Постанова № 47446806, 24.07.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2015 року справа № 823/1585/15

14 год. 15 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання – Шоколенко Т.М.,

представника позивача – не прибув,

представника відповідача – не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Звенигородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроморбіта» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

У Черкаський окружний адміністративний суд звернулася Звенигородська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі – позивач) з адміністративним позовом, в якому просить стягнути стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю “Агропроморбіта” (далі – відповідач), на користь бюджету через позивача податковий борг з орендної плати за землю у сумі 3482,16грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у добровільному порядку не сплатив вищевказані узгоджені зобов’язання.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача не прибув у судове засідання, заперечення на позов не надавав, з невідомих причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку.

Згідно з ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв’язку з таким.

Ч.1 ст.67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підп.14.1.147 п.14.1 ст.147 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПК України) плата за землю – загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.1 ст. 288 ПК України).

Згідно зі ст.21 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати на підставі пунктів 288.2 - 288.3 ст.288 ПК України є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів згідно з п.288.7. ст. 288 ПК України застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.4. ст.287 ПК України).

Суд встановив, що відповідач зареєстрований як юридична особа з 08.12.1993 (код ЄДРПОУ 21356592).

З письмових доказів у справі суд встановив, що відповідач не сплатив самостійно визначені зобов’язання з орендної плати за землю за січень-квітень 2015 року в сумі 3482,16грн. відповідно до декларації з орендної плати за землю від 30.01.2015 №9006774289.

П.54.1. ст.54 ПК України визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов’язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст. 56 ПК України).

Абз.1 п.57.1 ст.57 розділу II ПК України встановлений обов’язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.

Отже заборгованість відповідача з орендної плати за землю станом на час розгляду справи становить 3482,16грн.

Згідно з п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд встановив, що 13.11.2014 відповідачу виставлено податкову вимогу форми “Ю” №223-19 про необхідність сплати податкового боргу за узгодженими зобов’язаннями в сумі 4072,86грн. Вказана вимога належним чином направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Однак, в установленому законом порядку вона не оскаржена, а грошове зобов’язання, визначене нею, до часу прийняття судом рішення у цій справі не сплачене.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З даних зворотного боку облікової картки суд встановив, що податковий борг відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався, а недоїмка збільшувалась. Тому, погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача.

П.95.2 ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.290.1 ст.290 ПК України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Тому, суд вважає доведеним право заявника на примусове стягнення з відповідача заборгованості з плати за землю в розмірі 3482,16грн.

Підп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України встановлено право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 158-165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Звенигородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області – задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроморбіта» (20200, Черкаська область, Звенигородський район, м.Звенигородка, вул. Пролетарська, 9; код ЄДРПОУ 21356592) на користь місцевого бюджету податковий борг з орендної плати за землю за січень-квітень 2015 року в сумі 3482,16грн. (три тисячі чотириста вісімдесят дві гривні 16 коп.).

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту проголошення постанови. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

3. Копії постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич