Постанова № 47446651, 21.07.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 липня 2015 р. № 820/10516/14

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Горшкова О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 30.04.2013 року № 0013811730.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення залишено без задоволення.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2014 в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідмолення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0013811730 від 30.04.2013року на суму 2654, 36грн., та прийнято нове рішення про задоволення позову в цій частині.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 02.06.2015 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2014 року та Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014року по справі № 820/10516/14, а справу відправлено до Харківського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Згідно автоматичного розподілу справи між суддями, дану адміністративну справу 24.06.2015 року передано в провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Горшкової О.О.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 року адміністративну справу № 820/10516/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення прийнято до провадження судді Горшкової О.О.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що визначене оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням грошове зобов'язання за платежем "земельний податок з фізичних осіб" нараховано податковим органом з порушенням вимог чинного законодавства, а саме невірно зроблено розрахунок суми земельного податку з фізичних осіб.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що контролюючий орган діяв виключно в межах правового поля та з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги, на думку відповідача, задоволенню не підлягають.

У судове засідання 21.07.2015 року сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не прибули, проте надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку розглядати справу за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження.

Згідно приписів ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 має у спільній сумісній власності з ОСОБА_2 нежитлові приміщення в будівлі літ. "Б-1" загальною площею 100,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується витягом №34505371 про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.06.2012 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 30.04.2013 року № 0013811730, яке направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом оскаржуваних податкового повідомлення -рішення, суд дійшов висновку про наступне.

Земельний податок, згідно з пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України , це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.270 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Відповідно до приписів п.п. 285.1, 285.2 ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

В силу вимог п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення Податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Згідно з положеннями ст.ст. 269, 270, 271 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності. Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом: площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п.287.6 ст.287 Податкового кодексу України).

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території (п.286.6 ст. 286 Податкового кодексу України).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Як підтверджується матеріалами справи, з часу реєстрації права власності на нерухоме майно у позивача, як його власника виник обовязок зі сплати земельного податку за земельну ділянку у розмірі 103, кв.м., на якій розташована нежитлова будівля.

Враховуючи вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення в частині визначення земельного податку за земельну ділянку у більшому розмірі, ніж знаходиться під нерухомим майном, що належить позивачу на праві приватної власності є таким, що не ґрунтується на нормах закону, оскільки за позивачем закріплено обов`язок зі сплати земельного податку саме в розмірі 100, 3 кв. м, на якій розташований відповідний об`єкт нерухомості.

Щодо розрахунків сум земельного податку, суд зазначає наступне.

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (ст. 271 ПК України).

Дослідивши розрахунок суми земельного податку, здійснений податковим органом, судом встановлено, що його було виконано відповідачем на підставі акту про визначення збитків №278 від 17.10.2012 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради. Відповідно до цього акту комісією було зроблено висновок, що ОСОБА_1 використовується земельна ділянка загальною площею 0,0184 га за адресою: АДРЕСА_2, у звязку із чим і розрахунок був зроблений податковим органом, виходячи із площі земельної ділянки 0,0184 га.

Відповідно до Методики розрахунку грошової оцінки окремої земельної ділянки для нарахування на 2014 рік земельного податку фізичним особам розрахунок проводиться по такій формулі: Цзд=БхКіхКм2хКм3_срхКфхPL, де Цзд - нормативна грошова оцінка окремої земельної ділянки; Б - базова вартість 1 кв.м. земель м. Харкова; Кі - коефіцієнт індексації, що застосовується кожний рік в порядку, встановленому законодавством України; Км2 - зональний коефіцієнт, доведений у додатку №2; Км3 - коефіцієнт для зон впливу локальних факторів, доведений у додатку №3; Кф - коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки і доведений у додатку №4; PL - площа земельної ділянки.

На підставі даної формули податковим органом було проведено розрахунок позивачу суми земельного податку: Цзд = 317,7х1х3,32х1,20265х2,5х184=583515,48.

З урахуванням висновків та мотивів скасування Вищим адміністративним судом рішення суду першої та апеляційної інстанції, які є обовязковими для суду першої інстанції при розгляді даної справи, судом встановлено, що при розрахунку суми земельного податку контролюючий орган помилково посилався саме на вищезазначену Методику, з огляду на те, що остання не є актом вищої юридичної сили, який має преюдиційну силу, містить застереження, що ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З аналізу положень ч.1 ст.2 та ч.3 ст.2 КАС України в кореспонденції з приписами ст.6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, вбачається, що суд не може перебирати на себе функцій суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного рішення про визначення податкових зобов'язань.

Отже, підсумовуючи вищевикладене та зважаючи на те, що відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та обґрунтовуючи свою правову позицію по справі не забезпечив надання необхідних доказів на підтвердження правомірності застосування відповідного коефіцієнту індексації при розрахунку формули для визначення розмірів земельного податку, який було здійснено виходячі із площі земельної ділянки 0,0184 га, приймаючи до уваги те,що суд не може підміняти собою суб'єкта владних повноважень і здійснювати замість нього покладені на цього суб'єкта владні управлінські функції, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення.

Щодо вимог позивача про стягнення на свою користь сплачених в процесі розгляду справи судових витрат у розмірі 2375 грн. 10 коп., суд зазначає, що правила розподілу судових витрат між сторонами визначені ст. 94 КАС України.

Частиною 1 вказаної норми права передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 6 ст. 94 КАС України).

Враховуючи те, що вказана норма права уповноважує саме суд апеляційної чи касаційної інстанції у разі зміни судового рішення або ухвалення нового змінити розподіл судових витрат, з урахуванням нових результатів вирішення справи, суд дійшов висновку здійснити розподіл судових витрат із урахуванням положень ч. 1 ст. 94 КАС України

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 30.04.2013 року № 0013811730.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (61202, АДРЕСА_1) судовий збір в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя Горшкова О.О.