Рішення № 47447848, 22.07.2015, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" липня 2015 р. Справа № 906/490/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Невисевич О.М. (директор); Невисевич М.В. (довір. №130 від 21.04.15.)

від відповідача: ОСОБА_3 (довір. №208 від 05.05.15.); ОСОБА_4

від третьої особи: не з'явився

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Коростишівської міської ради Житомирської області

про стягнення 12694,00 грн. та зобов'язати звільнити майданчики НОМЕР_1, НОМЕР_2.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 12694,00 грн. заборгованості з орендної плати (за договором оренди №231 від 31.12.13. - 2308,00 грн., за договором №467 від 01.08.14. - 5770,00 грн.) та неустойки (в порядку ст.785 ч.2 ЦК України) за не повернення орендованого майна у розмірі 4616,00 грн., а також про зобов'язання відповідача звільнити торгівельні майданчики НОМЕР_1 та НОМЕР_2 шляхом вивезення металевих кіосків за межі території підприємства "Кооперативний ринок".

08.06.15 до суду надійшли пояснення Коростишівської міської ради Житомирської області на позовну заяву №510/23/02-17, в якому зазначено, що Підприємство Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" користується земельною ділянкою площею 1,2га, яка знаходиться за адресою: м.Коростишів,вул.Шевченка,40, на підставі договору резервування; просила розглянути справу без участі її представника (а.с.120).

14.07.15 відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі:

- до вирішення Коростишівським районним судом Житомирської області справи про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Коростишівської міськради №209 від 25.05.06 "Про встановлення права власності на об'єкти нерухомого майна", скасування свідоцтв про право власності серії НОМЕР_3 від 02.06.06 та від 30.05.13 (а.с.166).

- до набрання законної сили рішення у справі господарського суду Житомирської області №906/961/15 про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Коростишівської міської ради №208 від 25.05.06 "Про розгляд клопотання Коростишівської РССТ" (а.с.170).

Суд відмовляє у задоволенні вказаних клопотань за безпідставністю.

У судовому засіданні 14.07.15 оголошувалась перерва до 22.07.15.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с.85,149), посилаючись на відсутність у позивача права користування земельною ділянкою , оскільки земельна ділянка, на якій розташовано ринок, не відведена позивачу у встановлений законом спосіб в оренду, а відтак дії позивача спрямовані на використання земель комунальної власності всупереч закону. На час розгляду справи судом земельна ділянка перебуває у комунальній власності міста, відносини між Коростишівською міською радою та позивачем щодо користування земельною ділянкою врегульовано шляхом укладання договору на оплату резервування земельної ділянки №118 від 31.03.2009р. з подальшими змінами і доповненнями до нього. Крім того, право власності на торгівельні майданчики за ПР"Кооперативний ринок" документально не підтверджено.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31.12.13 та 01.08.14 між Підприємством Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" (орендодавець/позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендар/відповідач), укладалися договори оренди №361 та №467, відповідно до яких предметом договору є торгівельні майданчики НОМЕР_1,НОМЕР_2, площею 12 та 8 кв.м, які, як зазначено в договорах належать на праві власності позивачу.

Договір №361 за домовленістю сторін розірвано з 01.07.14. Договір №467 закінчив свою дію 31.12.14.

Господарський суд в порядку ст. 83 ч.1 п.1 ГПК України приходить до висновку про необхідність визнання недійсними вказаних договорів, як таких, що суперечать законодавству.

Статтею 761 ч.1 ЦК України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що позивач не є власником предмету оренди. Дослідивши це питання господарський суд встановив наступне.

Відповідно до п.1.1 Статуту, Підприємство Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" є підприємством, створеним Коростишівською районною спілкою споживчих товариств, яка є його засновником та власником всього майна.

Пунктом 3.1 Статуту позивача визначено, що майно підприємства складається з основних засобів, переданих власником підприємства як внесок до статутного фонду, а також цінностей, набутих у процесі господарської діяльності.

Спростовуючи заперечення відповідача, позивач зазначає, що предмет оренди (торгівельні майданчики) передані позивачу власником цього майна - Коростишівською районною спілкою споживчих товариств. При цьому позивачем в якості доказу наданий інвентарний опис №3, з якого вбачається, що Коростишівська райспоживспілка передала а позивач прийняв майно, тому числі торгівельні майданчики НОМЕР_1, НОМЕР_2, які визначені в цьому описі як покриття асфальтно-бетонне.

Разом з тим до суду не представлено доказів, що Коростишівська райспоживспілка є власником вказаних торгівельних майданчиків.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 30.05.13 за Коростишівською райспоживспілкою зареєстрована власність на майновий комплекс за адресою м.Коростишів, вул. Шевченка, 40. (а.с.50). Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно містить перелік об'єктів власності, до якого входять магазин літера "А", магазин літера "Б", основне приміщення літера "В", адмінприміщення літера "Е", м'ясний павільйон літера "З", молочний павільйон літера "Ж", приміщення контролера літера "И", приміщення контролера літера "К". (а.с. 163)

Зі схеми ринку, яку в якості доказу надав позивач, не вбачається, що спірні торгівельні майданчики знаходяться в межах об'єктів, право власності на які зареєстроване за Коростишівською райспоживспілкою. (а.с.133)

З пояснень сторін встановлено, що спірні торгівельні майданчики розташовані на асфальтованій земельній ділянці поблизу належних Коростишівській райспоживспілці приміщень.

Відповідно до ст.191 ч.3 ЦК України права на земельну ділянку та інші об'єкти нерухомого майна, які входять до складу єдиного майнового комплексу підприємства, підлягають державній реєстрації в органах, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Пунктом 2 Правил торгівлі на ринках, які затверджені Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України 26.02.02 N 57/188/84/105, визначено, що Ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній

за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого

самоврядування земельній ділянці.

Рішенням Коростишівської міської ради №762 від 03.04.14 затверджені Правила торгівлі на ПР "Кооперативний ринок", пункт 2 яких також передбачає обов'язковість відведення земельної ділянки для функціонування ринку. (а.с.136)

Судом встановлено, що позивачу не надавалась у власність чи в користування земельна ділянка, як для функціонування ринку, так і взагалі.

Поняття торгівельного місця (яке є тотожним торгівельному майданчику) визначено у вищевказаних Правилах торгівлі на ринках та Правилах торгівлі на ПР "Кооперативний ринок" як площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо.

Ключовим словом вказаного поняття є площа. При цьому ця площа має знаходитись в межах об'єкта нерухомості (чи то приміщення, чи земельної ділянки), право на який повинне мати підприємство, яке займається ринковою діяльністю. Тобто первісним є право на об'єкт нерухомості, без якого неможливо надати площі статус торгового місця/майданчику. Іншими словами, торгівельне місце може бути обладнане тільки в місці (приміщенні, земельній ділянці), на яке має право орендодавець та яке відведено для цієї мети в установленому порядку (шляхом передачі у власність, оренду, тощо).

З викладеного господарський суд приходить до висновку, що:

- Позивач не має статусу ринку, оскільки всупереч вказаним правилам торгівлі на ринках земельна ділянка для цієї мети не виділялась.

- Предмет оренди не має статусу торгівельного місця/майданчику, оскільки підприємство позивача не має статусу ринку.

- Позивач не є власником чи користувачем площі, на якій знаходиться предмет оренди.

- Фактично за договорами оренди передано в оренду земельні ділянки, отже договори оренди торгівельних майданчиків, є удаваними правочинами, які приховують договір оренди земельної ділянки (ст.236 ЦК України).

Ухвалою від 27.05.15 позивачу запропоновано надати докази набуття статусу ринку та докази права власності (користування) на нерухоме майно, на якому знаходяться торгівельні майданчики НОМЕР_1, НОМЕР_2, які надавались в оренду відповідачу. Позивачем належних доказів не надано.

Відповідно до ст. 215 ч.1 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.203 ч.1 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В даному випадку договори оренди Торгівельних майданчиків суперечать вимогам ст. 761 ч.1 ЦК України, оскільки позивач не є власником предмета оренди та не має майнових прав на нього, тому суд визнає договори недійсними.

На спростування доводів позивача господарський суд зазначає наступне.

Рішенням виконавчого комітету Коростишівської міської ради №208 від 25.05.06 затверджено схему генерального плану кооперативного ринку за адресою: м.Коростишів, вул. Шевченка, 40. Однак вказане рішення не підтверджує факт надання земельної ділянки позивачу та замінює правовстановчий документ на ділянку.

Інвентарний опис №3, з якого вбачається, що Коростишівська райспоживспілка передала а позивач прийняв майно, тому числі торгівельні майданчики НОМЕР_1, НОМЕР_2 підтверджують лише факт передачі майна від однієї юридичної особи до іншої, не підтверджують право володіння чи користування майном особою, яка здійснила передачу (Коростишівською райспоживспілкою).

Позивач просить застосувати положення ст. 35 ч.3 ГПК України, в якій зазначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Такі обставини, на думку позивача, встановлені постановами Житомирського апеляційного господарського суду від 21.11.06 у справі №12/190"НМ", від 23.01.07 у справі №12/194"НМ", від 23.01.07 у справі №12/188"НМ", від 24.04.08 у справі №12/191"НМ", рішеннями господарського суду Житомирської області від 04.07.07 у справі №5/601, від 18.09.07 у справі №5/920, від 20.02.15 у справі №906/1196/14, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.15 у справі №906/1196/14. Разом з тим норма частини 3 статті 35 ГПК України не може бути застосована, оскільки у вказаних судових рішеннях вирішувався спір хоча і з подібними правовідносинами, однак встановлені вказаними судовими рішеннями обставини стосуються інших торгових місць/майданчиків, інших договорів, інших відповідачів.

В якості доказів правомірного користування земельною ділянкою позивачем наданий договір про оплату резервування земельної ділянки від 31.03.09. Однак законом передбачений вичерпний перелік підстав набуття права користування землею. Договір резервування земельної ділянки не породжує це право.

Пунктом 2.3.2 Статуту позивача передбачено, що одним з видів діяльності позивача є організація і надання ринкових послуг. Однак інформація щодо видів діяльності юридичної особи, яка визначена статутом, носить декларативний характер і сама по собі не породжує право на зайняття такою діяльністю. В даному випадку для надання ринкових послух, в першу чергу, особа має мати в користуванні чи у власності земельну ділянку.

Положення про порядок надання торгових місць в оренду приватним підприємцям на території ПРСС "Кооперативний ринок", яке затверджене Коростишівською райспоживспілкою (а.с.82-84), є внутрішнім (не нормативним) документом і не породжує право позивача здавати в оренду майно, яке йому не належить.

Позовні вимоги ґрунтуються на вищевказаних договорах оренди, які господарський суд визнає недійсними, отже вимоги про стягнення орендної плати та неустойки за неповернення орендованого майна, є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в задоволені позову.

2. Визнати недійсними договори оренди №231 від 31.12.13. та №467 від 01.08.14., які укладені між підприємством Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" та Приватним підприємцем ОСОБА_4.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 27.07.15

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2- Коростишівська міська рада Житомирської області (рек. з повідом.)