Рішення № 47448187, 09.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2015Справа №910/11281/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТММ-Енергобуд" до Приватного акціонерного товариства "ТММ - Енергобуд" про стягнення 25 399 845,72 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Гусєва Д.І. (дов. б/н від 01.04.2015 року)від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09 липня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТММ-Енергобуд" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ТММ - Енергобуд" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 18 912 387,82 грн., в тому числі 17 961 159,01 грн. основного боргу, 906 032,87 грн. пені, 45 195,94 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № ТД/С27.01/02-15 від 27.02.2015 року в частині здійснення оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2015 року порушено провадження у справі № 910/11281/15 та призначено справу до розгляду на 19.05.2015 року.

19.05.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Подана позивачем заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань за договором в частині здійснення оплати за поставлений товар. У позивача є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач може вчинити дії, спрямовані на ухилення від виконання можливого рішення суду, а наявне у відповідача майно може зникнути чи зменшитися, в результаті чого виконання рішення суду стане значно утрудненим або неможливим. До вирішення судом спору по суті існує реальна можливість вільного розпорядження коштами та майном, шляхом відчуження наявного у відповідача майна та виведення грошових коштів з рахунків у банках.

Представник відповідача в судове засідання 19.05.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 05.05.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2015 року розгляд справи було відкладено на 28.05.2015 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

У судове засіданні 28.05.2015 року представники сторін з'явились проте вимоги ухвали суду від 19.05.2015 року не виконали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 року розгляд справи було відкладено на 18.06.2015 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

04.06.2015 року представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав доповнення до заяви про забезпечення позову. У поданій заяві позивач зазначає, що відповідачем вживаються дії, спрямовані на реалізацію наявного у нього майна.

04.06.2015 року представник відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав заяву в якій зазначив, що на рахунках відповідача відсутні грошові кошти і в найближчому майбутньому не передбачається їх надходження, проте на балансі Приватного акціонерного товариства "ТММ - Енергобуд" перебуває майно, яким відповідач володіє на праві приватної власності.

Окрім того, відповідач зазначає, що Приватним акціонерним товариством "ТММ - Енергобуд" було прийнято рішення в найкоротші строки здійснити реалізацію майна, що перебуває у його власності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТММ-Енергобуд" про вжиття заходів до забезпечення позову. З метою забезпечення позову:

-накладено арешт в межах суми 18 912 387 (вісімнадцять мільйонів дев'ятсот дванадцять тисяч триста вісімдесят сім) грн., 82 коп. на майно, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "ТММ - Енергобуд" (03055, м. Київ, вулиця Галі Тимофєєвої, будинок 3, ідентифікаційний код 33889106), що буде виявлено державним виконавцем під час виконання ухвали суду про забезпечення позову.

-заборонено Приватному акціонерному товариству "ТММ - Енергобуд" (03055, м. Київ, вулиця Галі Тимофєєвої, будинок 3, ідентифікаційний код 33889106) здійснювати дії щодо відчуження належного майна в межах суми 18 912 387 (вісімнадцять мільйонів дев'ятсот дванадцять тисяч триста вісімдесят сім) грн., 82 коп.

18.06.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

18.06.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до поданої заяви позивач просить стягнути з відповідача 17 961 159,01 грн. основного боргу, 2 621 567,36 грн. пені, 131 078,37 грн. 3 % річних, 4 686 040,98 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи норми статті 22 Господарського процесуального України, а також те, що дана дія не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів суд приймає до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до пункту 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

У судовому засіданні 18.06.2015 року представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору.

Суд, розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про його задоволення.

Розглянувши подане позивачем 18.06.2015 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 року розгляд справи було відкладено на 07.07.2015 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

07.07.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 07.07.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 18.06.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07.07.2015 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 09.07.2015 року.

В судовому засіданні 09.07.2015 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 09.07.2015 року не з'явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03055, м. Київ, вулиця Галі Тимофєєвої, будинок 3 на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТММ-Енергобуд" (продавець) та Приватним акціонерним товариством "ТММ - Енергобуд" укладено Договір № ТД/С27.01/02-15 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору продавець зобов'язується поставити покупцю, а покупець прийняти й оплатити металопродукцію (товар) в кількості, асортименті та по цінам, вказаним в узгоджених сторонами специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 2.1. Договору ціна та кількість товару вказується в специфікації на кожну партію товару. В узгоджену сторонами ціну товару входять всі витрати які несе продавець при виконанні зобов'язань по договору.

Загальна сума договору складає суму вартості всього поставленого по договору товару згідно з підписаними сторонами видатковими накладними (пункт 2.2. Договору).

Пунктом 3.3. Договору сторони погодили, що продавець надає з товаром, що постачається наступну документацію:

-сертифікат якості;

-товарно-транспортну документацію;

-видаткову накладну;

-рахунок-фактуру.

Відповідно до пункту 4.1. Договору оплата товару проводиться покупцем протягом 90 календарних днів з дати поставки. Інший прядок оплати може бути вказаний в специфікаціях до Договору.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2015 року, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами зобов'язань по Договору.

Між сторонами було підписано специфікацію № 1 від 27.02.2015 року на суму 10 005,197,80 грн., специфікацію № 2 від 12.03.2015 року на суму 6 482 920,57 грн., специфікацію № 3 від 17.03.2015 року на суму 15 431 872,57 грн.

Згідно з пунктами 3, 4, специфікацій строк поставки - 5 календарних днів з дати підписання специфікації, строк оплати - протягом 15 календарних днів з дати поставки.

На виконання зобов'язань по Договору позивачем було відвантажено на користь відповідача товар на суму 18 001 747,58 грн., що підтверджується видатковою накладною № 162 від 27.02.2015 року на суму 2 318 998,28 грн., видатковою накладною № 163 від 27.02.2015 року на суму 13 196,97 грн., видатковою накладною № 164 від 27.02.2015 року на суму 2 477,57 грн., видатковою накладною № 165 від 27.02.2015 року на суму 3 882 384,77 грн., видатковою накладною № 166 від 27.02.2015 року на суму 7 685,86 грн., видатковою накладною № 167 від 27.02.2015 року на суму 1 233 220,28 грн., видатковою накладною № 168 від 27.02.2015 року на суму 727 947,14 грн., видатковою накладною № 169 від 27.02.2015 року на суму 1 819 286,93 грн., видатковою накладною № 209 від 12.03.2015 року на суму 1 524,38 грн., видатковою накладною № 211 від 12.03.2015 року на суму 2 264 536,16 грн., видатковою накладною № 212 від 12.03.2015 року на суму 23 356,75 грн., видатковою накладною № 213 від 12.03.2015 року на суму 637 813,08 грн., видатковою накладною № 216 від 12.03.2015 року на суму 1 752 479,18 грн., видатковою накладною № 217 від 12.03.2015 року на суму 247 488,61 грн., видатковою накладною № 226 від 12.03.2015 року на суму 1 555 722,41 грн., видатковою накладною № 253 від 17.03.2015 року на суму 24,47 грн., видатковою накладною № 254 від 17.03.2015 року на суму 15,82 грн., видатковою накладною № 255 від 17.03.2015 року на суму 2 719,20 грн., видатковою накладною № 256 від 17.03.2015 року на суму 90 409,08 грн., видатковою накладною № 257 від 17.03.2015 року на суму 1 415 139,66 грн., видатковою накладною № 258 від 17.03.2015 року на суму 5 320,98 грн.

Згідно накладної на повернення № 1 від 06.03.2015 року відповідачем повернуто позивачу товару на суму 40 588,57 грн.

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару не виконав.

03.04.2015 року позивачем направлено відповідачу досудове повідомлення про необхідність погашення заборгованості за Договором. Проте, станом на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідачем не погашена.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем товару за Договором, його прийняття відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 17 961 159,01 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України строк виконання відповідачем грошового зобов'язання згідно Договору на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 17 961 159,01 грн. за поставлений на підставі Договору товар.

Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТММ-Енергобуд" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "ТММ - Енергобуд" заборгованості у розмірі 17 961 159,01 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 621 567,36 грн. пені, 131 078,37 грн. 3 % річних, 4 686 040,98 грн. інфляційних втрат.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором поставки строк свого обов'язку по сплаті коштів за поставлений товар не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 7.2. Договору у випадку порушення строків оплати покупцем товару, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої в строк суми за кожен день прострочення.

Здійснивши перерахунок пені, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення 2 621 567,36 грн. пені підлягають задоволенню.

В силу вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування надані позивачем, суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в розмірі 131 078,37 грн. 3 % річних, 4 686 040,98 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТММ-Енергобуд" про стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства "ТММ - Енергобуд" підлягають задоволенню в розмірі 17 961 159,01 грн. основного боргу, 2 621 567,36 грн. пені, 131 078,37 грн. 3 % річних, 4 686 040,98 грн. інфляційних втрат.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТММ-Енергобуд" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ТММ - Енергобуд" (03055, м. Київ, вулиця Галі Тимофєєвої, будинок 3, ідентифікаційний код 33889106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТММ-Енергобуд" (04116, м. Київ, вул. Галі Тимофєєвої, будинок 3, ідентифікаційний код 39554047) 17 961 159 (сімнадцять мільйонів дев'ятсот шістдесят одну тисячу сто п'ятдесят дев'ять) грн. 01 коп. основного боргу, 2 621 567 (два мільйони шістсот двадцять одну тисячу п'ятсот шістдесят сім) грн. 36 коп. пені, 131 078 (сто тридцять одну тисячу сімдесят вісім) грн. 37 коп. 3 % річних, 4 686 040 (чотири мільйони шістсот вісімдесят шість тисяч сорок) грн. 98 коп. інфляційних втрат, 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

3.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ТММ - Енергобуд" (03055, м. Київ, вулиця Галі Тимофєєвої, будинок 3, ідентифікаційний код 33889106) в доход Державного бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.07.2015

Суддя С.В. Стасюк