ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 липня 2015 року Чернігів Справа № 825/1944/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лобана Д.В.,
при секретарі Новик Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 41 КАС України, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» до митного посту «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС України, Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, скасування карток, -
В С Т А Н О В И В:
Приватне акціонерне товариство «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить про визнання протиправними та скасування рішень митного посту «Прилуки» Чернігівської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 23.12.2014 № 102040000/2014/000073/1; скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2014/05079; визнання протиправним та скасування рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000025/1 від 02.02.2015; скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2015/05028; визнання протиправним та скасування рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000055/1 від 17.02.2015; скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2015/05060; визнання протиправним та скасування рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000080/1 від 11.03.2015; скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2015/05085; визнання протиправним та скасування рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000081/1 від 16.03.2015; скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2015/05086; визнання протиправним та скасування рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000100/1 від 22.04.2015; скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2015/05106; визнання протиправним та скасування рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000116/1 від 30.04.2015; скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2015/05122.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що приватне акціонерне товариство «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» в рамках своєї господарської діяльності, імпортує сировину та напівфабрикати для виготовлення готової продукції.
Зокрема, на підставі контракту № 001/11 від 06 грудня 2010 року (надалі - Контракт), укладеного з British American Tobacco (Supply Chain WE) Limited (надалі – продавець), позивач імпортує ароматизатори, соуси, тютюнову сировину та фільтропалички для виробництва сигарет (надалі – товар) в кількості та асортименті, що визначаються в додатках Контракту.
На підставі додатків до Контракту позивач протягом грудня 2014 року-квітня 2015 року імпортував фільтропалички для виробництва сигарет партіями (7) на суму 48915,91 євро, відповідно до рахунку № 91859787 від 27.04.2015.
Відповідно до п. 3.1. Контракту (враховуючи зміну № 1 від 16.03.2011) поставки товару здійснювались на умовах DAP, Прилуки, (Інкотермс 2010). Згідно з п. 3.2. Контракту, право власності, включаючи право розпорядження товаром, переходить до покупця з моменту виконання продавцем своїх зобов’язань по поставці вантажу на умовах DAP Прилуки.
Пунктом 4.4 вищевказаного Контракту окремо узгоджено, що покупець отримує товари на умовах DAP Прилуки і повинен сплатити транспортні витрати та страховку, які вказані в рахунках окремим рядком.
У п. 5.2. Контракту передбачалось, що оплата товару проводиться шляхом банківського переказу, після митного оформлення товару в Україні протягом 30 днів з кінця місяця, яким був датований рахунок-фактура.
Після прибуття вказаних товарів на митну територію Україну позивач звернувся до митних органів, а саме до митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС, з метою здійснення митного оформлення імпорту та надав документи на продукцію.
Позивач отримав від відповідача електронне повідомлення, в якому повідомлялося про виявлення останнім розбіжностей поданих документах, наявність сумнівів щодо впливу взаємозв’язку сторін на заявлену позивачем митну вартість. Також, було запропоновано надати протягом 10 календарних днів додаткові документи для визнання митним органом митної вартості за ціною договору (контракту) відповідно до статті 58 Митного кодексу України (далі - МК України), а саме відповідно до частини 3 ст. 53 МК України надати каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини та, відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, надати довідкову інформацію щодо вартості у країні експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам і розрахунок ціни (калькуляцію) виробника.
На думку позивача митному органу було надано всі необхідні документи, однак відповідачем було оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2014/05079, № 102040000/2015/05028, № 102040000/2015/05060, № 102040000/2015/05085, № 102040000/2015/05086, № 102040000/2015/05106, № 102040000/2015/05122 (надалі - «Картки відмови»), та ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів № 102040000/2014/000073/1 від 23.12.2014, № 102040000/2015/000025/1 від 02.02.2015, № 102040000/2015/000055/1 від 17.02.2015, № 102040000/2015/000080/1 від 11.03.2015, № 102040000/2015/000081/1 від 16.03.2015, № 102040000/2015/000100/1 від 22.04.2015, № 102040000/2015/000116/1 від 30.04.2015 (надалі - «Рішення»).
Відповідач в усіх своїх рішеннях зазначає причини здійснення коригування - «наданий експертний висновок № ПК-98 від 19.12.2014 базується на документах, які надавались при митному оформленні товарів. При проведенні експертного дослідження експертом використовувалась калькуляція планувальника експорту SFG Ореrations Western Europe – Supply Chain Servise Centre. В експертному висновку відсутній повний опис товару, інформація щодо одиниці виміру; в наданому листі-калькуляції від 18.12.2014 відсутній повний опис товару, інформація щодо одиниці виміру. Лист-калькуляція не містить підписів та печаток виробника, а цінова інформація, що у ньому зазначена виглядає як витяг з іншого документу; у органу доходів і зборів наявна цінова інформація на подібні товари за ціною 13,79 USD/кг, за митною декларацією № 102040000/2014/046432 від 29.08.2014, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару декларантом; лист-калькуляція наданий не виробником товару, а продавцем - стороною зовнішньоекономічного договору (контракту), що є пов’язаним з покупцем; наявна в електронному виді копія митної декларації країни відправлення не містить цінової інформації про товари; наявні в електронному виді експертні висновки № ПК-98 від 19.12.2014 та № ПК-26 від 17.02.2015 ґрунтуються на документах, які надавались при митному оформленні товарів. В експертному висновку відсутній повний опис товару, інформація щодо одиниці виміру. При проведенні експертного дослідження експертом використовувалась калькуляція планувальника експорту SFG Ореrations Western Europe – Supply Chain Servise Centre, що не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої митної вартості товарів. Даний висновок не містить інформації щодо використаних джерел Інтернет ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар. Зазначений висновок взяти до уваги, при прийнятті рішення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, неможливо, оскільки перевірити достовірність цінової інформації у цьому висновку не має можливості.
Так само, відповідач зазначає, що позивачем не надано на стадії проведення консультації з органом доходів і зборів цінової інформації щодо імпорту на митну територію України ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.
Окремо, в деяких рішеннях відповідач вказує, що за даними, що заявляє декларант у ДМВ, сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) пов’язані між собою, перевірити документально про відсутність впливу взаємозв’язку на ціну не є можливим.
Загалом, відповідач, у своїх рішеннях, приходить до наступного висновку: «Отже, дані документи не можуть бути прийняті для підтвердження заявленої митної вартості».
На підставі викладеного, позивач вважає, що для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем подано відповідачу усі необхідні документи, передбачені ст. 53 МК України, такі документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення митної вартості товару та серед таких значень відсутні будь-які розбіжності, а тому відповідачем необґрунтовано відмовлено в застосуванні першого методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту).
Представник позивача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належними чином, надав клопотання, в якому позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання, в якому просить розглянути справу за його відсутності та згідно письмових заперечень просить у задоволенні позовних вимог, відмовити в повному обсязі (а. с. 167-179).
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно Контракту № 001/11 від 06 грудня 2010 року (а. с. 19-22), укладеного з British American Tobacco (Supply Chain WE) Limited, позивач імпортує ароматизатори, соуси, тютюнову сировину та фільтропалички для виробництва сигарет (надалі – товар) в кількості та асортименті, що визначаються в додатках Контракту.
На підставі додатків до Контракту, позивач з грудня 2014 року по квітень 2015 року здійснював митне оформлення товару:
- «фільтропалички для виробництва сигарет (трубки з волокон ацетату целюлози з вкрапленням активованого вугілля, вкриті сигаретним папером) потрійні вугільні фільтропалички з ароматизованою ниткою, діаметром 6,62мм, SMR_108х20.80_0360_00000_ТRCTTO_F061_ЕХ. Торгова марка – BRITISH AMERICAN ТОВАССО. Виробник – British American Tobacco (Germany) GmbH, країна виробництва - Німеччина» за митними деклараціями (далі - МД) від 19.12.2014 № 102040000/2014/047014, від 02.02.2015 № 102040000/2015/045155;
- «фільтропалички для виробництва сигарет (трубки з волокон ацетату целюлози, вкриті сигаретним папером), моноацетатні фільтропалички з повітряною камерою:
- діаметром 7,73мм, подвійні:
SMR _108х24.30_0450_00000_ DUNTAN_F304_ЕХ;
SMR _108х24.30_0340_00000_ DUNTAN_F303_ЕХ;
- діаметром 6,62мм, потрійні:
SMR _108x20.80_0360_00000_TRNTCN_ F320_ЕХ;
SMR _108x20.80_0480_00000_TRNTCN_ F 322_ЕХ.
Торгова марка - BRITISH AMERICAN ТОВАССО, виробник – British American Tobacco (Germany) GmbH, країна виробництва - Німеччина» за МД від 10.03.2015 № 102040000/2015/045399;
- «фільтропалички для виробництва сигарет (трубки з волокон ацетату целюлози з вкрапленням активованого вугілля, вкриті сигаретним папером) потрійні вугільні фільтропалички з ароматизованою ниткою, діаметром 6,62мм, SMR _108х20.80_0360_00000_ТRCTTO_F068_ЕХ. Торгова марка - BRITISH AMERICAN ТОВАССО. Виробник – British American Tobacco (Germany) GmbH, країна виробництва - Німеччина» за МД від 16.02.2015 № 102040000/2015/045274, 16.03.2015 № 102040000/2015/045420, від 30.04.2015 № 102040000/2015/045652;
- «фільтропалички для виробництва сигарет (трубки з волокон ацетату целюлози з вкрапленням активованого вугілля, вкриті сигаретним папером) потрійні вугільні фільтропалички з ароматизованою ниткою, діаметром 6,62мм, SMR _108х20.80_0480_00000_ТRCTTO_F322_ЕХ. Торгова марка - BRITISH AMERICAN ТОВАССО. Виробник – British American Tobacco (Germany) GmbH, країна виробництва - Німеччина», за МД від 21.04.2015 № 102040000/2015/045589.
Відповідно до п. 3.1. Контракту (враховуючи зміну № 1 від 16.03.2011) поставки товару здійснювались на умовах DAP, Прилуки, (Інкотермс 2010). Згідно з п. 3.2. Контракту, право власності, включаючи право розпорядження товаром, переходить до покупця з моменту виконання продавцем своїх зобов’язань по поставці вантажу на умовах DAP Прилуки.
Пунктом 4.4 вищевказаного Контракту окремо узгоджено, що покупець отримує товари на умовах DAP Прилуки і повинен сплатити транспортні витрати та страховку, які вказані в рахунках окремим рядком.
У п. 5.2. Контракту передбачалось, що оплата товару проводиться шляхом банківського переказу, після митного оформлення товару в Україні протягом 30 днів з кінця місяця, яким був датований рахунок-фактура.
Після прибуття вказаних товарів на митну територію України позивач звернувся до митних органів, а саме до виїзної групи митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС, для здійснення митного оформлення імпорту та надав наступні документи: митні декларації, міжнародні автомобільні накладні (СМR), книжки МДП (Carnet TIR), рахунки-фактури (інвойси), Контракт із відповідними додатками та змінами, інформацію щодо фіто-санітарного та радіологічного контролю, сертифікати про походження товару.
Однак, по кожному випадку поставки позивач отримав електронні повідомлення від відповідача, в яких повідомлялося про виявлення останнім розбіжностей поданих документах, наявність сумнівів щодо впливу взаємозв’язку сторін на заявлену позивачем митну вартість.
Відповідачем було запропоновано надати протягом 10 календарних днів додаткові документи для визнання митним органом митної вартості за ціною договору (контракту) відповідно до статті 58 МК України, а саме відповідно до частини 3 ст. 53 МК України надати каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини та, відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, надати довідкову інформацію щодо вартості у країні експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам і розрахунок ціни (калькуляцію) виробника.
На виконання зазначених вимог, позивачем було надано: по 1 партії - експертний висновок № ПК-98 від 19.12.2014 та розрахунок ціни (калькуляція); по 3 партії експертний висновок № ПК-26 від 17.02.2015, виписка з бухгалтерської документації та розрахунок ціни (калькуляція); по 4 партії експертний висновок № ПК-37 від 11.03.2015 та виписка з бухгалтерської документації та по 6 партії лист-підтвердження цін (а. с. 34-37).
Дослідивши надані митниці документи відповідачем було оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2014/05079, № 102040000/2015/05028, № 102040000/2015/05060, № 102040000/2015/05085, № 102040000/2015/05086, № 102040000/2015/05106, № 102040000/2015/05122, та ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів № 102040000/2014/000073/1 від 23.12.2014, № 102040000/2015/000025/1 від 02.02.2015, № 102040000/2015/000055/1 від 17.02.2015, № 102040000/2015/000080/1 від 11.03.2015, № 102040000/2015/000081/1 від 16.03.2015, № 102040000/2015/000100/1 від 22.04.2015, № 102040000/2015/000116/1 від 30.04.2015 (а. с. 41-42, 50, 53-54, 57-59, 76-78, 84-86, 95-97, 103-105).
У вказаних деклараціях митна вартість товару визначена за основним методом визначення митної вартості – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються згідно статті 58 МК України.
Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 54 МК України посадовими особами митниці здійснюється контроль заявленої декларантом митної вартості товарів, оскільки відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов’язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МК України).
Такий контроль здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, – страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій ст. 53 кодексу містять розбіжності або не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під «дійсною вартістю» розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Тобто, орган доходів і зборів, в першу чергу, цікавить кон’юнктура ринку відповідного товару та відповідність оцінюваного товару кон’юнктурі цього ринку. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару орган доходів і зборів повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується саме на дійсній вартості.
При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості вищевказаного товару та при проведенні аналізу поданих до митного оформлення документів встановлено, що подані до митного оформлення документи не містять усіх складових митної вартості, а саме:
МД від 19.12.2014 № 102040000/2014/047014:
зовнішньоекономічний договір укладено між British American Tobacco (Supply Chain WE) Ltd, Великобританія, та позивачем. Відповідно до графи 1 сертифікату про походження товару від 10.12.2014 № А14414332 виробником продукції та її відправником за дорученням від ВАТ (Supply Chain WE) Ltd є British American Tobacco (Germany). Зовнішньоекономічний договір та доповнення до нього підписано та скріплено печаткою ВАТ (Supply Chain WE) Ltd Великобританія.
В той же час інвойс від 10.12.2014 № 91349865 містить печатку ВАТ (Supply Chain WE) Ltd, Великобританія, хоча дану продукцію було виготовлено та відправлено з Німеччини. При цьому, в інвойсі відсутня інформація про те, що підприємство British American Tobacco, Німеччина, виписало даний інвойс за дорученням ВАТ (Supply Chain WE) Ltd, Великобританія, так як про це вказано у сертифікаті про походження товару.
Таким чином, суд приходть до висновку, що у поданих документах відсутня цінова інформація про товар безпосередньо від виробника British American Tobacco, Німеччина, тобто у даному випадку відсутня одна із складових митної вартості - ціна.
Також встановлено, що відповідно до додатку від 12.11.2014 № 52 до зовнішньоекономічного договору (контракту) ціна за 1000 шт. товару складає 5,10 ЕURО на умовах поставки DАР Прилуки. В інвойсі № 91349865 окремо зазначено вартість транспортування, яка становить 2650 ЕURО. Це дало можливість визначити ціну товару на умовах поставки FСА Вауreuth - 4,13 ЕURО за 1000 шт.
В той же час згідно додатку від 01.09.2014 № 47 до зовнішньоекономічного договору (контракту) по даному товару - ціна на умовах поставки FСА Вауreuth складає 4,84 ЕURО за 1000 шт.
Враховуючи вищезазначене, посадовою особою митниці відповідно до ч. 5 ст. 55 МК України та ч. 4 ст. 57 МК України з декларантом проведено консультацію з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару, визначення основи вартості та обміну наявною у кожного з них інформацією.
У ході консультації декларанту відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 53 МК України запропоновано надати додаткові документи:
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини;
- інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
- розрахунок ціни (калькуляцію).
Як вбачається з матеріалів справи позивач надав лист-калькуляцію від 18.12.2014 та експертний висновок від 19.12.2014 № ПК-98, за результатами розгляду яких виявлено, що:
- у листі-калькуляції відсутні: повний опис товару та інформація щодо одиниці виміру, підписи та печатки виробника, а цінова інформація, що у ньому зазначена, виглядає як витяг з іншого документу;
- експертний висновок від 19.12.2014 № ПК-98 базується на документах, які надавались при митному оформленні товарів. В експертному висновку відсутні повний опис товару, інформація щодо одиниці виміру, а при проведенні експертного дослідження експертом використовувалась лише калькуляція планувальника експорту SFG Operations Western Europe – Supply Chain Service Centre, що унеможливлює проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортувалися на митну територію України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої митної вартості товарів;
МД від 02.02.2015 № 102040000/2015/045155, від 16.02.2015 № 102040000/2015/045274, від 10.03.2015 № 102040000/2015/045399:
- у листах-калькуляціях від 18.12.2014, 17.02.2015 та 25.02.2015 відсутні: повний опис товару, інформація щодо одиниці виміру, підписи та печатки виробника, а цінова інформація, що у ньому зазначена, виглядає як витяг з іншого документу;
- копії митних декларацій країни відправлення не містять цінової інформації про товари;
- експертні висновки від 19.12.2014 № ПК-98, 17.02.2015 № ПК-26 та від 110.03.2015 № ПК-37 ґрунтуються на документах, які надавались при митному оформленні товарів. В експертних висновках відсутні: повний опис товару та інформація щодо одиниці виміру, а при проведенні експертного дослідження експертом використовувалась лише калькуляція планувальника експорту SFG Operations Western Europe – Supply Chain Service Centre, що унеможливлює проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортувалися на митну територію України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої митної вартості товарів.
МД від 16.03.2015 № 102040000/2015/045420, від 21.04.2015 № 102040000/2015/045589, від 30.04.2015 № 102040000/2015/045652:
- у листах-калькуляціях від 16.02.2015 та 25.02.2015 відсутні: повний опис товару та інформація щодо одиниці виміру. Дані листи-калькуляції в порушення вимог п. 6 ч. 3 ст. 53 МК України надані не виробником товару, а продавцем - стороною зовнішньоекономічного договору (контракту), що є пов’язаним з покупцем;
- експертні висновки від 17.02.2015 № ПК-26 та 11.03.2015 № ПК-37 ґрунтуються на документах, які надавались при митному оформленні товарів. В експертних висновках відсутні: повний опис товару та інформація щодо одиниці виміру, а при проведенні експертного дослідження експертом використовувались лише калькуляції постачальника від 16.02.2015 та 25.02.2015, що унеможливлює проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортувалися на митну територію України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої митної вартості товарів.
Слід також вказати, що для підтвердження ціни, як «дійсної вартості» товару у розумінні ст. VII ГАТТ, аналізуються висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Надані позивачем експертні висновки від 19.12.2014 № ПК-98, від 17.02.2015 № ПК-26 та від 11.03.2015 № ПК-37 не містять інформації щодо використаних джерел інтернет ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар. Зазначені висновки взяти до уваги при прийнятті рішення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо, оскільки перевірити достовірність цінової інформації у них не має можливості. Отже, дані документи не можуть бути прийняті для підтвердження заявленої митної вартості.
Таким чином, подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та не дають можливості відповідно до вимог ч. 9 ст. 58 МК України здійснити розрахунки на основі об’єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Згідно із ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Так, згідно з положеннями глави 9 МК України, зокрема, згідно з ч. 1 ст. 57 Кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні, зокрема, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).
Відповідно до ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості них товарів;
жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
покупець і продавець не пов’язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
При цьому, суд звертає увагу, що згідно частини 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.
Оскільки декларантом в порушення вимог частини 21 ст. 58 МК України документально не підтверджено вартісні показники складових митної вартості, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовано.
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 МК України, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у ст. 59 МК України.
При цьому, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів не застосовано, так як відсутня можливість ідентифікувати товари, що оцінюються за всіма ознаками ідентичних товарів.
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. ст. 58 і 59 МК України за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано, так як відсутня можливість ідентифікувати товари, що оцінюються, за ознаками подібних (аналогічних) товарів: якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку; країна виробництва; виробник.
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень ст. ст. 58 - 61 МК України, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст. 62 Кодексу на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та ст. 63 цього Кодексу може бути зворотною.
У разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов’язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів:
витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв’язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду;
звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов’язаних з такими операціями витрат;
сум податків, що підлягають сплаті в Україні у зв’язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.
Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосовано, так як відсутня ціна одиниці товару, за якою найбільша партія оцінюваних товарів продавалася б на території України.
Для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум:
вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються;
обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну;
загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.
Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовано, так як відсутня ціна за одиницю оцінюваних товарів в країні виробника.
У зв’язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів, при здійсненні митної оцінки застосований резервний метод.
Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів з урахуванням аналізу поданих до митного оформлення документів та вибраного методу визначення митної вартості товарів, посадова особа митниці може визнати заявлену декларантом митну вартість чи прийняти письмове рішення про її коригування відповідно до ст. 55 МК України.
Крім того, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості та прийнятті рішення про коригування митної вартості митницею використовується наявна цінова інформація у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України на подібні товари. При цьому, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. ст. 58-59 МК України, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Враховуючи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та те, що у ході проведених з позивачем консультацій останній не надав цінової інформації щодо імпорту ідентичних та/або подібних товарів на митну території України, митницею правомірно у якості інформації використовувалася цінова база Єдиної автоматизованої інформаційної системи (МД від 29.08.2014 № 102040000/2014/046432, від 24.09.2014 № 102040000/2014/046574), згідно якої встановлено, що мінімальний рівень митної вартості на спірний товар згідно Єдиної автоматизованої інформаційної системи складає 13,79 USD/кг.
Таким чином, враховуючи, що позивачем цінова інформація не була надана, а до митного оформлення подані документи, які містили неповні відомості про митну вартість товару, тому відповідачем правомірно прийняті рішення про коригування митної вартості, а саме: від 23.12.2014 № 102040000/2014/000073/1; від 02.02.2015 № 102040000/2015/000025/1; від 17.02.2015 № 102040000/2015/000055/1; від 11.03.2015 № 102040000/2015/000080/1; від 16.03.2015 № 102040000/2015/000081/1; від 22.04.2015 № 102040000/2015/000100/1; від 30.04.2015 № 102040000/2015/000116/1.
Відповідно ч. 7-9 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта з рішенням про коригування заявленої митної вартості товару або неможливості надати додаткові документи за зверненням декларанта або уповноваженої особи митницею здійснюється випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів під гарантії, строк яких не перевищує 90 днів.
Протягом 80 днів з дня випуску товару у вільний обіг декларант може подати додаткові документи щодо підтвердження заявленої митної вартості товару, які митниця зобов’язана розглянути і прийняти рішення щодо скасування рішення про коригування митної вартості товару або надати обґрунтовану відмову.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митниця розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.
За зверненням декларанта спірний товар випущено у вільний обіг згідно ч. 7 ст. 55 МК України шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу, що підтверджується копіями МД: від 24.12.2014 № 102040000/2014/047041; від 03.02.2015 № 102040000/2015/045163; від 16.02.2015 № 102040000/2015/045288; від 11.03.2015 № 102040000/2015/045411; від 16.03.2015 № 102040000/2015/045424; від 22.04.2015 № 102040000/2015/045590; від 30.04.2015 № 102040000/2015/045656.
У графі 48 МД «Відстрочення платежів», яка заповнюється у випадках забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X МК України та у разі надання розстрочення (відстрочення) сплати митних платежів, зазначається кінцевий термін дії гарантії, граничний строк сплати грошових зобов’язань.
Сума гарантій становить 1 470 682,43 грн. Фінансова гарантія у сумі 1 050 220,93 грн реалізована (перерахована) до Державного бюджету України.
Тобто, позивач скористався наданим йому правом щодо випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов’язання з метою надання додаткових документів, які б підтверджували визначену ним за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, митну вартість спірного товару.
Посилання позивача у позові на той факт, що експертні висновки, листи-калькуляції та митні декларації країни відправлення не є основними документами, на підставі яких визначається митна вартість товару, а неприйнятність для митного органу цих документів не може впливати на правильність визначення ним митної вартості за методом за ціною договору (контракту) не беруться судом до уваги, оскільки спростовуються положеннями МК України, якими передбачено, що:
- п. 1 ч. 5 ст. 54 МК України митному органу надано право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
- ч. 3, 4 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також якщо є обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв’язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи;
- ч. 6 ст. 53 МК України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару;
- п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов’язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто посадові особи митниці зобов’язані перевірити усі подані до митного оформлення документи, якщо навіть ці документи не є обов’язковими у розумінні ст. 53 МК України, а також висловити свої зауваження до поданих при митному оформленні документів, якщо вони оформлені неналежним чином.
Таким чином, відповідач діяв у відповідності до повноважень наданих йому МК України.
Слід також зазначити, що позивача повідомлено про надання до митного оформлення неналежних документів, однак позивач здійснивши митне оформлення спірного товару під гарантійні зобов’язання та маючи у своєму розпорядженні 80 календарних днів для надання додаткових документів, не надав належним чином підготовлених документів, щодо яких митницею зроблені зауваження у відповідності до вимог МК України.
У свою чергу, надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів.
Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 15.04.2014 по справі № 21-21а14, від 17.12.2013 по справі № 21-439а13, від 15.10.2014 по справі № 21-270а13 та від 22.10.2014 по справі № 21-342а13.
Таким чином, позовні вимоги приватного акціонерного товариства «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, в повній мірі довів правомірність своїх дій та рішення.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки», - відмовити.
Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а у разі проголошення її вступної та резолютивної частин, або прийняття її у письмовому провадженні – протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.
Суддя Д.В. Лобан
Судове рішення № 47446874, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 27.07.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 825/1944/15-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: