Ухвала суду № 47447302, 23.07.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"23" липня 2015 р. Справа № 903/581/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк", м.Київ

до відповідачів: приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл", м.Вишневе, Київська область

товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд", м.Київ

про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами

Суддя Шум М. С.

Представники:

від позивача: Гаврилюк О. О., довіреність від 26.03.2015 року №254

від відповідачів: ПАТ "Фоззі-Фуд" - Божук Ю. К., довіреність від 13.07.2015 року №494/03-УРБ-15

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.

Суть спору: позивач - публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний Банк" в позовній заяві до приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл", товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за банком права власності на нерухоме майно, а саме:

- приміщення торгового центру по продажу промислових та продовольчих товарів /літера А-2/, загальною площею 4056,6 кв.м., що знаходиться за адресою Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 23;

- земельна ділянка загальною площею 0,3 га, що знаходиться за адресою Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, земельна ділянка 23, кадастровий номер 0710100000:226065:0009, цільове призначення - для обслуговування торгового закладу

в рахунок часткового погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальність "Фоззі-Фуд" за кредитними договорами №131 від 28.07.2006 року, №140 від 16.08.2006 року, №113 від 23.06.2006 року, що складає 2 606 061, 78 доларів США в т. ч.

- заборгованість за кредитним договором №131 від 28.07.2006 року станом на 12.05.2015 року становить 850 298, 30 доларів США та 1 521 грн. 28 коп. з яких 710 000, 00 доларів США - заборгованість за кредитом, 55 171, 68 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом, 73 513, 90 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 6 397, 29 доларів США - пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 5 215, 43 доларів США - 3% річних, 600 грн. 00 коп. - заборгованість за комісіями, 119 грн. 25 коп. - пеня за несвоєчасну сплату комісій по кредиту, 122 грн. 52 коп. - 3% річних, 679 грн. 51 коп. - втрати від інфляції по заборгованості за комісіями;

- заборгованість за кредитним договором №113 від 23.06.2006 року станом на 12.05.2015 року становить 689 289, 84 доларів США та 1 272 грн. 83 коп. з яких 601 000, 00 доларів США - заборгованість за кредитом, 29 802, 95 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом, 51 459, 73 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 3 554, 64 доларів США - пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 3 472, 52 доларів США - 3% річних, 554 грн. 31 коп. - заборгованість за комісіями, 104 грн. 36 коп. - пеня за несвоєчасну сплату комісій по кредиту, 114 грн. 16 коп. - 3% річних, 114 грн. 16 коп. - втрати від інфляції по заборгованості за комісіями;

- заборгованість за кредитним договором №140 від 16.08.2006 року становить 1 066 473, 64 доларів США та 1 544 грн. 80 коп. з яких 900 000, 00 доларів США - заборгованість за кредитом, 64 904, 55 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом, 88 216, 67 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 7 137, 98 доларів США - пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 6 214, 44 доларів США - 3% річних, 600 грн. 00 коп. - заборгованість за комісіями, 125 грн. 24 коп. - пеня за несвоєчасну сплату комісій по кредиту, 140 грн. 41 коп. - 3% річних, 679 грн. 15 коп. - втрати від інфляції по заборгованості за комісіями;

Вимоги позивача обґрунтовані прострочкою товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" в здійсненні оплат за кредитом та процентами згідно зазначених вище кредитних договорів.

В свою чергу, 23.09.2013 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та приватним акціонерним товариством "Сільпо Рітейл" укладено договір іпотеки з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитними договорами №113 від 23.06.2006 року, №131 від 28.07.2006 року, №140 від 16.08.2006 року, що укладені між банком та ТзОВ "Фоззі-Фуд".

Відповідно до умов договору предметом іпотеки є:

- приміщення торгового центру по продажу промислових та продовольчих товарів /літера А-2/, загальною площею 4056,6 кв.м., що знаходиться за адресою Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 23;

- земельна ділянка загальною площею 0,3 га, що знаходиться за адресою Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, земельна ділянка 23, кадастровий номер 0710100000:226065:0009, цільове призначення - для обслуговування торгового закладу.

Зазначене нерухоме майно передано в іпотеку разом з усіма його приналежностями.

Пунктом 7.5 іпотечного договору, банк має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах передбачених п. 7.4 цього договору в т. ч. переходу до банку права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язань по кредитному договору в порядку, встановленому статтею 37 ЗУ "Про іпотеку" та умовам цього договору.

Враховуючи викладене, ПАТ "ВіЕйБі Банк" просить задоволити заявлений позов.

Ухвалою суду від 14.07.2015 року розгляд справи відкладено, сторін зобов'язано надати необхідні для розгляду справи документи.

В день судового засідання на електронну адресу суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог. При цьому, відповідна заява на паперовому носії з підтверджуючими документами станом на день розгляду справи до суду не надійшла.

Відповідачі на виконання вимог ухвал суду супровідними листами від 21.07.2015 року долучили до матеріалів справи установчі документи товариств.

Крім того, відповідач-1 через канцелярію суду подав клопотання від 21.07.2015 року про призначення експертизи щодо оцінки майна, на яке банк просить звернути стягнення шляхом визнання права власності.

В обґрунтування необхідності призначення у справі судової експертизи для визначення вартості майна, на яке банк просить звернути стягнення, відповідач-1 зазначив, що не погоджується з висновком про ринкову вартість майна станом на 05.05.2015 року, виконаним суб'єктом оціночної діяльності - закритим акціонерним товариством «Консалтингюгсервіс». Відповідно до вказаного висновку ринкова вартість приміщення торгового центру та земельної ділянки станом на 05.05.2015 року становить 24 650 510 грн. 00 коп. в т.ч. вартість приміщення торгового центру - 23 014 260 грн. 00 коп., вартість земельної ділянки - 1 636 250 грн. 00 коп.

В той же час, за замовленою відповідачем-1 оцінкою тих же об'єктів, за висновком, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-ОЦІНКА», ринкова вартість приміщення торгового центру станом на 09.10.2014 року становила 27 276 700 грн. 00 коп., вартість земельної ділянки - 4 095 000 грн. 00 коп.

Крім того, відповідно до п. 1.5. договору іпотеки від 23.09.2013 за реєстровим №3625, станом на 17.07.2013 згідно даних незалежної експертної оцінки, що здійснена товариством з обмеженою відповідальністю «Е.Р.С.Т.Е.» та приватним підприємством «Експертиза-Центр» вартість приміщення торгового центру складала 20 265 300 грн. 00 коп., а вартість земельної ділянки - 2 469 100 грн. 00 коп.

Таким чином відповідач-1 стверджує про необґрунтованість визначеної позивачем вартості предмета іпотеки.

Представник позивача заперечувала проти призначення у справі судової експертизи, посилаючись на відсутність необхідності у визначенні вартості заставленого майна.

Судом враховано позицію Вищого господарського суду України, який в п. 4.4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 за №1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» зазначив, що у разі якщо право звернення стягнення на майно пов'язане з невиконанням зобов'язання, забезпеченого іпотекою, судам слід встановлювати загальний розмір вимог кредитора та виходити з того, що обов'язковою передумовою звернення стягнення на предмет іпотеки є встановлення судом факту невиконання основного зобов'язання.

Невиконання зазначеної передумови відповідно до частини другої статті 35 Закону України «Про іпотеку» є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.

Господарським судам слід також враховувати, що виконання основного зобов'язання виключає можливість задоволення вимог за рахунок забезпечувального зобов'язання.

Разом з тим, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання грошових сум шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно.

Згідно розділу VII листа Верховного Суду України від 01.02.2015 року «Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна» визначено, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки повинна відповідати вимогам як ст. 39 Закону N 898-IV, так і положенням п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК. Зокрема, у ній в обов'язковому порядку повинно бути зазначено: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; конкретний спосіб реалізації предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 39 Закону N 898-IV у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. У судовій практиці немає єдності щодо вирішення питання про критерії, які повинен застосовувати суд, визначаючи початкову ціну.

Разом із тим, вирішуючи зазначені питання, суди повинні виходити з того, що ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі - відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону N 898-IV вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором. Якщо під час розгляду справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то суд не має підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, ця сторона зобов'язана за змістом ч. 3 ст. 10, статей 11 та 60 ЦПК довести інший розмір, зокрема заявити клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи. Початкова ціна предмета іпотеки не береться до уваги судом у разі заявлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на нього, оскільки згідно із ч. 3 ст. 37 Закону N 898-IV іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідна позиція Верховного Суду свідчить про те, що наведена в іпотечному договорі ціна предмету іпотеки не має значення при заявленні позову про визнання права власності і необхідно визначати вартість предмета іпотеки на момент такого набуття (прийняття судового рішення) на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, що в ході розгляду справи можливе шляхом призначення судової експертизи. В будь-якому випадку вартість предмету іпотеки має зазначатись в резолютивній частині рішення і має значення при визначенні обсягу фактично погашеного зобов'язання боржника за рахунок заставленого майна.

Верховний Суд України в постанові від 27.05.2015 року зазначив, що положеннями частини першої статті 39 Закону «Про іпотеку» передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття «ціна», як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону «Про іпотеку», судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України дійшли правового висновку, що у розумінні норми статті 39 Закону «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Враховуючи, що відповідач-1 заперечує прийняття судом за основу наведеної позивачем вартості предмета іпотеки, суд дійшов висновку про обґрунтованість необхідності призначення у справі судової експертизи для визначення фактичної вартості предмета іпотеки на момент набуття іпотекодержателем права власності на нього.

За наслідками розгляду клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи, суд дійшов висновку про доцільність призначення судової експертизи для визначення вартості предмета іпотеки, як того вимагає чинне законодавство.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають про вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

За таких обставин, для всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи суду слід встановити дійсну вартість предмету іпотеки, звернення стягнення на який заявлено в позові.

Враховуючи аргументовані, в тому числі документально, сумніви відповідача-1 в достовірності визначеної позивачем вартості предмету іпотеки, суд, враховуючи вищевикладене, вважає за необхідне клопотання відповідача-1 про призначення у справі експертизи щодо визначення вартості майна задоволити.

Відповідно до ч.ч.2-3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, остаточне коло питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом, встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».

Витрати на проведення експертизи суд покладає на особу, яка заявила відповідне клопотання - на Відповідача-1 - приватне акціонерне товариство «Сільпо Рітейл».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Враховуючи зазначене, провадження у справі №903/581/15 на час проведення судової експертизи підлягає зупиненню.

Керуючись ст.ст., 33, 41, 43, 66, 67, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі №903/581/15 судову експертизи для визначення дійсної (реальної) ринкової вартості предмету іпотеки за договором іпотеки від 23.09.2013 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В. та зареєстрованого за №3624, проведення яких доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

2. На вирішення експертизи поставити наступні питання:

2.1. Яка дійсна (реальна) ринкова вартість приміщення торгового центру по продажу промислових та продовольчих товарів /літера А-2/, загальною площею 4056,6 кв.м., що знаходиться за адресою Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 23?

2.2. Яка дійсна (реальна) ринкова вартість земельної ділянки загальною площею 0,3 га, що знаходиться за адресою Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, земельна ділянка 23, кадастровий номер 0710100000:226065:0009, цільове призначення - для обслуговування торгового закладу?

3. Витрати на проведення експертизи та організаційні питання, пов'язані з її проведенням, на даній стадії розгляду справи покласти на приватне акціонерне товариство «Сільпо Рітейл» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код 33870708).

4. Матеріали справи №903/581/15, в яких містяться всі наявні у суду копії документів, надіслати для здійснення експертизи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 6. В разі необхідності в додаткових матеріалах для проведення експертизи, вони будуть надані сторонами за відповідною вимогою експерта.

5. Попередити сторін про майнову відповідальність в порядку ст. 83 ГПК України у вигляді штрафу за ухилення від вчинення дій, обов'язок вчинення яких покладено господарським судом на сторони. Попередити учасників провадження у справі про кримінальну відповідальність згідно ст. 382 КК України за невиконання рішень, ухвал суду, що набрали законної сили.

6. Попередити експертів, що будуть здійснювати експертизу, про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

7. По закінченню судової експертизи, висновок експерта разом з матеріалами справи №903/581/15, а також дані щодо витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, подати господарському суду Волинської області.

8. Зупинити провадження у справі №903/581/15 до закінчення експертних досліджень і отримання Господарським судом Волинської області висновків експертів.

9. Матеріали справи №903/581/15 надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 6.

Суддя М. С. Шум