

Відповідно до пункту 6.1. Договору за несвоєчасне внесення платежів за комунальні послуги споживач сплачує пеню в розмірі 1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок пені, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 057,48 грн., відповідно до розрахунку суду.

Несплата відповідачем вартості наданих послуг по Договору є порушенням договірних зобов'язань та вимог статей 525, 526, 903 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та збитків від інфляції за визначені ним строки, суд вважає, що зазначені вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 4 853,73 грн. інфляційних втрат та 574,52 грн. 3 % річних відповідно до розрахунку суду.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у розмірі 17 048,66 грн. основного боргу, 4 853,73 грн. збитків від інфляції, 1 057,48 грн. пені, 574,52 грн. 3 % річних.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

2.Стягнути з Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації ((04047, м. Київ, вул. Вишгородська, 21, код ЄДРПОУ 14372952) на користь Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 143, код ЄДРПОУ 34926981) 17 048 (сімнадцять тисяч сорок вісім) грн. 66 коп. основного боргу, 4 853 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят три) грн. 73 коп. збитків від інфляції, 1 057 (одну тисячу п'ятдесят сім) грн. 48 коп. пені, 574 (п'ятсот сімдесят чотири) грн. 52 коп. 3 % річних, 1 539 (одну тисячу п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 67 коп. судового збору.

3. У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.06.2015

Суддя С.В. Стасюк