Рішення № 47447459, 23.07.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.07.15р. Справа № 904/4721/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМГРУП", м. Кривий Ріг

до Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", м. Київ в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Сиченко А.І. - представник (дов. б/№ від 10.06.2015 )

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМГРУП" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", яким просить суд зобов'язати відповідача закрити поточний рахунок позивача у національній валюті та перерахувати залишок коштів у сумі 53 016,48 грн. з рахунку № 26009163045980 на поточний рахунок позивача № 26002000121333.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 4295 на розрахунково-касове обслуговування від 12.06.2014 щодо своєчасного закриття поточного рахунку та перерахування грошових коштів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 23.06.2015.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 23.06.2015 на 13.07.2015.

10.07.2015 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Позовні вимоги, які полягають у зобов'язанні банку списати грошові кошти за платіжним дорученням, строк виконання якого закінчився, суперечать вимогам вищезазначених нормативно - правових актів чинного законодавства України.

Відповідач вважає, що позивач порушив умови застосування заходів досудового врегулювання спору, передбачені частиною 2 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, останній не мав законних підстав звертатись із позовом до суду.

Також, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що він знаходиться під впливом об'єктивно обумовлених негативних макроекономічних факторів.

Представник відповідача у судове засідання 21.07.2015 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.02.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМГРУП" (клієнт) та Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (банк) було укладено договір на розрахунково-касове обслуговування № 4295 (а.с.18).

Відповідно до пункту 1.1 договору банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній валюті № 26009163045980 та зобов'язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку згідно тарифів банку в порядку і на умовах, визначених договором.

Отже, банк відкрив клієнту поточний рахунок № 26009163045980 та зобов'язався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку та на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Пунктом 3.2.1 договору встановлено, що клієнт має право самостійно розпоряджатись грошовими коштами на рахунку, окрім випадків обмеження такого права, встановлених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.3.2 договору банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами.

Відповідно до пункту 3.3.3 договору банк зобов'язаний здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунку у визначений час з 9:00 до 16:00, крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів.

Позивач 13.02.2015 доручив банку перерахувати в межах коштів на рахунку № 26009163045980 грошові кошти на загальну суму 52 716,05 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 11 від 13.02.2015 на суму 5 648,96 грн.,

- № 12 від 13.02.2015 на суму 2 009,94 грн.,

- № 13 від 13.02.2015 на суму 208,50 грн.,

- № 14 від 13.02.2015 на суму 6 154,50 грн.,

- № 15 від 13.02.2015 на суму 2 410,65грн.,

- № 16 від 13.02.2015 на суму 247,50 грн.,

- № 17 від 13.02.2015 на суму 208,50 грн.,(а.с.61-66).

Дані платіжні доручення були прийняті банком, про що свідчить відповідний штамп, але у строк, встановлений чинним законодавством виконані не були.

Відповідно до листа Криворізької філії Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" № 1696 від 01.04.2015, залишок коштів на поточному рахунку позивача станом на 01.04.2015 становить 53 016,48 грн. (а.с.28).

На день виставлення цих платіжних доручень на рахунку було достатньо коштів для їх виконання, але відповідач платіжні доручення позивача не виконав та не надав жодного документу, який би підтверджував повноваження банка не виконувати доручення позивача на перерахування грошових коштів в межах рахунку.

На підставі чого, позивачем кур'єрською службою було подано відповідачу заяву від 25.05.2015, в якій просив закрити поточний рахунок № 26009163045980 та перерахувати залишок коштів у сумі 53 016,48 грн. на поточний рахунок позивача № 26002000121333 (а.с.25). Дану заяву відповідач отримав 25.05.2015, що підтверджується кур'єрською накладною (а.с.27).

Разом із заявою позивачем було направлено відповідачу платіжне доручення № 18 від 25.05.2015 про перерахування залишку коштів (а.с.67). Дане платіжне доручення також було прийнято банком, але не було виконано.

Вищезазначену заяву та платіжне доручення відповідач отримав 25.05.2015, що підтверджується кур'єрською накладною (а.с.27).

Відповідач заяву про закриття рахунку не задовольнив, рахунок позивача не закрив, грошові кошти у сумі 53 016,48 грн. не перерахував, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта. Гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Згідно з пунктом 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку зобов'язаний:

- узяти розрахунковий документ платника/стягувача на облікування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувану про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: «Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку»;

- ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності.

Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Згідно з пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті операційний час - це частина операційного дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього самого робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 1074 Цивільного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

Частиною 1 та 3 статті 1075 Цивільного кодексу України передбачено, що договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Пунктом 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою правління НБУ від 12.11.2003 № 492 передбачено, що закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів: найменування банку; найменування (прізвища, ім'я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку; номера рахунку, який закривається; дати складання заяви.

Заява про закриття поточного рахунку юридичної особи підписується керівником юридичної особи або іншою уповноваженою на це особою і засвідчується відбитком печатки (за наявності) юридичної особи.

Таким чином, обов'язок відповідача закрити вказаний банківський рахунок та повернути залишок коштів на ньому позивачу виник у відповідача після отримання 25.05.2015 ним заяви про закриття банківського рахунку від 25.05.2015.

З огляду на вищевикладене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Суд відхиляє доводи відповідача про протиправність спонукання його виконати спірні платіжні доручення у зв'язку з закінченням встановленого для їх виконання 30 денного строку, оскільки, п. 3.5. Інструкції зобов'язує банк прийняти платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки. Спірні платіжні доручення прийняті банком до виконання, що узгоджується з положеннями п. 3.5. Інструкції. Безпідставне прострочення виконання спірних платіжних доручень допущене з вини самого відповідача та не звільняє його від обов'язку щодо належного виконання взятих на себе зобов'язань.

Суд відхиляє доводи відповідача про недотримання позивачем вимог щодо досудового врегулювання спору.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції України). Судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, зокрема, судовий захист. Положення Господарського процесуального кодексу України не містять застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.

Офіційне тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України надане рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" (справа про досудове врегулювання спорів) від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002, справа № 1-2/2002. Відповідно до зазначеного рішення Суду положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Відносно доводів відповідача про стан банківської системи в умовах сьогодення, перебування відповідача під впливом об'єктивно обумовлених негативних макроекономічних факторів, суд зазначає, що відповідно до п. 1.12. Інструкції банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку" (додаток 23); ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності. Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

Однак, дії, передбачені п. 1.12. Інструкції, відповідачем також не були виконані.

Суд не погоджується з доводами відповідача, оскільки вони спростовуються наявними у справі доказами.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 09807856) в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Костенка, 6; ідентифікаційний код 24609556) закрити поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМГРУП" (50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Жовтнева, буд. 2, кв. 14; ідентифікаційний код 35747108) у національній валюті № 26009163045980, відкритий у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", про що видати наказ.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 09807856) в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Костенка, 6; ідентифікаційний код 24609556) перерахувати залишок грошових коштів у розмірі 53 016,48 грн. з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМГРУП" (50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Жовтнева, буд. 2, кв. 14; ідентифікаційний код 35747108) № 26009163045980 на поточний рахунок № 26002000121333, про що видати наказ.

Строк виконання зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 09807856) в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Костенка, 6; ідентифікаційний код 24609556) щодо перерахування грошових коштів у сумі 53 016,48 грн. становить 1 день.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 09807856) в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Костенка, 6; ідентифікаційний код 24609556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМГРУП" (50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Жовтнева, буд. 2, кв. 14; ідентифікаційний код 35747108) судовий збір у розмірі 2 436,00 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 27.07.2015.

Суддя Я.С. Золотарьова